Міська легенда. Історія знаменитого Гостиного двору на Контрактовій площі у Києві

Міська легенда. Історія знаменитого Гостиного двору на Контрактовій площі у Києві

Автор: Олена Насирова

У своєму матеріалі спеціально для НВ головна редакторка видавництва ВАРТО Олена Насирова пише про історію знаменитого Гостинного двору на Подолі та нинішню ситуацію з однією з найзнаковіших міських будівель.

Як будувався та повільно руйнувався Гостиний двір — пам’ятка архітектури в центрі київського Подолу.

Найбільш повно термін «гостиний двір» визначено в Тлумачному словнику російської мови під редакцією Д.М.Ушакова: торгові ряди у відокремленому міському чи громадському будинку. Спочатку в цих окремих комплексах для приїжджих купців (гостей) передбачалися торгові, складські та житлові приміщення. До кінця XVIII століття такі двори трансформувалися в міські центри, де вже постійно здійснювалася роздрібна торгівля. Тоді у Києві за проєктом архітектора Івана Григоровича-Барського збудували перший кам’яний гостиний двір. Він займав більшу частину непарної сторони сучасного провулка Хорива і, ймовірно, використовувався б у цій ролі ще якийсь час, хоч і став затісним, якби не трапилась у 1808 році чергова пожежа на Подолі.

Тоді серйозно постраждала Контрактова площа — вогонь знищив більшість дерев’яних рядів, що займали весь її центр, з яких велася роздрібна торгівля. Купці та міщани Подолу звернулися до Магістрату з проханням про відновлення торгівлі на площі.

Міська легенда. Історія знаменитого Гостиного двору на Контрактовій площі у Києві

Контрактова площа з дерев'яними торговими рядами та прилеглі вулиці Подолу до перепланування. Фрагмент мапи 1803 року / Фото: Надано Оленою Насировою

Власне, після цього і починається історія київського гостиного двору на Контрактовій площі. Влада вирішила збудувати в її центрі велике кам’яне приміщення для магазинів та складів. Упорядкування проєкту нової будівлі доручили петербурзькому архітектору, вихідцю з італійської Швейцарії, Луїджі Руска. У 1809 році його проєкт затвердили в Петербурзі та дозволили будівництво.

Руска запроєктував Гостиний двір у стилі класицизму — великий двоповерховий комплекс у вигляді закритого каре з шістьма воротами для в’їзду. 18 вересня 1809 року було закладено фундаменти нової будівлі, а щоб торгівля там у новій будівлі була успішною, під кожен кут майбутнього Гостиного двору помістили по п’ять золотих монет. Будівництво швидко просувалося, невдовзі виріс перший поверх. І все було б добре, але тут сталася сумнозвісна катастрофічна пожежа 1811 року, яка знищила більшу частину Подолу.

Читайте також: Від базару до Майдану. Як змінювалася головна площа столиці — історія і фото

Проєкт нового планування всієї території виконав петербурзький містобудівник, шотландець Вільям Гесте. Згідно з його планом на Контрактовій площі, крім уже майже готового Гостиного двору, вздовж частини сучасної Спаської вулиці, що виходить на площу, мав з’явитися комплекс із Контрактовим будинком, Поштовою станцією та новим Магістратом, стара будівля якого сильно постраждала від пожежі.

Хоча незакінчений Гостиний двір уцілів у пожежі, роботи на якийсь час зупинилися. На реалізацію проєкту Гесте коштів тоді не знайшлося, тому вирішили обмежитися лише добудовою Гостиного двору. Та й той мінімізували — у 1813 році перший поверх вирішили зробити єдиним, просто накривши дахом. За свідченнями, що збереглися, фасад пофарбували в біло-жовті кольори.

Міська легенда. Історія знаменитого Гостиного двору на Контрактовій площі у Києві

Вид на Контрактову площу. Гравюра середини ХІХ століття З фондів Музею історії Києва / Фото: Надано Оленою Насировою

У 1828−1833 роках Гостиний двір реконструювали за проєктом першого міського архітектора Києва Андрія Меленського. У такому вигляді будинок виконував свої торгово-складські функції близько 150 років. Гостиний двір поділи на безліч невеликих магазинів, при кожному з яких існувало підвальне приміщення-склад. Причому, деякі бізнесмени винаймали відразу кілька приміщень. Даючи загальну характеристику Києву, Сергій Ярон у книзі Київ у 80-х роках. Спогади старожила перераховує з десяток купців-орендарів. Так, відомо, що купець 2-ї гільдії Олексій Фоломін, який торгував церковним приладдям та столовим сріблом, мав шість магазинів у Гостиному дворі, а сини купця 2-ї гільдії Максима Борисова до поділу бізнесу спільно володіли там чотирнадцятьма магазинами, де здебільшого здійснювали торгівлю мануфактурою.

