Питання відповідального ведення бізнесу матиме ключове значення у відновленні України — заступник міністра економіки Кузьо
5 серпня, 14:26 Партнерський проєкт Поділитися:
Як Міністерство економіки України працює з просування Керівних принципів ООН у сфері бізнесу та прав людини, розповідає заступник міністра Володимир Кузьо.
Відповідальне ведення бізнесу — один із ключових принципів, на які мають спиратися сучасні компанії як в Україні, так і у світі. Європейські бізнеси докладають зусиль, щоб відповідати вимозі дотримання прав людини у своїй роботі. Орієнтиром у такій роботі виступає ціла низка міжнародних документів. Керівні принципи ООН у сфері бізнесу та прав людини — один із ключових. Акцентування на темі прав людини в бізнесі — це також один зі складників євроінтеграційного процесу України.
Відео дня
Чому приватний бізнес, державні і комунальні підприємства повинні дбати про забезпечення прав людини, як працює Національний контактний пункт ОЕСР при Мінекономіки, та якою є специфіка належної обачності в сфері прав людини й навколишнього середовища в ситуації війни і післявоєнної відбудови, розповідає заступник міністра економіки України Володимир Кузьо.
Володимир Кузьо,
З 2016 року в Мінекономіки функціонує Національний контактний пункт з відповідального ведення бізнесу. Розкажіть, як і чому він з’явився?
Підставою для його створення стало приєднання України до Декларації ОЕСР про міжнародні інвестиції і багатонаціональні підприємства. Головним орієнтиром в діяльності НКП є Керівні принципи ОЕСР для багатонаціональних підприємств щодо відповідального ведення бізнесу. А основною функцією — просування і популяризація стандартів відповідального ведення бізнесу — стандартів RBC — та розгляд скарг щодо їх порушення.
Сьогодні Національний контактний пункт в Україні виступає платформою для координації ініціатив, спрямованих на просування RBC стандартів в Україні, та об’єднує зусилля держави, громадянського суспільства та бізнесу з інтеграції цих стандартів до повсякденної господарської діяльності. У НКП ініціюються обговорення актуальних питань, розробки інструментів підтримки, заохочення бізнесу у впровадженні відповідальних підходів. Задля визначення першочергових кроків щодо забезпечення інтеграції стандартів RBC у процеси відновлення в Україні залучаються ключові стейкхолдери.
Прикладом такої багатосторонньої співпраці стало проведення Міжнародної конференції Відновлення України на основі відповідального ведення бізнесу: цінності та стандарти, яка була організована Мінекономіки за підтримки Програми розвитку ООН в Україні та Уряду Японії 7 грудня 2023 року. Понад 100 представників та представниць урядових організацій, бізнесу, громадських організацій, академічної спільноти, правозахисників та міжнародних експертів зібралися на цій події, щоб обговорити найбільш актуальні проблеми впровадження RBC-стандартів, виклики, бар’єри та можливості для ведення відповідального бізнесу.
Розкажіть детальніше, які саме обов’язки покладаються на Національний контактний пункт?
Діяльність НКП повністю відповідає Керівним принципам ОЕСР. Відповідно до них, контактні пункти мають низку обов’язків, серед яких: сприяння обізнаності щодо Керівних принципів та надання відповідей на запити за цією темою; вирішення питань, які виникають у зв’язку з реалізацією Керівних принципів у конкретних випадках роботи бізнесу чи під час розгляду скарг. За необхідності та в координації з відповідними державними установами також надається підтримка Уряду щодо розробки, впровадження і сприяння узгодженості політики відповідального ведення бізнесу.
Активність НКП в різних країнах є дуже різною. Великою мірою це залежить від того, якими ресурсами — людськими і фінансовими — забезпечений той чи інший контактний пункт. Водночас багаторічний досвід успішного функціонування НКП у інших країнах підтверджує ефективність цього механізму для розгляду скарг у разі порушення Керівних принципів ОЕСР. За його допомогою вдається вирішувати складні випадки порушення стандартів RBC, зокрема у сфері прав людини, запобігати цим порушенням у майбутньому.
Які зміни у національному праві та практиці передбачає Мінекономіки в контексті нової Директиви ЄС Corporate Sustainability Due Diligence Directive, прийнятої у травні 2024 року? Коли будуть впроваджені ці зміни?
До питань корпоративної сталості наразі прикута значна увага. Зокрема, у зв’язку з остаточним затвердженням згаданої Директиви, та з активним впровадженням Corporate Sustainability Reporting Directive. Спостерігаємо, як відбуватиметься процес імплементації Директиви у державах — членах ЄС, та сподіваємося використати їхній досвід для вироблення українського механізму.
Перед нами стоїть особливе завдання, адже Директива приділяє спеціальну увагу належній обачності в ситуаціях конфлікту й високого ризику. Європейські компанії, які працюють в Україні, вже зараз потребують розуміння того, якою є специфіка належної обачності у сфері прав людини і навколишнього середовища у ситуації війни й післявоєнної відбудови.
