Ті, хто годує наші родини. Інтерв’ю з Українськими фермерами, яким вдалось досягти успіху

Партнерський проєкт

Ті, хто годує наші родини. Інтерв'ю з Українськими фермерами, яким вдалось досягти успіху

Потужні результати роботи українського аграрного сектора — перші місця на світових ринках зернових та олійних, значні обсяги вироблених продуктів харчування, валютна експортна виручка — це результат щоденної праці фермерів.

Саме на них покладено дуже відповідальне завдання — годувати вже семимільярдне людство, яке до 2050, за підрахунками ООН, збільшиться до майже 10 млрд. І від фермерів вимагають не просто збільшити виробництво продуктів харчування, а й зробити так, щоб продукція була якісною та безпечною, а вплив на довкілля — мінімальним. Попри складну економічну ситуацію в Україні, вітчизняне сільське господарство досить успішно розвивається, хоча і потребує допомоги як з боку держави, так і консолідації зусиль самих учасників аграрного ринку.

Величезне значення для успішної роботи мають інновації, адже сучасна агрономія постійно розвивається, прогресивні технології дають змогу максимізувати врожаї навіть на найменших площах. Більшість нових розробок, як правило, першими на український ринок залучають великі міжнародні компанії, які вкладають великі інвестиції в науку і мають штат дослідників та можливості випробовувати як принципово нові агрохімічні препарати, так і новітні гібриди чи технології обробітку землі.

Працюючи разом з такими глобальними корпораціями, фермери отримують доступ до цієї бази знань та інноваційних продуктів. І в найближчому майбутньому у них з’явиться ще більше можливостей для цього — влітку президент Володимир Зеленський підписав закон щодо ввезення пестицидів на митну територію України, яким надано зелене світло науковим дослідженням та державним випробовуванням інноваційних засобів рослин. Протягом декількох років, поки цю норму не ухвалили, українські фермери не мали доступу до багатьох сучасних препаратів, які вироблялися на заводах в Європі чи США, та не реєструвалися на території України, бо їх не могли випробувати.

Ігор Сахно,

власник фермерського господарства «Незалежність»

Якщо пригадати історію, то прорив українського фермерства почався зі збільшенням врожайності кукурудзи, яке стало можливим завдяки використанню іноземної селекції. Ще в 60‑х роках ХХ сторіччя українські аграрії отримали доступ до всесвітньо відомого вже на той час насіння бренду Pioneer® (зараз належить компанії Corteva Agriscience), яке стало чи не найпершим гібридним насінням, що почали вирощувати українські фермери, виводячи кукурудзу в ранг «цариці полів». Завдяки інвестиціям в понад $ 56 млн передове насіння почало вироблятися в країні з 2013 року завдяки будівництву сучасного насіннєвого комплексу в с. Стасі Полтавської області.

З 2018 року сільгоспвиробники мають додаткову можливість придбати насіння передової генетики компанії Corteva Agriscience, а саме бренду Brevant™ seeds, через партнерів дистриб’юторів. Аграрії також отримали доступ до інновацій в засобах захисту рослин, що дає змогу сучасним фермерам значно мінімізувати навантаження на довкілля, а також до світового досвіду та знань — професійні агрономи світового виробника надають безкоштовні консультації своїм клієнтам, супроводжуючи їх від вибору продуктів до збирання врожаю.

Партнерство українських фермерів зі світовими виробниками, зокрема Сorteva, безперечно, вивело українське сільське господарство на новий рівень розвитку. Як працюють сьогодні ті, хто годує наші з вами родини, з якими складнощами та обмеженнями стикаються і чим надихаються — у новому проєкті CortevaAgriscience «Історія успішного агробізнесу».

Ті, хто годує наші родини. Інтерв'ю з Українськими фермерами, яким вдалось досягти успіху

Фото: Ігор Сахно

Мальовниче українське село Піски у Бобровицькому районі розташоване майже на межі Київської та Чернігівської областей. В історії України воно залишило свій значущий слід, адже тут народився відомий поет Павло Тичина. Сьогодні на цих землях хазяйнує Ігор Сахно, власник фермерського господарства з промовистою назвою «Незалежність».

Назва фермерського господарства, мабуть, була б іншою і не врізалася у пам’ять людей, якби не історія краю. Річ у тім, що у певний історичний період село Піски було вільним і ніколи не було в підданстві. Тож традиції волелюбства тут передаються з покоління в покоління.

За освітою герой нашої розповіді Ігор Сахно — економіст, а за фахом — аграрій. Як він сам згадує, аграрної освіти не мав і навіть не планував працювати в аграрному секторі. Все сталося випадково, коли на початку невизначених і важких для країни 90‑х років Ігор разом з товаришем взяли в оренду у тоді ще діючого колгоспу старе приміщення — корівник — і організували в ньому виведення маточного поголів’я гусей. Так тисячне поголів’я гусей висиджувало яйця, а згодом почав функціонувати й інкубаційний цех, де почали виводити гусенят на продаж. Понад 20 років тому розпочалася нова історія господарства, пов’язана з обробкою землі. Ми розпитали пана Сахна про те, який шлях він здолав до становлення свого господарства і як переборює виклики сьогодення.

— Скільки у вас нині землі в обробітку?

 — Зараз маю 550 га землі. З них — 100 га земель ми отримали під час формування фермерського господарства, коли видавали землю засновникам. На початку нас було двоє, тож ми отримали по 50 га землі кожний. Інші землі орендуємо у місцевих жителів. З самого початку ми орієнтувалися на вирощування сої та кукурудзи і сьогодні використовуємо так звану американську схему сівозміни: два роки саджаємо і вирощуємо сою, а потім два роки поспіль вирощуємо кукурудзу. Іншими культурами не займаємося.