Міська легенда. Історія знаменитого Гостиного двору на Контрактовій площі у Києві

Контрактова площа з Гостиним двором у центрі. 1860-ті роки. З фондів Музею історії Києва / Фото: Надано Оленою Насировою

Масштабна будівля, що зайняла весь центр площі, стала своєрідною пам’яткою міста. Її зображення можна побачити не лише на старих звичайних поштових картках, а й на стереолистівках. Наприклад, на такій, примітній ще й тим, що вклеєна в паспарту догори дригом.

Міська легенда. Історія знаменитого Гостиного двору на Контрактовій площі у Києві

Стереолистівка з краєвидом Контрактової площі / Фото: Надано Оленою Насировою

Жвава торгівля на Контрактовій площі не припинялася практично ніколи, і господарі магазинів Гостиного двору мали непоганий дохід. Так, документально підтверджено, що один із синів згаданого купця Борисова — Яків Максимович лише з двох магазинів у Гостиному дворі отримав у 1910 році чистий прибуток півтори тисячі рублів. Значна цифра, якщо врахувати, що пуд (16 кілограмів) гречки коштував тоді два рублі, кілограм цукрового піску — 25 копійок, кілограм осетрини — 90 копійок, біла булка з борошна вищого ґатунку — вісім копійок, найдешевший сірий арнаут — п’ять копійок за фунт (420 грамів). А овочі віддавали просто за безцінь, наприклад, у сезон за відро добірних помідорів просили вісім копійок, а за кілограм картоплі – три копійки.

Міська легенда. Історія знаменитого Гостиного двору на Контрактовій площі у Києві

Торгівля на Контрактовій площі. Ліворуч – вулична торгівля з кіосків біля фонтану Самсон, праворуч – магазини Гостиного двору. Початок ХХ століття / Фото: Надано Оленою Насировою

Про те, як була влаштована торгівля у Гостиному дворі, можна прочитати в Путівнику Костя Шероцького, виданому в 1918 році. «Гостиний двір міститься у південно-західній частині Олександрівської (нині Контрактової — О.Н.) площі у великому одноповерховому будинку, з внутрішнім подвір’ям і галереєю. У гостиному дворі 53 магазини. Він двоповерховий чотирикутний, деякі купці мають у ньому власні лавки, і місто тому їх не розбудовувало. З боку Олександрівської площі і скверу йде шовковий ряд, від Братської церкви — залізний ряд, від площі до фонтану Сампсона — ряд хутряний і полотняний, від церкви Успіння — ряд овочевий. Свого часу ніщо так не дивувало приїжджих, як магазин Губарєва, який міг зачарувати найбільш байдужого до принад розкоші скупця: скло, фарфор, бронза, дрібниці. Незважаючи на розбудову більшості лавок, гостиний двір зберіг риси архітектури початку XIX ст. у стилі ампір з колонами та відповідними прикрасами вікон, фронтонів тощо».

У 1920-ті роки Гостиний двір продовжував виконувати свої торгові та складські функції. Приватні лавки працювали там у роки НЕПу, потім приміщення зайняли радянські крамниці.

Міська легенда. Історія знаменитого Гостиного двору на Контрактовій площі у Києві

Магазин Спілки робітничих кооперативів (Сорабкоп) у Гостиному дворі, що торгує галантерейними товарами та клейонкою (галантерія – церата). Початок 1930-х років. З колекції Олега Кія / Фото: Надано Оленою Насировою

Міська легенда. Історія знаменитого Гостиного двору на Контрактовій площі у Києві

Магазин Фанерно-меблевого комбінату поряд із Сорабкопом. Початок 1930-х років / Фото: Надано Оленою Насировою

Звісно, виглядала будівля вже не такою ошатною та суворою, як у перші десятиліття свого існування. Ще в другій половині позаминулого століття, як це, на жаль, і зараз заведено в Києві, орендарі стали порушувати чистоту його ліній, спотворюючи всілякими прибудовами та надбудовами для розширення торгових площ, і це продовжилося в ХХ столітті. У Провіднику 1930 року Федір Ернст нарікає, що «щезли помалу ефектні аркатури, що оточували будинок з усіх боків. В багатьох місцях перерізані первісні пілястри, вікна, ґзимси (у цьому контексті – карнизи — О.Н.); над крамницями надбудовані другі поверхи тощо. Тільки на фасаді, звернутім до сучасного контрактового дому зберіглася одна арка в первісному вигляді».