Основні зусилля НКП приділяє підвищенню обізнаності компаній та всіх зацікавлених стейкхолдерів щодо питань відповідального ведення бізнесу. Міністерство активно вибудовує співпрацю з міжнародними і національними партнерами. Сьогодні ми маємо законодавчі акти, які передбачають здійснення заходів щодо впровадження стандартів RBC: Національна стратегія у сфері прав людини та план дій з її реалізації, Концепція реалізації державної політики у сфері сприяння розвитку соціально відповідального бізнесу в Україні на період до 2030 року та план її реалізації. Вказану Концепцію та план її реалізації ми плануємо актуалізувати відповідно до оновлених Керівних принципів ОЕСР і нових реалій, в яких ми перебуваємо. Зокрема в контексті інтеграції України в ЄС, а також планів щодо набуття членства в ОЕСР.
Нещодавно прийнятий План України — Ukraine Facility Plan визначає, що потреба вітчизняних компаній у підвищенні обізнаності зі стандартами відповідального ведення бізнесу, відображеними у Керівних принципах ООН, Керівних принципах ОЕСР та інших відповідних документах, напряму пов’язана із необхідністю залучення інвестицій, інтеграцією вітчизняних компаній у європейський та глобальний ринки, їхнє входження до ланцюгів постачання компаній з ЄС, США, Японії та інших країн світу.
Важливим є і впровадження вітчизняними компаніями відповідних корпоративних політик, процедур належної обачності щодо дотримання прав людини та екологічної безпеки, а також механізмів доступу до засобів правового захисту.
Згідно з рекомендаціями щодо відповідальності та відновлення Екологічного договору для України, ми маємо завершити розробку Національного плану дій з імплементації Керівних принципів ООН у сфері бізнесу та прав людини. В його основі мають лежати консультації з широким колом зацікавлених сторін, включаючи громадянське суспільство, відповідно до загальновизнаних, уже згаданих вище документів. Робота в цьому напрямку почалася.
Фото: Андрій Крепких
Які найперші плани Мінекономіки на 2024−2025 рік з огляду на євроінтеграційний процес та стандарти БПЛ?
Плануємо продовжувати вже розпочату роботу, про яку було зазначено вище, зокрема щодо актуалізації дій в напрямку підвищення обізнаності з питань стандартів RBC та діяльності Національного контактного пункту. Також серед наших завдань — підвищення спроможності та розвитку потенціалу НКП, актуалізація і узгодження чинних нормативно-правових актів щодо впровадження стандартів RBC.
Важливим пріоритетом в цій роботі є співпраця з нашими національними та іноземними партнерами задля впровадження відповідальних практик ведення бізнесу, узгоджених із Керівними принципами ООН, Керівними принципами ОЕСР та правилами ЄС.
На сайті Мінекономіки ми плануємо зробити окремий розділ, присвячений стандартам RBC.
На що перш за все необхідно буде звернути увагу в цьому процесі?
Питання відповідального ведення бізнесу матиме ключове значення у відновленні України. Проте наразі бракує таких прикладів серед українських компаній. Попри сильну тенденцію в ЄС, Україна все ще відстає в зростаючому русі сприйняття системи RBC як мінімальних стандартів для належного корпоративного середовища для досягнення відчутних результатів у сфері прав людини, сприяння соціально стійкому відновленню.
Водночас з огляду на євроінтеграцію України до ЄС та прийняття Директиви, поряд з низкою інших директив, Україна постане перед необхідністю привести своє законодавство у відповідність до європейського регулювання. Тож питання впровадження стандартів RBC та проведення вищезазначеної роботи сьогодні, як ніколи, є надзвичайно важливими.
Дайте поради для українського бізнесу щодо запровадження принципів БПЛ у своїй діяльності. З чого варто почати, на чому акцентуватися?
Український бізнес в умовах повномасштабного вторгнення продемонстрував надзвичайну стійкість та відповідальність, підтримуючи економіку країни та забезпечуючи добробут своїх працівників. Водночас щоб інтегруватися в європейське середовище, бізнесу необхідно прийняти стандарти RBC. Тому для бізнесу зараз важливо приділяти значну увагу питанню інтеграції цих стандартів у свої стратегії та практики. Зокрема — через впровадження процедури належної обачності на основі оцінки ризиків. Проведення такої процедури можливо за допомогою низки рекомендацій, розроблених ОЕСР, щодо процедур належної обачності.
Також ми запрошуємо бізнес активно долучатися до наших ініціатив і співпраці задля розробки узгоджених рішень, та проведення заходів щодо імплементації стандартів RBC.
Теги: Права людини Відповідальність Відповідальний бізнес Міністерство економіки України Володимир Кузьо
Читати далі
Источник