Томаш Фіала: Краще податок на імпорт, аніж девальвація гривні на 70%. Інтерв’ю про західні гроші, курс і здатність бачити всю економіку
Ексклюзив НВ
Автор: Дмитро Тузов
Україна встояла після масштабної атаки Росії завдяки мужності армії. Після першого шоку економіка стала на військові рейки і може триматись далі. Але є умова: міжнародна фінансова і військова допомога. Чи достатньо ми отримаємо від західних партнерів і чи є резерви всередині України?
Томаш Фіала — гендиректор і власник інвестиційної компанії Dragon Capital, яка серед іншого володіє медіагрупою НВ. В інтерв’ю Радіо НВ він розповідає, як його активи постраждали і вже відновлюються під час війни, чи вистачає Україні міжнародної допомоги і чому підприємцям корисно не обмежуватись інтересами власного бізнесу.
Відео дня
Почнемо з загальної картини, яка є певним маркером того, що відбувається в економіці. Ваш бізнес сильно постраждав під час масштабного вторгнення?
Постраждав, як всі бізнеси, як і економіка країни. Було дуже велике падіння з початку війни, зараз усі наші бізнеси працюють від 50 до 90% від довоєнного рівня. Це набагато краще, ніж можна було очікувати на початку війни. Ми змогли все відновити, крім трьох складів у Стоянці, у Бучі і в Гостомелі — на північ і захід від Києва, де перебували російські війська. Вони обстрілювали ці склади, і 4 березня, на жаль, там почалася пожежа. Три склади згоріли. У травні ми вирішили частково відремонтувати дві будівлі — у Бучі та Стоянці. Зараз вони вже здані в оренду і працюють. Але більше 80%, а це більше 100 тис. кв. м, згоріли повністю. Будемо їх відновлювати тільки після закінчення війни.
Читайте також:
Війна завдала українській інфраструктурі прямих збитків на $92 млрд — КШЕ
Я бачив цей величезний логістичний центр у Стоянці. Сумне видовище. Ви порахували збитки?
Так, порахували. Якщо будувати такий склад із нуля, це мінімум $600 за кв. м. І в нас там згоріло без можливості відновлення десь 120 тис. кв. м. — це $60 млн. Плюс можна рахувати дохід, який ми не отримаємо, поки не відбудуємо ці склади.
У цей жахливий період не було думок піти з України?
Ні, не було. На другий або третій день після початку війни ми зібрали у Львівській області більшість команди, зробили офіс і працювали. Я живу в Україні з 1996 року — більше половини життя. Провів тут багато часу, інвестував, багато чого побудував із нуля. Це моє дитя, мій бізнес тут. Тому йти з України ні в якому разі не хочемо. Будемо працювати тут далі.
На ваш погляд, як інвестора, за цей період удалося хоча б частково запустити економіку? Те, що називають економікою воєнного часу?
Так. Якщо комусь сказати до початку війни, що Росія почне повномасштабний напад на Україну і в Україні при цьому все буде працювати: і банківська система, і телекомунікації, і електрика, що в Київ повернеться 80% населення, то я би цьому не повірив.
Тобто ми виявилися достатньо стійкими?
Так. Ми, звичайно, дуже залежні від наших західних партнерів. По-перше, це США, Канада, ЄС. І у воєнній підтримці, по-перше, і у фінансовій. У нас є величезний дефіцит бюджету: воєнні видатки виросли в 5−6 разів, доходи бюджету впали. Але Україна тримається в першу чергу через те, що є велика кількість українців, які воюють. На сході в нас майже мільйон армії. Коли спілкуєшся з людьми в Європі, з іноземцями, то всі дуже здивовані. Їх надихає те, як українці борються за свою свободу, за свою країну.
За повідомленнями голови НБУ Кирила Шевченка, Україна втратила майже третину валютних резервів: на початку року був $31 млрд, зараз — $22,4 млрд, і вони дедалі скорочуються. Це означає, що економіка не може відновлюватися в тих масштабах, які потрібні, а зовнішньої допомоги, я так розумію, не вистачає. Що б ви радили робити в такій ситуації?
