Що у Києві краще, ніж в Європі. НВ зібрав 10 аргументів українок, які через війну перебувають у ЄС

Ексклюзив НВ

Що у Києві краще, ніж в Європі. НВ зібрав 10 аргументів українок, які через війну перебувають у ЄС

Автор: Ірина Крикуненко

Доступніший інтернет, більше першокласних ресторанів, менше бюрократії, дешевша медицина — НВ розібрався, чим життя в українській столиці краще, ніж у європейських мегаполісах.

Більше 5 млн українців, які опинилися заради власної безпеки в Європі, вже третій місяць поспіль намагаються опановувати закордонні правила життя та знайомляться з місцевими законами. Деякі з них стали для співвітчизників несподіванкою. Більше того: попри сталі стереотипи, деякі речі в Україні виявились більш прогресивними й зручними для споживача, стверджують вони.

Відео дня

НВ поспілкувався з українками у вимушеній еміграції та з’ясував, чим Київ, за їхньою думкою, дасть фору європейським містам.

Читайте також:

Що у Києві краще, ніж в Європі. НВ зібрав 10 аргументів українок, які через війну перебувають у ЄС

Біженці з приставкою «екс». Три історії українок, які повернулися додому із закордонної евакуації

1. Доступний зв’язок та інтернет

На відміну від Києва, залишатися завжди на зв’язку в Європі – дороге задоволення, адже вартість мобільного зв’язку та інтернету значно вища. «В Ірландії тариф з безлімітним мобільним інтернетом коштує 20−30 євро на місяць. А домашній може обійтись навіть в 100 євро», — озвучує порядок цін комунікаційниця Ніна Міщенко, яка переїхала у Дублін через війну.

До того ж, новим жителям європейських міст доведеться забути і про таку розкіш, як вільний доступ до мережі у публічних місцях. «В Польщі я спитала у офіціанта ресторану пароль Wi-Fi, почула у відповідь, що інтернет тільки для співробітників, — дивується київська піарниця Марія Ціпцюра — Дуже дивно після України, де Wi-Fi є навіть у віконці з шаурмою».

Перший місяць евакуації Ціпцюра провела в Познані, тепер мешкає у Лейпцигу і вже звідти розповідає: як у Польщі, так і у Німеччині домашній інтернет працює з постійними проблемами та періодичними відключеннями.

2. Простий та швидкий банкінг

«Наша банківська система — просто космос», — встигла впевнитись Ціпцюра за два місяці життя в ЄС. Піарниця наводить приклад: в Києві ти можеш відкрити рахунок або знайти загублений переказ за день, а в Польщі цей процес займає декілька тижнів чи навіть місяців.

В Ірландії, за словами Міщенко, ситуація ще складніша: картку в банку хоч і можна оформити онлайн, але для цього треба пройти відеопідтвердження з менеджером, отримати на домашню пошту код для застосунку, а вже потім — саму карту, і теж поштою.

До того ж, перекази без комісії, термінали поповнення банківської картки та можливість розраховуватись нею у громадському транспорті — небачене для Європи диво.

Так в ірландських банках кожна транзакція вартуватиме 20 центів, а з карти у банкоматі можна зняти не більше 500−600 євро на місяць.

«NFC банкоматів тут нема, а люди все ще користуються чеками, — розповідає Міщенко. — Терміналів поповнення також нема — тільки у відділені банків та пошти».

Сексолог Ольга Мельник, яка тепер вимушено мешкає в Дюссельдорфі, розповідає про необхідність носити з собою паперові купюри та завжди мати банківську картку у гаманці. «Дуже багато компаній не приймають оплату карткою або користуються старими терміналами», — пояснює вона.

Читайте також:

Що у Києві краще, ніж в Європі. НВ зібрав 10 аргументів українок, які через війну перебувають у ЄС

Почати з нуля. Українські втікачі від війни розповідають, як знайшли роботу в ЄС і намагаються вибудовувати кар'єру

3. Високі гастрономічні стандарти

Поряд із київськими гурманами європейці невибагливі, тому рівень тамтешніх ресторанів значно поступається українським — і в контексті вишуканості страв, і в контексті обслуговування.

Діана Перебийніс, яка третій місяць знаходиться у Барселоні, пояснює: те, що тут вважається гарним рестораном, в Києві потрапило б у найкращому випадку в категорію закладів середньої руки. «Наші ресторани на голову вище іспанських, — стверджує Перебийніс. — Українці взяли все смачне з кухонь світу, привезли найкращих іноземних шефів і вже існуючі рецепти вдосконалюють чи урізноманітнюють».

