Уроки війни для України

28 серпня, 09:40 Вони наближають перемогу Поділитися:

33-й рік незалежності. Третій рік повномасштабного вторгнення і 10 років від окупації Криму. Фактично війна триває третину часу від проголошення незалежності. І навряд чи закінчиться завтра, хоч як би нам усім цього не хотілося Війна змінила усіх нас, але й багато чому навчила.

Андрій Мацола,

український бізнесмен, засновник Першої приватної броварні, меценат

Найперше, розставляти пріоритети. Для нас сьогодні на першому місці перемога. Заради неї має згуртуватися все суспільство. Як би не було важко, всіх має турбувати лише одне питання: «Що я можу зробити для перемоги?» Готовність дуже багато працювати — це єдина можливість протистояти більшому за тебе ворогу.

Відео дня

По-друге, покладатися на власні сили. Багато хто нарікає на західних партнерів, що вони повільно, мало, неправильно допомагають. Більше того, останнім часом у нашому суспільстві відчувається певне розслаблення і навіть очікування, що й сама перемога залежить від роботи партнерів. Але ж партнерство — не благодійність, не одностороння дія. Це співпраця сторін, а отже, всі мають докладати зусиль для досягнення спільної мети. Тож нам усім час знову перевести фокус на внутрішні ресурси. Не забувати, що ядро українського спротиву — це самі україн­ці. У перші місяці повномасштабної війни єдність, зосередженість на перемозі, готовність до самопожертви були нашою стратегічною перевагою над ворогом.

«Для нас сьогодні на першому місці перемога. Заради неї має згуртуватися все суспільство. Як би не було важко, всіх має турбувати лише одне питання:”Що я можу зробити для перемоги?»

І повернути українцям націленість на перемогу, коли всі гуртувалися, озброювалися, волонтерили, означатиме повернути собі стратегічну ініціативу у війні.

По-третє, поважати героїв. Цінувати їхній подвиг. Воїни мають розуміти, що ними пишаються, що вони надихають і мотивують.

Реінтеграція тих, хто повертається з окопів до відносно мирного життя, — це також прояв поваги. Відповідальний бізнес готовий вклю­читися. В Україні вже дія­ла подібна практика після демобілізації перших хвиль учасників АТО. Але тоді масштаб був зовсім інший. Сьогодні це має бути загальнодержавною справою. Справою кожного.

По-четверте, маємо бути попереду. Війна — це випробування не лише для людей, а й для техніки. Наша держава має унікальний досвід ведення сучасної війни — з цифровими техно­логіями на полі бою, із залученням штучного інте­лекту, масовим використанням безпілотних систем.

У Military Tech уже задіяні кращі розробники й винахідники України. І це сектор, який інвестиційно привабливий вже сьогодні, в який можна залучати між­народних інвесторів. Більше того, це галузь, розвиток якої війна не стримує, а якраз навпаки. І це те, що може дати ту технічну перевагу на полі бою, яка забезпечить перемогу, а ще стане рушійною силою нашої економіки і сьогодні, й надалі.

Будь-яка війна закінчується. Яким буде закінчення війни за незалежність України, залежить від дуже багатьох факторів. Зокрема, від того, які висновки ми зробимо: чи будемо згуртованими, налаштованими на перемогу, чи зуміємо правильно розставляти пріоритети, чи наважимося брати на себе відповідальність, чи зможемо здобути технологічну перевагу.

І не забуваймо, що подолати будь-якого ворога можна лише з вірою в перемогу.

Теги:   Перша приватна броварня Війна Росії проти України Допомога люди, що наближають перемогу Реінтеграція Андрій Мацола

Читати далі
Источник