Щоправда, за свідченням Ернста, у 1924 році частково відновили первісне жовто-біле забарвлення фасаду. Потім довгі роки жодного ремонту будівлі не проводили, цьому сприяли і окупація міста 1941−1943 років, і повоєнні фінансові труднощі, коли всі сили та гроші йшли на відновлення центру Києва.

Читайте також: Від Ланцюгового до Мосту метро. Icторія першого стаціонарного мосту через Дніпро у Києві та його наступників

Будівля Гостиного двору поступово занепадала, облупилися стіни фасаду, частина приміщень перебувала в аварійному стані. Письменник-києвознавець Віталій Баканов, що виріс після війни на Подолі, згадує: «Похмуріше видовище, ніж Гостиний двір важко собі навіть уявити: затхлі під’їзди, збита штукатурка фасадів давно вибиті вікна були залатані смужками жерсті. Загажені підворіття вели у внутрішній двір з бруківкою, громадською вбиральнею, що смердить для мешканців Подолу та водорозбірною колонкою. Подвір’я заросло кропивою, лопухами та подорожником. Усюди валялися купи сміття, биті пляшки та цегла У подвір’ї вічно вантажили і розвантажували всілякі товари та матеріали». У більш-менш придатних для роботи приміщеннях розташовувалися «всілякі Гастрономторги, Культторги, Галантерейторги, благо підземні приміщення добре збереглися», тому тут розміщувалися «пошивальні майстерні, контори будівельно-монтажних управлінь, централізовані склади».

Лише в середині 1950-х років Гостиний двір трохи косметично підремонтували для… кінозйомок. Тут розгорталися сюжети двох фільмів, знятих Київською кіностудією ім. О. Довженка, — Мати за однойменним романом М.Горького та Матрос Чижик за оповіданням К.Станюковича Нянька. Але, звісно, «косметика» мало виправила будівлю.

Міська легенда. Історія знаменитого Гостиного двору на Контрактовій площі у Києві

Занепавший Гостиний двір. 1950-ті роки / Фото: Надано Оленою Насировою

Ситуація погіршилася тим, що з 1972 року на Подолі почали відкритим способом прокладати Куренівсько-Червоноармійську (нині перейменована в Оболонсько-Теремківську) лінію метро, що додало проблем будівлі Гостиного двору, яка вже й так перебувала в аварійному стані.

Міська легенда. Історія знаменитого Гостиного двору на Контрактовій площі у Києві

Будівельний майданчик метро (ліворуч) безпосередньо біля будівлі Гостиного двору. 1971 рік. Із фондів Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В.І.Заболотного / Фото: Надано Оленою Насировою

Саме в ці роки впритул постало питання про глобальну реконструкцію Подолу, і виникла реальна загроза повного знесення старої забудови. Деякі містобудівники взагалі пропонували радикальну зачистку та створення там нових мікрорайонів. Збереженням історичного середовища перейнялася впливова тоді міська організація Товариства охорони пам’яток історії та культури. Вони й домоглися проведення історико-культурної інвентаризації будівель та споруд Подолу, яку замовили Українському спеціальному науково-проєктному виробничому управлінню Держбуду УРСР.

Дослідники провели гігантську роботу, обстежили 2764 цегляні та дерев’яні будинки та з’ясували, що близько 80 відсотків старої подільської забудови необхідно зберегти. Було створено проєкт детального розпланування Подолу, розроблено охоронні заповідні зони, де законодавчо заборонили нове будівництво. Однією з таких зон став центр Подолу — теперішня Контрактова (на той час — Червона) площа. Її визнали такою, яка повинна бути реконструйованою на історичній основі, що передбачає реставрацію всіх архітектурних пам’яток, що розташовувалися за периметром площі, та відновлення Гостиного двору.