Киянка Олександра Прохорова, яка живе в Гамбурзі останні два місяці, додає, що й на сервісі європейські ресторатори взагалі не акцентують увагу, і обслуговування зводиться до мінімуму. «У Києві заклади змагаються між собою аби завоювати любов відвідувачів, мають свої родзинки», — згадує вона.

А ще українська столиця — рай для кавоманів, бо, на відміну від ЕС, тут культура споживання кави досягла піку. «В Ірландії хорошої кави практично нема, а ціни в кафе та ресторанах у три-чотири рази вищі», — підтверджує Міщенко.

Є нарікання і на кавові традиції Польщі: киянка в евакуації Вероніка Палій через брак кав’ярень під час прогулянок з дитиною вимушена купляти напій на заправках чи в закладах швидкого харчування.

4. Продуктові переваги

Асортимент та доступність продуктів в супермаркетах — ще один побутовий бонус української столиці. В європейських магазинах, окрім нестачі звичних круп і кисломолочних виробів, якісні фрукти, овочі та м’ясо представлені в категорії еко — тобто за подвійним цінником.

Так у польських і німецьких супермаркетах, розповідає Ціпцюра, свіжі риба та м’ясо є у дефіциті. Їх можна знайти тільки замороженими, не в усіх магазинах і в кращому випадку одне-два найменування. «Такого, щоб свіжина лежала на льоді взагалі ще не бачила, навіть у гіпермаркетах, — констатує піарниця. — Замість цього є великий вибір готових продуктів, макаронів, консервів та ковбас».

Міщенко додає ще один аргумент на корись українського продуктового асортименту: в ЕС майже відсутній сегмент кулінарії з домашніми недорогими стравами та оперативна доставка продуктів. «Про довоєнну українську доставку за 15 хвилин можна тільки мріяти, але й 40-хвилинної немає, — розповідає Міщенко. — Є доставки онлайн, але вони коштують окремі гроші і не у всіх мережах».

Читайте також:

Що у Києві краще, ніж в Європі. НВ зібрав 10 аргументів українок, які через війну перебувають у ЄС

«Тут я зрозуміла, які в нас круті люди». Троє українців, які втекли від війни в ЄС, розповіли як знайшли там роботу і чи будуть повертатись

5. Всеохопна діджиталізація

Київ без сумніву можна назвати цифровим містом, де майже будь-який документ можна оформити онлайн. В той час як в європейських столицях увесь зв’язок з держорганами та банками відбувається у паперовому вигляді.

Кияни, які там знаходяться, жаліються: відкрити ФОП, а також отримати довідку, дозвіл чи відповідь на будь-яке, навіть надважливе, запитання можна тільки паперовим листом. «У Німеччині вперше за довгий час згадала, що є пошта і не електронна. Тому на поштових скриньках має бути твоє прізвище, — розповідає Ціпцюра. — Наша Дія — просто технологія майбутнього».

Саме тому Олександра Стасевіч, адміністративний менеджер Команди підтримки реформ Мінекономіки, вже після втечі від війни у Швецію вирішила відкривати ФОП дистанційно в Україні. Бо у Швеції, каже вона, у будь-який державний орган треба приходити тільки особисто і багато разів, а так протягом одного дня мала всі необхідні документи.

«Класно, коли є Дія та Вчасно, а банки та держустанови мають електронні додатки для всього — від запису на прийом до подачі заяви», — радіє українка.

6. Перемога над бюрократією

Порівнюючи життя в Києві з Європою співвітчизники жаліються на бюрократію старого континенту. Піарниця Анна Медузкіна переїхала в Гамбург з початком війни і була неприємно здивована необхідністю постійно оформлювати все нові й нові папірці для кожного свого кроку. «Це як нескінченний квест, і про новий поворот ти дізнаєшся в найнесподіваніший час», — жартує Медузкіна.

До того ж подача заявок онлайн та отримання єдиного дозволу від держорганів Європі невідома. «Швеція — країна, де потрібна довідка для довідки. — незадоволена Стасевіч. — Наприклад, оскільки наш податковий код пошта загубила, то вже 2,5 місяці діти не можуть отримати довідку про місце в черзі у садочок».

У Польщі ж занадто забюрократизований навіть процес працевлаштування у пристойну компанію, додає Палій. «В Україні як було? Побачив вакансію, зателефонував, домовився про співбесіду, — згадує киянка. — А тут 80% бізнесів працюють тільки через кадрові агенції, тому для отримання посади в нормальному місці треба заповнювати купу резюме та чекати місяцями їх розгляду».

