Енергоефективність чи незалежність: про що говорилося на Київському міжнародному економічному форумі

Новини компаній

Енергоефективність чи незалежність: про що говорилося на Київському міжнародному економічному форумі

7−8 жовтня відбувся Київський міжнародний економічний форум (КМЕФ). Срібною ниткою в усіх дискусіях заходу проходила тема енергоефективності та зелених технологій. Адже, як не раз зазначали спікери, щоб ефективно займатися економікою, спочатку треба негайно вирішити екологічні проблеми

Першим, хто торкнувся теми енергоефективності та енергонезалежності, став прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. Він особливо підкреслив важливість «зеленого курсу» України. За його словами, уряд мав тривалу, довжиною більше за пів року, дискусію з цього питання, зокрема, з представниками бізнесу, який займається виробництвом зеленої енергії.

Судячи з позиції прем’єра, Україна не має іншого шляху, ніж розвивати якомога більшу активність у напрямі виробництва альтернативної енергії. «Ми підписали меморандум по зеленій енергетиці і методично його виконуємо», — підкреслив Денис Шмигаль. На підтвердження того, що мова йде не лише про теорію, але й про практичні дії держави, він розповів, що Україна має та розвиває проект з виробництва зеленого водню в Україні.

«Україна включена як повноцінний партнер в угоду між європейськими країнами щодо виробництва і приєднання до цього альянсу з виробництва водню. В Україні вже є перші кроки, вже бізнес відреагував і вже є перший контракт на виробництво 10 МВт водню в рік, тобто такий проект вже будується», — розповів очільник уряду. Він додав, що виробництво водню нарівні з розвитком альтернативних джерел енергії, таких як сонячна та вітрова, стає сьогодні державною стратегією України та що в цьому питанні держава цілком приєдналася до європейської стратегії.

За словами прем’єра, Україна має великі амбіції стосовно зеленого переходу. «Ми підписали всі необхідні угоди, ми підписали національний план скорочення викидів від великих спалювальних установок, ми підписали сьогодні додаткові зобов’язання до Паризької угоди. Україна взяла амбітну ціль — 65% скорочення у порівнянні з 1990 роком», — зазначив він. За підрахунками уряду, на виконання цих проектів буде необхідно щороку $10 млрд протягом 10 років.

Чи готовий до цього бізнес? Судячи з позиції представників великих українських корпорацій, які брали участь у КМЕФ, принаймні великий бізнес — так. Причому мова йде не про моральну, а про реальну, технічну готовність. Більш того, низка провідних українських компаній, для яких споживання енергії є ключовим фактором успішності, вже давно реалізують власні стратегії енергоефективності.

Наприклад, холдинг МХП займається проблемами енергоефективності вже багато років, і за цими показниками знаходиться на рівні кращих європейських стандартів. За словами заступника голови правління МХП, президента «МХП Еко Енерджи», голови правління «зеленої» платформи Global 100% RE Ukraine Олександра Домбровського, такий підхід в сукупності з іншими елементами сталого розвитку дає компанії можливість конкурувати на зовнішніх ринках (зокрема, із США та Євросоюзом), успішно реалізовувати продукцію більше ніж у 80 країнах світу та бути другим за обсягом виробником курятини в Європі.

«Ми поставили дуже амбітну мету: агрохолдинг МХП прийняв рішення стати карбоново нейтральною компанією до 2030 року. Для цього ми зробили багато, але ключові елементи дуже прості. Це максимальне впровадження енергоефективних технологій, про що ми багато говоримо на цьому форумі. Я переконаний, що для нашої держави і бізнесу, незалежно від його розмірів, енергоефективність повинна стати національною ідеєю. Без вирішення питання енергетичної ефективності всієї української економіки ми не зможемо бути конкурентними на зовнішньому ринку», — підтримав думку прем’єра спікер.

Така позиція бізнесу викликана як економічною необхідністю через високу вартість енергоресурсів та необхідність конкурувати, так і соціальною позицією. «Економічна модель людства базується на постійному зростанні ВВП, і це постійне зростання ВВП вимагає все більшого обсягу ресурсів. Але ж у нас немає запасної планети», — підкреслила взаємозв’язок між економікою, енергетикою та екологією керівниця ESG центру компетенції групи РБІ, координатор групи сталого фінансування та корпоративних експертів ESG в ЦСЄ Віра Ікономоу.

Енергоефективність чи незалежність: про що говорилося на Київському міжнародному економічному форумі

Фото: Олександр Домбровський

«Ми все більше та жорсткіше говоримо про проблеми глобального потепління, які були діагностовані ще в 1960-х роках. Понад 70% проблеми глобального потепління спричиняє виробництво „брудної“ енергії з викидом СО2. Тому шлях тут простий: ми повинні скоротити споживання енергетичних ресурсів на одиницю продукції та замістити брудну енергію відновлюваною», — переконаний Олександр Домбровський.

При цьому, підкреслив він, Україна має одну з найбільш енергозатратних економік. «Енергоефективність напряму пов’язана з інтенсивністю викидів СО2. Наш аналіз показує, що за 30 років незалежності щонайменше $300 млрд країна витратила на імпорт енергетичних ресурсів. Якщо взяти і білий, і сірий, і темний імпорт, то, за нашими підрахунками, за цей час втрати української економіки склали майже три сьогоднішніх ВВП країни», — зазначив спікер. Це, за його словами, надзвичайно неефективне використання коштів.

Тому, переконаний він, в сьогоднішньому світі та сьогоднішньому бізнесі неможливо уникнути використання відновлювальної енергетики, сучасних технологій, зеленого водню, біоводню, біометану тощо. «Це ті технології, які у нас декілька років уже ефективно працюють. Не можна бути конкурентом без інвестицій в інновації. Також МХП відповідно до Зеленої угоди вже декілька років використовує максимально циркулярну модель економіки, щоб бути абсолютно екологічно чистою компанією. Завдання складні й амбітні, але концентруючи ресурси й зусилля, виконати їх під силу», — резюмував Олександр Домбровський.

Источник

Leave A Reply

Your email address will not be published.