У 1972 році, «завдяки» будівництву метро в котлованах на площі між вулицями Хорива та Спаської, розгорнулися масштабні археологічні розкопки, що проводилися новоствореною при Інституті археології УРСР Київською археологічною експедицією. Тоді ж уперше заговорили про відродження незавершеного ансамблю архітектора В. Гесте. Мабуть, першим цю ідею озвучив відомий український історик та археолог Михайло Брайчевський. Авторами проєкту реконструкції площі стали архітектори-реставратори Валентина Шевченко та Юрій Лосицький.

Міська легенда. Історія знаменитого Гостиного двору на Контрактовій площі у Києві

Проєкт реконструкції Червоної площі. 1976 рік. Аксонометрія. Із фондів Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В. І. Заболотного / Фото: Надано Оленою Насировою

Щоб уявити стан Гостиного двору до початку створення проєктної документації, досить подивитися наступні фотографії. Якщо чільні фасади виглядають цілком пристойно, і здається, що будівля цілком придатна до експлуатації, стан внутрішніх стін, дверей і арок просто жалюгідний.

Міська легенда. Історія знаменитого Гостиного двору на Контрактовій площі у Києві

Західний фасад будівлі. 1971 рік. Із фондів Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В. І. Заболотного / Фото: Надано Оленою Насировою

Міська легенда. Історія знаменитого Гостиного двору на Контрактовій площі у Києві

Аварійна ділянка дворового фасаду. 1972 рік. Із фондів Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В. І. Заболотного / Фото: Надано Оленою Насировою

Міська легенда. Історія знаменитого Гостиного двору на Контрактовій площі у Києві

Аварійна ділянка дворового фасаду. 1972 рік. Із фондів Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В. І. Заболотного / Фото: Надано Оленою Насировою

Міська легенда. Історія знаменитого Гостиного двору на Контрактовій площі у Києві

Вигляд внутрішнього дворика. Початок 1970-х років. Із фондів Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В. І. Заболотного / Фото: Надано Оленою Насировою

29 грудня 1973 року Виконком Київської міської ради депутатів трудящих ухвалює рішення про передачу будівлі Гостиного двору на баланс Управління побутового обслуговування для розміщення там після реставрації «об’єктів служби побуту — базового підприємства фірми Світанок», виставкової зали моделей одягу, виставкової зали моделей взуття, виставкової зали нестандартних меблів, ательє сувенірів та обрядових служб”.

Попередній огляд пам’ятки навіяв певний оптимізм — тоді вважали, що несущі конструкції та склепіння (за винятком трьох над під’їздами) у задовільному стані, дах та перекриття вимагають ремонту, у незадовільному стані лише південно-східна частина після прокладання тунелю метро.

Міська легенда. Історія знаменитого Гостиного двору на Контрактовій площі у Києві

Рішення Виконкому Київської міської ради депутатів трудящих. 29 грудня 1973 року. З архіву УДНДПІ УкрНДІпроектреставрація / Фото: Надано Оленою Насировою

У 1978 році розробку багатотомної документації під назвою Проект реставрації з пристосуванням Гостиного двору — пам’ятки архітектури 1809 року доручили організації з довгою назвою Науково-реставраційний відділ Українського спеціального науково-реставраційного виробничого управління Держбуду УРСР. У розділі «принципове рішення проекту» було записано «Червона площа розглядається, насамперед як центр туризму Традиційна торговельна функція площі забезпечується будівлею Гостиного двору, що реставрується. Гостиний двір реставрується за проектом, що розробляється на підставі авторських креслень Л.Руска, тобто у двоповерховому варіанті» (оригінальні креслення виявили у архівах Ленінграда). А 6 вересня 1979 року вийшла постанова Ради Міністрів УРСР № 442 Про доповнення списку пам’яток містобудування та архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави, до якої було внесено і Гостиний двір.