Читайте також:

Що у Києві краще, ніж в Європі. НВ зібрав 10 аргументів українок, які через війну перебувають у ЄС

«Київ дуже змінився». Шевченко поділився враженнями після повернення до України

7. Споживчий рай

В Києві будь-яку потрібну річ можна придбати цілодобово і, як правило, недалеко від дому. В Європі ж про найпростіший шопінг треба думати заздалегідь: увесь споживчий ринок товарів та послуг працює за суворо регламентованим розкладом і, на думку українців, його маркетологи, схоже, ніколи не чули про клієнтоорієнтованість.

«У Німеччині 90% магазинів одягу, продуктів, побутової хімії, сигарет та ліків працюють до 18:00 та закриті у неділю, — розповідає Медузкіна. — Тобто єдиний варіант купити їжу з суботи по понеділок — у ресторані. Але в суботу скрізь кілометрові черги, і треба витратити 40 хвилин, аби придбати хоча б шкарпетки».

8. Доступне житло на будь-який смак

У Києві орендувати помешкання на будь-який гаманець можна швидко, просто та без додаткових витрат за допомогою самого лише інтернету. В європейських містах орендаторам щастить менше, кажуть українці.

По-перше, вимоги до пристойного житла у європейців скромніші і, як наслідок, апартаменти в середньому сегменті часто виявляються непривабливими для співвітчизників. По-друге, процес оренди обов’язково потребує солідного пакету документів: робочий контракт, передплата за півроку, рекомендаційний лист від попередніх орендодавців та додаткова оплата послуг спеціалістів з оцінки помешкання перед поселенням.

За словами Мельник з Дюссельдорфу, у великих європейських містах житла фізично дуже мало. «На одну квартиру може бути десяток претендентів, — каже Мельник, — тому це ринок орендодавця — він проводить багато співбесід та обирає кращого».

Читайте також:

Що у Києві краще, ніж в Європі. НВ зібрав 10 аргументів українок, які через війну перебувають у ЄС

«Стильно повертаємось до Києва». Працівники посольства США в Україні одягли рожеві панамки, як у фронтмена Kalush Orchestra

9. Медицина тут і зараз

Державна медицина в Києві може і поступається європейській в експертизі, але точно не в доступності та вартості послуг. Майже всі громадяни ЄС мають державне медстрахування, а тому до профільних лікарів завжди великі черги і прийому можна чекати по кілька місяців. «У Німеччині нема якоїсь загальної системи лікарів: у кожної медпрактики окремий запис, її треба самому знайти та видзвонити», — розповідає Медузкіна.

Ось так і для Палий у польській поліклініці знайшли віконце в розкладі дерматолога за півтора місяці, а ендокринолога — за півроку. Тому киянці довелося знайти кошти на приватну клініку.

До речі, приватні медпослуги у Києві суттєво дешевші, при подекуди навіть кращій експертизі, стверджують кияни. «Прийом у приватній клініці в Ірландії у три-п’ять разів дорожчий, ніж в Україні, — ділиться Міщенко. — На обстеження також черги. Можна чекати МРТ місяцями, а результати надсилають лікарю через два тижні».

Актуальне також й питання ліків: з одного боку в ЄС на великий перелік препаратів для населення діє гнучка система державних знижок (подекуди до 90%). Але з іншого — всі вони доступні лише за рецептом профільного лікаря.

«Тобто буквально майже всі ліки, якщо це не ібупрофен, пастилки для горла або спрей для носа, — зітхає Медузкіна. — Зіткнулася тут із отриманням гормональних протизаплідних і повернулась до черги на півроку у лікаря».

До того ж, ціноутворення, каже вона, доволі нестандартне: одна пачка пігулок коштує 28 євро, а шість пачок — 80 євро. Але це максимум, який може придбати один пацієнт і потім знову треба буде отримувати рецепт.

10. Прогресивна індустрія краси

За якістю послуг в сфері краси київські майстри дають масштабну фору європейським. Все через багаторічну культивацію догляду за собою серед жінок та високі вимоги українок до стандартів манікюру, зачісок та косметологічних послуг. Разом з тим, порядок цін на процедури краси в Києві значно нижчий, ніж за кордоном. «Праця руками у Німеччині дуже високо оплачується. — пояснює Прохорова. — Тому ціни на усе, до чого торкається рука людини, — дуже високі. Так, манікюр чи стрижка у Києві коштують у три-чотири рази дешевше».

Що у Києві краще, ніж в Європі. НВ зібрав 10 аргументів українок, які через війну перебувають у ЄС

Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Київ Щоп’ятниці, дайджест столичних новин за неділю та афіша кращих подій Києва підписатися Щоп'ятниці

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Источник

Leave A Reply

Your email address will not be published.