— Слідкуєте за новітніми розробками збереження та відновлення ґрунтів?

 — Так, звичайно. Ми зберігаємо орний шар. Щороку додаємо поживну органіку, яка забезпечує життєдіяльність всіх мікроорганізмів у ґрунті, наприклад, подрібнені та заорані стебла кукурудзи. У нас виходить приблизно 8 т органіки на 1 га, що значно покращує якість і оздоровлює ґрунт.

Ті, хто годує наші родини. Інтерв'ю з Українськими фермерами, яким вдалось досягти успіху

Фото: Ігор Сахно

Також для сівозміни ми використовуємо сою. Ця культура — один з найкращих попередників у сівозмінах. Вона сприяє накопиченню азоту, поліпшує структуру й родючість ґрунту, очищає поле від бур’янів. А ще соя має здатність брати малодоступні важкорозчинні речовини з нижніх шарів ґрунту і включати їх у кругообіг живлення.

— За останні роки в Україні загострилися проблеми, пов’язані з кліматичними змінами, нестачею вологи та іншими негараздами. Як справи у вашому регіоні і, зокрема, у вашому господарстві?

 — У нас на Чернігівщині проблема з водою не така гостра, як скажімо, на півдні України. Нам більш загрожують аномальні температурні перепади і наслідки цих змін: коли спочатку сонце смажить так, що все вигорає, а потім зливи затоплюють і змивають те, що залишилося. Буває, що й інші погодні сюрпризи можуть додати клопоту. Три роки тому моє господарство опинилося на межі банкрутства через град. Був знищений весь врожай. Я втратив майже все, заліз у кредити, щоб відновити виробництво, і ледь-ледь впорався з ситуацією.

— Скажіть, між вами та іншими фермерами району є порозуміння?

 — Так, багато хто переймає досвід, приходять за порадами. Адже люди бачать результати. Ми вирощуємо перспективні культури, які зараз мають попит у всьому світі, і надалі цей попит лише зростатиме. Все птахівництво світу тримається на кукурудзі, а не на пшениці. Тваринництво також потребує комбікормів, та й з промисловістю ситуація змінюється. Наприклад, у Бразилії 50% автотранспорту вже на біоетанолі, в США — 24%. Наразі очевидно, що нафтова ера добігає кінця, тож перед людством постають нові виклики та шляхи їх вирішення. У мене є досвід, є напрацьовані технології і результати, якими не соромно похвалитися. Хоча і ризиків вистачає.

— А як до вашої роботи ставляться місцеві мешканці, пайовики та громада?

 — Я живу у селі і понад 20 років займаюся фермерством. А працюючи на землі поряд з людьми, хіба можна залишатися байдужим до проблем сусідів та самого села? Пайовиків я не ображаю оплатою оренди, і моє господарство постійно бере участь в соціальних проєктах та допомагає розвитку громади фінансово й організаційно. Ми інвестуємо кошти в інфраструктурні об’єкти села, допомагаємо з ремонтами та іншими потребами.

— Яку орендну плату ви сплачуєте сьогодні пайовикам?

 — Зважаючи на той факт, що поруч із землями мого господарства розташовані угіддя відомого в Україні аграрія Леоніда Яковишина, який підняв власникам паїв виплати до 18%, я також дотримуюся аналогічної градації виплат відсотків. Тим більше, що мої угіддя частково перебувають на його землях.

— У 2021 році аналітики та учасники аграрного ринку фіксують чимало проблем з фітосанітарними нормами зернових: відмічають засміченість посівів, збільшення кількості шкідників та різноманітних хвороб. Як з цим питанням йдуть справи у вашому господарстві?

 — У моєму господарстві вирощуються такі культури, що, по суті, ніяка скотина, крім людини, не їсть. Звісно, жартую. Ми підібрали якісні гібриди, внесли всі необхідні препарати, щоб убезпечити майбутній урожай від хвороб та шкідників. Тож станом на сьогодні в моєму господарстві немає згаданих проблем. Далі все залежить від Господа Бога і погоди.

Ті, хто годує наші родини. Інтерв'ю з Українськими фермерами, яким вдалось досягти успіху

Фото: depositphotos

— Які посівні матеріали та засоби захисту рослин ви використовуєте?

 — Я виключно обираю посівний матеріал бренду Pioneer® та засоби захисту рослин від компанії Corteva Agriscience. Досить давно я почув по нашому «сарафанному радіо» про гібриди Pioneer® і спробував. Мушу визнати, що не з першого року я відчув переваги цього насіннєвого матеріалу. Намагався пробувати різні продукти — сіяв і так, і сяк, експериментував, шукав. І врешті-решт зупинився на гібридах цього насіннєвого бренду.

— Тож вибір посівного матеріалу — це кропітка робота?

 — Саме так. Але коли розглядати продукцію у перспективі ціна / якість, посівний матеріал компанії Corteva дає фору іншим виробникам ледь не на порядок. До того ж гібриди Pioneer® мають гарну вологовіддачу на полі і, відповідно, мені вдається зекономити ще й на сушінні зерна.

— Як ви вважаєте, яким буде врожай цьогоріч?

 — Впевнений, що врожай цього року перевищить минулорічні показники. Якщо каміння з неба падати не почне, врожай буде кращий. Принаймні у мене — точно буде кращий. Зауважу, що я їздив по Черкаській, Київській та Чернігівській областях — там є проблемні поля і видно пізні посіви. Це проблема, яку фермери створили самі собі. Однак загалом — ситуація не критична, і ми очікуємо на гарний урожай.

™ ® Торгові марки Corteva Agriscience та її афілійованих структур. (c)2021 Corteva

Источник

Leave A Reply

Your email address will not be published.