Доходи українського бізнесу в разі запровадження вуглецевого коригування імпорту скорочуватимуться на €0,4 млрд на рік до 2030 р., – KSE

Доходи українського бізнесу в разі запровадження вуглецевого коригування імпорту скорочуватимуться на €0,4 млрд на рік до 2030 р., - KSE

Фото: Reuters

Запровадження Європейським Союзом механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM) може призвести до щорічного скорочення доходів українських компаній до EUR396 млн щорічно впродовж 2026-2030 рр., ВВП України знижуватиметься на 0,08% на рік, ідеться в дослідженні Київської школи економіки (KSE), повідомляє Green Deal.

У дослідженні зазначається, що доходи українських компаній, які експортують свою продукцію до ЄС, скоротяться на EUR361 млн у 2026 році, а в 2030 році показник сягне EUR396 млн. Зокрема, експерти прогнозують, що прибуток до вирахування відсотків, податків і амортизації (EBITDA) знижуватиметься до EUR295 млн на рік від скорочення обсягів експорту і до EUR101 млн у результаті додаткового тарифу.

Дія CBAM у запропонованій Єврокомісією редакції поширюватиметься на імпорт добрив, електроенергії, продукції цементної промисловості та металургії (залізо, сталь, алюміній). Це, як зазначають у Брюсселі, сектори з найбільшими викидами вуглекислого газу.

За оцінками KSE, найбільш негативний вплив CBAM справить на експортерів металургійної продукції. Механізм зумовить скорочення EBITDA компаній з EUR219 млн у 2026 році до EUR248 млн у 2030 році. Зазначається, що запровадження CBAM призведе до скорочення експорту української металургійної продукції в ЄС на 9%.

EBITDA українських експортерів електроенергії скорочуватиметься в діапазоні від EUR115 млн до EUR122 млн упродовж 2026-2030 рр., якщо інтеграція української та європейської енергосистем відбудеться у 2023 році.

Доходи сектора добрив і хімречовин знижуватимуться зі зворотною динамікою: на EUR25 млн у 2026 році до EUR23 млн у 2030 році. Обсяг експорту за цей період скоротиться на 38%.

Найменше CBAM вплине на цементний сектор. Скорочення EBITDA компаній прогнозується на рівні EUR1,6 млн у 2026 році до EUR3,5 млн у 2030 році. Обсяг експорту скоротиться незначно.

Водночас аналітики зазначають, що додаткове навантаження на український бізнес із точки зору регулювання викидів СО2 чинитиме внутрішня система торгівлі викидами (СТВ). За умови, що українську СТВ буде запущено в 2025 році й поширено на сектори енергетики, металургії, добрив, аміачної та цементної промисловості, скорочення доходів українських виробників становитиме від EUR3,2 млрд до EUR25,9 млрд протягом 2025-2030 рр. залежно від сценарію (trial period, light, medium, hard).

Як повідомлялося, Європейська Комісія в липні поточного року презентувала пакет законопроектів, який отримав назву Fit for 55, для скорочення викидів парникових газів на 55% до 2030 року та реалізації проміжних цілей стратегії Green Deal із досягнення Євросоюзом кліматичної нейтральності до 2050 року.

Водночас ЄК представила структуру механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM) для імпортерів у ЄС, щоб уникнути ситуації, коли європейські підприємства захочуть переїхати за межі ЄС, аби не платити за викиди СО2.

CBAM буде доповненням європейської СТВ, але замість квот упроваджуються спеціальні CBAM-сертифікати, які купуватимуть імпортери вуглецевомісткої продукції в ЄС. Ціни сертифікатів розраховуватимуться на основі середньої аукціонної ціни квот у рамках європейський системи торгівлі викидами (EU ETS).

Згідно з планом дій, з 2023 року розпочнеться перехідний період, коли компанії почнуть повідомляти про викиди СО2, зафіксовані під час виробництва відповідної продукції. Механізм враховуватиме обсяг прямих викидів СО2, отриманих під час виробництва продукції, без урахування на першому етапі непрямих викидів, отриманих під час споживання "брудної" електроенергії.

При цьому ЄК пропонує компаніям купувати CBAM-сертифікати, починаючи з 2026 року, коли механізм запрацює повноцінно. Це, на думку ЄК, допоможе компаніям поза ЄС поступово адаптуватися до системи сертифікатів.

До кінця перехідного періоду ЄК також має намір переглянути список секторів CBAM щодо розширення сфери дії механізму та можливого включення непрямих викидів.

Під дію CBAM підпадають компанії з усіх країн за межами ЄС, окрім тих, які беруть участь у європейській СТВ або мають пов'язану з ЄС національну СТВ. Це стосується членів Європейської економічної зони та Швейцарії.

ЕкологіяЕкономікаФінанси
Источник

Leave A Reply

Your email address will not be published.