Останні два місяці резерви НБУ знаходяться на стабільному рівні, десь $22−23 млрд. Вони не показують ті гроші, які ми отримуємо у вигляді грантів від США. А це вже десь $4 млрд, що знаходяться на рахунках Мінфіну в Укрексімбанку, витрачаються звідти. Тому в нас ці резерви трохи вищі, ніж показує Нацбанк. Зараз ми відновлюємо експорт сільгосппродукції, він повинен додати десь $800−900 млн експортної виручки на місяць. Це суттєво — більше 25% від нашого експорту.
Також є фейковий імпорт. Багато компаній перераховують за кордон гроші для імпорту, який вони не планують здійснювати, і ці товари не зайдуть.
Читайте також:
Спірні 10%. Чотири точки зору про те, чи потрібен податок на купівлю валюти для імпорту
Це виведення капіталів з України?
Так, покупка доларів по офіційному курсу. Ці гроші, долари або євро, перераховуються за кордон і можуть знаходитися там до 180 днів. До закінчення цього терміну або товар повинен зайти в Україну, або ти повинен повернути гроші. Курс на цей момент може бути більш високим, і долари, які ти купив по 29 грн/$, конвертуєш по 36 грн/$.
Після початку війни і експорт, і імпорт упали більше, ніж на 50%. Але імпорт відновився набагато швидше — уже в червні рік до року імпорт був тільки мінус 13%. Це нереально низьке падіння, якщо економіка впала на 35%!Тобто в цьому імпорті є великий відсоток фейкового імпорту, з яким зараз повинні боротися і Нацбанк, і уряд.
У 2015 році був уведений податок 10% на імпорт. Зараз є така ж сама ідея. Нацбанк до цього закликає вже третій місяць. Виглядає так, що уряд та Офіс президента теж підтримують цю ідею. Але вона б мала реалізуватися в іншому вигляді, ніж у 2015 році. Треба боротися з цим фейковим імпортом, тож треба знімати 10% при покупці валюти, а не при імпорті товару, який, може, і не зайде.
Спілка українських підприємців виступає проти запровадження таких податків. Намічається конфлікт?
Це робочий конфлікт. Звісно, це не дуже корисно для деяких наших компаній — будуть екстра видатки. Наприклад, машинобудівні заводи імпортують деяке обладнання, воно подорожчає на 10%. Але зараз у нас не є вибір між гарними і поганими рішеннями, а між поганими і ще більш поганими. Якщо вибирати між макроекономічною стабільністю і стабільністю курсу з одного боку, і девальвацією на 70%, як у 2015 році — з іншого, то я скоріше виберу подорожчання деякого імпорту на 10%, але більш стабільний курс валюти. Якщо ми не введемо цих 10%, то нам доведеться через декілька місяців девальвувати гривню в декілька разів більше, ніж на ці 10%. Ми втратимо набагато більше. Можна бачити тільки інтерес свого підприємства, але підприємці повинні бути більш обізнаними з макроекономічною ситуацією в країні — фіскальна ситуація, резерви, наш експорт, імпорт. Це не так складно. Треба дивитися на ситуацію набагато ширше.
Читайте також:
Сергій Фурса Україна — не Шрі-Ланка?
А як ви думаєте, у бізнесу є резерви дивитися ширше на цю ситуацію, розуміти, що відбувається, та посуватися в даному разі на 10%?
У когось є, у когось немає. Є велика різниця. Так, економіка впала на 30−35% у цьому році. І деякі бізнеси, які знаходяться на окупованій території, утратили там усе. Є ті, хто займається на західній Україні логістикою, і навпаки заробляє більше, ніж до війни — логістичні послуги на західному кордоні подорожчали в рази. У цілому всі в мінусі в середньому на 30−40%.
До речі, у вас були активи на окупованих територіях?
Ні. Ми втратили те, що згоріло в Київській області, але на окупованих територіях у нас нічого не було.
Цікаво, а які напрямки відновилися на 90%?
У нас деякі активи — у Львівській області. Львівська, Вінницька, західна Україна — там відновилися. Також є машинобудівне підприємство, там клієнти підтвердили десь 80% від замовлень, які були на початок війни.
