Warning: getimagesize(): Filename cannot be empty in /home/ih382049/investua.com.ua/www/wp-content/plugins/wp-open-graph/output.class.php on line 306

Green Deal в Україні: шлях української металургії до декарбонізації

Партнерський проєкт

Українська промисловість вже на порозі радикальних змін через екологічні амбіції Євросоюзу зробити континент кліматично-нейтральним до 2050 року. Ця ціль сформульована у програмі Європейський Зелений Курс (European Green Deal), до якого Україна прагне долучитися. Проте декарбонізація — вельми коштовна річ, і без підтримки держави лише зусилля промисловців будуть мати мінімальний ефект

Денис Морозов,

заступник генерального директора Інтерпайп

За 10 років до Green Deal

Про це йшлося 10 вересня під час Yalta European Strategy Nightcap «Декарбонізація. Який шлях України?» Українська промислова компанія Інтерпайп, що експортує понад 80% своєї продукції, є однією з небагатьох в Україні, яка вже багато зробила на шляху до зеленого переходу. Зокрема, у 2012 році, коли Green Deal ще навіть не існувало, ми інвестували біля
$1 млрд в будівництво сучасного електросталеплавильного комплексу Інтерпайп Сталь. Досі це є найбільшою «зеленою» інвестицією в промисловість країни.

Кошти вдалося залучити завдяки італійському експортно-кредитному агентству Sace. Зараз завод відповідає найсучаснішим та найжорсткішим екологічним вимогам ЄС. Будівництво Інтерпайп Сталі було розділене на етапи, і кожен новий транш фінансування надавався тільки після перевірки на екологічну відповідність. Йдеться про аудит впливу на навколишнє середовище, відповідності викидів СО2 європейським нормам, відсутності промислових стоків у водойми, наявності сучасної системи пило- і газоочистки, а також звукоізоляції виробництва. Крім цього, в рамках проєкту ми побудували сучасний екологічний пост, який моніторить стан повітря.

Інтерпайп Сталь — єдине сучасне металургійне підприємство, що було збудовано з нуля за роки незалежності України. Воно замінило закрите у 2012 році екологічно брудне мартенівське виробництво та дозволило скоротити викиди СО2 у 10 разів, зменшити викиди забруднювальних речовин в 2,5 раза та знизити споживання природного газу у 8 разів.

Інтерпайп Сталь замінило закрите у 2012 році екологічно брудне мартенівське виробництво та дозволило скоротити викиди СО2 у 10 разів, зменшити викиди забруднюючих речовин в 2,5 рази та знизити споживання природного газу у 8 разів.

Підприємство має також унікальну систему водопостачання, яка забезпечує повністю замкнуту циркуляцію води всередині заводу без скидання промислових стічних вод у Дніпро та інші водойми. Все це дозволило Інтерпайп Сталі вже зараз максимально близько відповідати цільовим нормам Green Deal, які, нагадаю, розраховано досягнути у 2050 році, та стати одним з найкращих сталеливарних заводів в Європі.

Інвестиції в декарбонізацію як конкурентна перевага

Як крупний експортер Інтерпайп вже стикається з новими запитами від своїх клієнтів. Якщо ще кілька років тому основними вимогами були технічний аудит та фінансова надійність, то тепер все частіше компанія отримує запити на проведення екологічного аудиту. У багатьох наших клієнтів є цілі з декарбонізації, тож їм важливо знати, що ми робимо в цьому напрямку. Зараз ми завершуємо розробку нашої Стратегії декарбонізації та зосереджуємося на довгострокових цілях сталого розвитку.

Після запуску Інтерпайп Сталі ми зайняли провідні позиції серед європейських заводів за показником прямих викидів СО2, що є нашою перевагою. Проте ми не є еталоном за непрямими викидами, т.з. «вуглецевий слід», через те, що купуємо велику долю електроенергії, що отримується з викопних видів палива. За цим показником Україна поступається іншим країнам Європи.

Якої допомоги бізнес очікує від держави

Найболючішою проблемою є дефіцит металобрухту в Україні, а він є критично важливою сировиною для декарбонізації металургії. В усіх технологіях виплавки сталі брухт застосовується для зменшення викидів CO2. Одна тонна переробленого металобрухту економить 1,4 т залізної руди та 740 кг вугілля, дозволяючи скоротити викиди СО2 на 60%. Ось чому у всьому світі спостерігається сильний дефіцит брухту чорних металів.

Зараз в Україні майже 95% сталі виробляється за мартенівською та киснево-конверторною технологіями, а на електродугові печі припадає менше ніж 5%. При цьому і мартенівська, і доменна печі генерують великі об’єми парникових газів — 2500 та 2000 кг СО2 на 1 тонну сталі відповідно. Проте активне закриття мартенівських печей та перехід на електродугові неможливі без металобрухту, тому Україні не вдасться досягти цілей з декарбонізації без заборони його експорту.

Ще одна проблема — відсутність у промисловості достатнього доступу до низьковуглецевої та «зеленої» електроенергії, зокрема атомної та енергії з відновлюваних джерел, за конкурентними цінами. Необхідну кількість електроенергії АЕС ми купити не можемо, а ціни на е/е з ВДЕ в Україні є набагато вищими, ніж у ЄС. В цьому ми потребуємо допомоги від держави. Тому темпи декарбонізації в Україні залежать не тільки від бізнесу, але і від держави.

Источник

Leave A Reply

Your email address will not be published.