Кібербезпека зараз — це питання виживання бізнесу, а не ІТ-функція

27 березня, 12:53

Найбільша помилка, яку досі роблять компанії, — сподіваються, що з ними нічого не станеться.

Співавторка: Олена Кужель, технічний консультант з кібербезпеки SAP.

Кібербезпека — це захист бізнесу в цифровому середовищі: даних, процесів застосунків і мереж. Це вже не лише про технологі. Для укранського бізнесу це питання стійкості, безперервності роботи й збереження репутації. Рівень кібератак залишається критично високим, а найбільша помилка, яку досі роблять компанії, — сподіваються, що з ними нічого не станеться.

Реклама

За даними Microsoft Digital Defense Report 2025, у першій половині 2025 року Україна посіла п’яте місце у світі та третє в Європі серед країн, які найчастіше ставали мішенню кібератак. А бліцопитування ЕВА та партнерів показує, що 62% респондентів, представників українських компаній, не мають чіткої стратегії дій під час кіберкризи.

У бізнес-середовищі все ще домінує уявлення, що кібербезпека — це виключно захист від атак. Але міжнародна практика показує інше. Захист — лише один із елементів. Сучасний підхід базується на трьох складових: запобігання, виявлення та реагування, а також відновлення. Зрілі компанії більше будують не «непроникну стіну», а систему, яка вміє адаптуватися, швидко реагувати і продовжувати роботу навіть під тиском.

Саме тому сьогодні варто говорити не лише про кіберзахист, а про кіберстійкість бізнесу — здатність вчасно виявити загрозу, мінімізувати її наслідки й оперативно відновити звичні процеси. Такий підхід знижує вразливість компанії, підвищує довіру клієнтів і дозволяє залишатися конкурентною у світі, де кібератаки стали новою нормою.

Є кілька принципів, які справді працюють.

1. Захист починається не з технологій, а з культури

За різними оцінками, до 80% успішних кібератак пов’язані з людським фактором. Тому базова кібергігієна співробітників — це перший і водночас найдешевший рівень захисту.

Йдеться не лише про складні атаки, а й про повсякденні ситуації: незаблокований комп’ютер, залишений без нагляду; пароль, записаний на папірці біля монітора; знайдена у коридорі флешка, яку «з цікавості» підключають до робочого ноутбука; або лінк в імейлі, що виглядає як термінове повідомлення від колеги чи банку. Саме з таких дрібниць найчастіше й починаються серйозні інциденти.

Реклама: Читайте також: Які дані клієнтів могли вкрасти хакери. Нумізматичний інтернет-магазин НБУ зазнав кібератаки

Тому важливими є регулярні тренінги з розпізнавання фішингу — шахрайських листів, повідомлень або сайтів, які маскуються під знайомі сервіси чи колег, щоб виманити дані або змусити виконати небезпечну дію. Ефективними є тестові фішингові кампанії з чіткими правилами реагування, а також зрозумілі політики користування корпоративними пристроями. Не менш важливо заохочувати команди до участі в навчальних ініціативах, хакатонах і подіях з кібербезпеки — це формує культуру усвідомленої відповідальності, а не страху перед покаранням.

2. Автоматизація критичних процесів

Паролі в Excel — це вже не просто погана практика, а прямий ризик для бізнесу. Сучасні компанії переходять до автоматизованих і контрольованих механізмів доступу.

Обов’язкова двофакторна автентифікація, керування доступами за принципом «найменшої необхідності», використання інструментів для керування паролями для команд — це базовий стандарт. Важливо, що сучасні корпоративні платформи, зокрема SAP, вже пропонують комплексні рішення для управління ідентичностями та доступами на рівні всієї організації.

3. Резервні копії — недостатньо просто мати

Багато компаній роблять резервні копії даних, але ніколи не перевіряють, чи їх реально можна відновити. Це як купити аптечку і жодного разу її не відкрити.

Тут працює класичне правило 3−2−1: щонайменше три копії даних, на двох різних типах носіїв, з яких одна зберігається поза основною інфраструктурою. Але навіть правильно налаштовані резервні копії не мають цінності без регулярних тестових відновлень. Саме вони показують, чи зможе бізнес повернутися до роботи за години, а не за тижні.

Реклама:

4. Шифрування та безпечна архітектура — must-have для будь-якого масштабу

Навіть якщо зловмисник потрапляє в мережу, це не означає, що він має отримати доступ до всього одразу.

Шифрування даних на пристроях і в системах, а також безпечна архітектура, наприклад сегментація мереж для адміністративних, гостьових і виробничих процесів, суттєво обмежують потенційні збитки. У корпоративних середовищах важливу роль відіграють і рішення на кшталт UI Masking, UI Logging та Anonymisation, які допомагають захищати чутливі дані на рівні користувацьких інтерфейсів.

5. Готуватися до інциденту, а не лише до захисту

План реагування на кібератаку — це те, що відрізняє компанії, які швидко відновлюються, від тих, що зупиняються на тижні. Чіткі сценарії дій, визначені відповідальні особи, зрозумілий порядок комунікації з клієнтами та партнерами— усі ці елементи мають бути підготовлені й регулярно протестовані заздалегідь, а не в момент кризи.

6. Використовувати українські ресурси та державні сервіси

Україна вже має сильну цифрову інфраструктуру, і бізнесу варто активно нею користуватися. CERT-UA (Computer Emergency Response Team of Ukraine), рекомендації ДССЗЗІ (Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України), програми з кіберстійкості від Мінцифри, професійні події та форуми — усе це реальні інструменти підсилення безпеки.

Для технічних команд важливими є також міжнародні професійні події де можна отримати актуальні знання та практичні кейси.

7. Інвестувати в безпеку стратегічно

Кібербезпека — це не витрата, а частина сталості бізнесу. У виборі між інвестиціями в захист і потенційними збитками від кібератаки відповідь очевидна.

Реклама:

Компанії, які мислять стратегічно, сприймають кіберстійкість як конкурентну перевагу — і саме вони зберігають довіру клієнтів та партнерів у найскладніші моменти.

Теги:   Кібербезпека Війна Росії проти України Поради Кібератаки

Читати далі
Источник