Битва за врожай. Попри ворожі обстріли вітчизняні аграрії вийшли на довоєнні цифри експорту

2 липня, 16:57 Поділитися:

Битва за врожай. Попри ворожі обстріли вітчизняні аграрії вийшли на довоєнні цифри експорту

Автор: Олександр Пасховер

Великою кров’ю аграріям вдалося посіяти, зібрати та продати врожай другого року повномасштабного вторгнення армії РФ в Україну. Врожай третього року російської навали продати буде легше, а от посіяти та зібрати — важче.

Судячи з цього графіку, українські аграрії щороку стрибають вище своєї голови. Але у 2024‑му їм довелося стрибнути вище голів російської армії, яка учинила злочинне полювання за кораблями та елеваторами зернотрейдерів.

Відео дня

Битва за врожай. Попри ворожі обстріли вітчизняні аграрії вийшли на довоєнні цифри експорту

ПІШЛИ В ГОРУ: Менш ніж за десятиріччя обсяг українського агроекспорту подвоївся / Фото: NV

Через це одна лише агрокомпанія Нібулон втратила близько 60 % від своєї потужності. «Були спроби евакуювати флот із Миколаєва, — каже Володимир Славінський, директор із торгівлі Нібулона. — Росіяни потопили деякі плавзасоби. Загинули моряки нашої компанії».

У такий садистський спосіб окупанти намагалися, та й досі намагаються зупинити локомотив української економіки, унеможливити її агроекспорт, що становить чи не 65 % від усього товарного експорту України. Утім цього разу хлібороби виграли двобій у варварів. У 2023 / 2024 маркетинговому році, що добігає кінця 30 червня, вітчизняні аграрії спромоглися експортувати понад 53 млн тонн врожаю. Це співставно з довоєнним роком, хоч і менше, ніж у минулому сезоні.

«Але у грошовому еквіваленті виручка буде більшою, ніж торік, — заспокоює Микола Горбачов, президент Української зернової асоціації (УЗА). — Тому що зараз ціни зростають, і середньозважена ціна нашого агроекспорту буде відсотків на 25 вищою, аніж торік».

Битва за врожай. Попри ворожі обстріли вітчизняні аграрії вийшли на довоєнні цифри експорту

АГРО КАРДІОГРАМА: Микола Горбачов, президент УЗА, під час міжнародної конференції Grain Ukraine розказує про досягнення та перспективи галузі / Фото: NV

Окрім кукурудзи, ячменю та пшениці, де Україна покриває від 8 % до 13 % світового ринку, основними маржинальними продуктами стають м’ясо птиці, цукор, біоетанол та інші продукти переробки. З великими перешкодами, але українські виробники стрімко заповнюють ці та інші ніші на ринку Євросоюзу. Цьому сприяє безмитна та безквотова торгівля між Україною та ЄС, за що цю угоду в українському уряді називають «торговельний безвіз». Щоправда, він і посилив транзитні конфлікти в регіоні.

«У нас були і будуть ці тертя, — каже Дмитро Скорняков, гендиректор агрокомпанії Harveast. — Нам просто так все не здадуть. Але якщо ми не будемо постачати в Європу, то ніколи не зароблятимемо великих грошей в аграрці. Нам слід розуміти: ми йдемо туди, і це потребує змін».

Перша радикальна зміна правил гри на агроринку чекає сектор уже наступного року. І ось чому. Логістики стає забагато, і тому вона дешевшатиме, агропродукції стане менше, і вона дорожчатиме. «При дуже високій конкуренції за товар дохідність усіх секторів, крім виробництва, буде знижуватися, — пояснює Євген Осипов, гендиректор агрохолдингу Кернел. — Менше товару — більша конкуренція. Це підтримує українську аграрку, а саме — виробника».

Теги:   Війна Росії проти України Мінагрополітики Аграрій Експорт Зерно Логістика

Читати далі
Источник

Leave A Reply

Your email address will not be published.