Читайте також: Постановочні кадри і проїзд за п’ятак. Як будували і відкривали київське метро — історія і архівні фото

Згідно з початковим плановим завданням, крім установ Управління побутового обслуговування, частину приміщень вирішили віддати Управлінням торгівлі та громадського харчування. Гостиний двір збиралися використовувати з розмахом. У підвальному поверсі — склади меблевого ательє та пунктів прокату та пивний бар; на першому — приймальні пункти хімчистки, замовлень на ремонт квартир, виготовлення меблів (з виставковою залою), пункт прокату предметів домашнього побуту, ремонт взуття, трикотажне та дзеркальне ательє, фотографія, міськдовідка, а також коктейль-бар, кафе-кондитерська, кафе-морозиво та кафе-бістро плюс великий комісійний магазин антикваріату; на другому поверсі — перукарня, ломбард, салон фірми Свято, ремонт годинників, салон-школа молодої сім’ї, комісійні магазини одягу, взуття, тканини. Простіше, напевно, назвати, чого там не мало бути, але й загальна корисна площа будівлі вражала — 6494 квадратні метри.

Міська легенда. Історія знаменитого Гостиного двору на Контрактовій площі у Києві

Інтер'єр коктейль бару. Ескіз. З архіву УДНДПІ УкрНДІпроектреставрація / Фото: Надано Оленою Насировою

Міська легенда. Історія знаменитого Гостиного двору на Контрактовій площі у Києві

Частина торгової зали комісійного магазину антикваріату. Ескіз. З архіву УДНДПІ УкрНДІпроектреставрація / Фото: Надано Оленою Насировою

Міська легенда. Історія знаменитого Гостиного двору на Контрактовій площі у Києві

Стійка приймального пункту трикотажного ательє. Ескіз. З архіву УДНДПІ УкрНДІпроектреставрація / Фото: Надано Оленою Насировою

Проєкт був повністю готовий до 1981 року, хоча за три роки до цього пролунали перші тривожні дзвіночки. 1978 року у протоколі наради у заступника голови міськвиконкому зазначено, що підготовка проєктно-кошторисної документації йде неналежними темпами, оскільки генеральний замовник — Управління побутового обслуговування затримує надання проєктним організаціям вихідних даних. У результаті закінчилося все тим, що від торгових функцій будівлі відмовилися і в 1983 році склали новий проєкт — для розміщення у Гостиному дворі інституту Укрпроектреставрація та науково-технічної бібліотеки з будівництва та архітектури, які перебували у віданні Держбуду. Тоді ж з’ясувалося, що після прокладання лінії метро, будівля набула значних деформацій (осідання в районі тунелю до 20 сантиметрів), а несучі стіни в цій частині в багатьох місцях розшарувалися і втратили несучу здатність. У результаті будівлю розібрали, лише частково зберігши старі фундаменти, і збудували на її місці нову згідно з первинним проєктом Л.Руска. Роботи завершили у 1986 році.

Міська легенда. Історія знаменитого Гостиного двору на Контрактовій площі у Києві

Знесення старої будівлі Гостиного двору. Фото Бориса Кучерявого / Фото: Надано Оленою Насировою

Міська легенда. Історія знаменитого Гостиного двору на Контрактовій площі у Києві

Будівництво нового Гостиного двору. Фото Бориса Кучерявого / Фото: Надано Оленою Насировою

До моменту завершення будівництва у киян виникло запитання: де ж у Гостиному дворі, що спочатку планувався саме для магазинів та кафе, заклади торгівлі та громадського харчування? Але вийшло так, як вийшло. А ось розміщення Архітектурної бібліотеки, переведеної з Софійського заповідника, ні в кого невдоволення не викликало, і понад 20 років вона перебувала у цих стінах, надавши свої найбагатші фонди не лише архітекторам, художникам та будівельникам, а й екскурсоводам, видавцям, аспірантам, студентам,

Міська легенда. Історія знаменитого Гостиного двору на Контрактовій площі у Києві

Інтер'єр читальної зали бібліотеки у вітальні. Із фондів Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В. І. Заболотного / Фото: Надано Оленою Насировою

На початку 1990-х років деякі приміщення Гостиного двору передали в оренду комерційним структурам та магазинам, там же тоді давав спектаклі Театр на Подолі. Кияни швидко звикли до двоповерхового Гостиного двору, туристи із задоволенням відвідували екскурсії Контрактовою площею, у 2010 році знову заговорили, що є сенс повернутися до реалізації проєкту В.Гесте.

Грім гримнув 15 серпня 2011 року, коли постановою Кабінету Міністрів України № 1380 Гостиний двір виключили зі списку пам’яток, які охороняє держава, а у квітні наступного року депутати Київради дали дозвіл на розробку проєктної документації для реконструкції будівлі під торгово-офісний центр зі стоянкою для машин. Зрозуміло, що про жодну реконструкцію не йшлося — Гостиний двір, який не охороняється державою, збиралися просто кардинально переробити, надбудувавши ще один поверх, пробити нові в’їзні ворота, засклити наявні галереї і накрити скляним дахом внутрішній двір.