Ми часто чуємо про економічну підтримку країни, яка має бути надана за аналогією з військовою. І водночас бачимо, що, наприклад, ЄС трохи пригальмовує макрофінансову підтримку Україні в розмірі 9 млрд євро. На вашу думку, якою має бути ця підтримка? У яких масштабах? Як її раціонально використати?
У першу чергу, нам потрібні дві підтримки. По-перше, воєнна підтримка — тяжке озброєння, амуніція, снаряди і так далі. Що стосується економічної підтримки — це, у першу чергу, підтримка бюджету. Ці цифри всім теж знайомі. МВФ, світовий банк підтвердили їх іще у квітні на зборах у Вашингтоні — $4−5 млрд кожен місяць. Нам обіцяли більше $30 млрд, ми отримали майже половину — десь $14 млрд. Але поки що темпи — не $4−5 млрд на місяць, а менше. Тільки в серпні ми отримаємо $5 млрд.
Але серпень уже закінчується. Чи точно ми їх отримаємо?
Ми їх точно отримаємо. Ми отримали вже майже $2 млрд, і ще $3 млрд від США — у вигляді гранта. Дуже добре, що вони виділяють підтримку $8,5 млрд у вигляді грантів, і ми не повинні їх повертати. Що стосується ЄС, там 9 млрд — у вигляді довгострокових кредитів, вони безвідсоткові — Єврокомісія покриває відсотки. Ці кредити довгі, але доведеться їх повертати або якось домовлятися з ними. Поки що від ЄС ми отримали з цих 9 млрд лише один. Але до цього отримували від ЄС макрофінансову допомогу. Так що нам усі допомагають. Звичайно, хотілося б, щоб це було швидше. І щоб Нацбанку не треба було купувати ОВДП і друкувати гроші.
Так дев’ять мільярдів євро отримає Україна?
Так. Один — є, ще вісім отримаємо до кінця року, це — сто відсотків.
Читайте також:
До кінця року. Україна може отримати близько $16 млрд міжнародної допомоги — міністр фінансів
Це можна назвати за аналогією своєрідним планом Маршалла? Ми ж говоримо про ленд-ліз у військовій сфері.
Поки що ні, це підтримка на час війни. Ці гроші не йдуть в інвестиції, не йдуть на підтримку військових витрат, не йдуть на зарплати військовим, на все інше. Вони йдуть на соціальні витрати, пенсії, зарплати медикам, вчителям і так далі. Що стосується Плану Маршалла, це більш довгострокова перспектива. Ці інвестиції, я боюся, почнуть доходити тільки після війни. Можливо, щось невелике — до закінчення. Ми запросили $750 млрд, я думаю, буде менше. Але якщо буде $30−40 млрд на рік — це дуже великий поштовх для нашої економіки. Для порівняння, Польща отримує від ЄС $10 млрд євро на рік. І це відчувається. Якщо ви приїжджаєте до Польщі — дороги, автобани і так далі. Вони там кращі. Якщо ми будемо отримувати більше, ніж отримує Польща від ЄС, $20−30 млрд, або ще більше, то ми будемо це відчувати. І зарплатні зростатимуть швидше, будуть створюватися робочі місця.
Інвестиції в Україну після війни можливі? Усі вважають, що інвестиції підуть. Але з іншого боку інвестори розуміють, що Росія нікуди не поділася, вона може завдати удару в будь-який момент.
У нас буде така ситуація, як в Ізраїлю, який із цим дуже добре справляється. Я думаю, коли ми виграємо цю війну у Росії, то Україна буде набагато сильніша. У нас армія зараз — 1 млн чоловік. Це стільки ж, скільки у Росії, або ще більше. Плюс воєнна підтримка — у нас буде західна зброя. Я думаю, якби Росія очікувала, що буде така реакція з боку України, що Україна не здасться, буде воювати, що в них будуть такі великі втрати, плюс повна ізоляція, санкції, як у Північної Кореї, то вони б на це не пішли.
https://www.youtube.com/watch?v=lt2chmQXNdE&t=1404s
Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.