Звісно, киян обурила така безпрецедентна самоврядність та ігнорування їхньої думки. Протистояння розпочалося 26 травня 2012 року у День Києва. Тоді з ініціативи студентів Києво-Могилянської академії на сходах Гостиного двору відбувся Альтернативний День Києва — перша мирна акція протесту, що переросла в безстрокову. Було створено сторінку спільноти Зберегти Гостиний Двір у фейсбуці, де регулярно висвітлювалася хроніка подій. В описі сторінки спільноти були чітко заявлені цілі: «Контрактова площа розташована одразу біля Андріївського узвозу, Могилянської Академії, і має стати не торговельним центром, а епіцентром культурних подій, унікальною спільнотою, осередком культури». Протягом дев’яти місяців, попри те, що рейдери розпочали незаконні роботи та території, у внутрішньому дворі Гостиного двору організовували культурні заходи, лекції, концерти, які відвідали тисячі небайдужих городян.

Міська легенда. Історія знаменитого Гостиного двору на Контрактовій площі у Києві

Акція на захист Гостиного двору. Літо 2012. Фото Максима Требухова / Фото: Надано Оленою Насировою

Міська легенда. Історія знаменитого Гостиного двору на Контрактовій площі у Києві

Учасники акції у внутрішньому дворі будівлі. Літо 2012 року. Фото Максима Требухова / Фото: Надано Оленою Насировою

Міська легенда. Історія знаменитого Гостиного двору на Контрактовій площі у Києві

Живий ланцюг під девізом «Мої стіни – люди». Літо 2012 року. Фото Максима Требухова / Фото: Надано Оленою Насировою

Вночі 8 лютого 2013 року на третьому поверсі будівлі сталася серйозна пожежа, за офіційною версією через загоряння електропроводки. Але ніхто в місті не хотів вірити у «випадковість», як не викликала довіри зроблена незадовго до пожежі заява мера Києва Олександра Попова, що Гостиний двір не реконструюватимуть, а реставруватимуть, оскільки Мінкульт надав будівлі статус пам’ятки містобудування місцевого значення. Ситуація розпалювалася і досягла кульмінації 18 лютого. Під час чергової сутички Беркут почав бити протестувальників, декого з них було затримано та доставлено до Подільського РВВС. Власне, у цей день закінчилося існування громадського простору у Гостиному дворі, але до липня 2013 року культурні заходи регулярно тривали вже на самій Контрактовій площі. Це перше масштабне протистояння стало одним із провісників Революції Гідності, після перемоги якої всі роботи у Гостиному дворі, нарешті, було зупинено.

Судові «битви» за Гостиний двір тривали з 2012 року до січня 2018 року та активно висвітлювалися у ЗМІ. 21 січня 2021 власником Гостиного двору офіційно став Фонд державного майна. Всі ці роки розорена будівля стояла в центрі головної туристичної площі Києва за зеленим парканом, без даху, з обдертими фасадами і руйнувалася дощами і снігопадами. На щастя, вдалося зберегти унікальну Архітектурно-будівельну бібліотеку — вона отримала перебудовану будівлю на проспекті Перемоги, 50 і змогла відновити роботу буквально за рік після переїзду. Щоправда, похапцем «забули» правильно оформити документи, і тепер установа перебуває під постійною загрозою виселення з нового приміщення. Але це окрема історія.

Читайте також: З висоти пташиного польоту. Дрон НВ облетів будмайданчики чотирьох масштабних проєктів, які змінять Київ — відео

19 травня 2021 року Кабінет Міністрів України перевів Гостиний двір у категорію Пам’ятка національного значення та надав йому охоронний номер, а у червні будівля перейшла до сфери управління Міністерства культури та інформаційної політики. Наразі тут планується створення суспільного простору. А яким йому бути спільно вирішать міська влада, громадськість та фахівці-реставратори.

Міська легенда. Історія знаменитого Гостиного двору на Контрактовій площі у Києві

Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Київ Щоп’ятниці, дайджест столичних новин за неділю та афіша кращих подій Києва підписатися Щоп'ятниці
Источник

Leave A Reply

Your email address will not be published.