Зашити, а не викинути. Як світовий ритейл перетворює ремонт одягу на бізнес-стратегію

16 серпня, 19:14

Світові бренди одягу масово розвивають послуги з відновлення та шиття (Фото: Reuters)

Перетворення традиційного ремонту одягу на ключовий елемент маркетингу світових фейшн-гігантів стало відповіддю на екологічну тривожність і прагнення економії молодим поколінням Z

Прагматичне прагнення дати друге життя зношеним речам, яке завжди було добре знайоме українцям через бережливе ставлення до власного бюджету, сьогодні перетворюється на головний світовий мейнстрім.

Реклама

За оцінками Програми ООН з навколишнього середовища, щороку у світі утворюється кількість текстильних відходів, еквівалентна обсягу сміття, яке викидається або спалюється щосекунди з одного сміттєвоза. Про це пише Associated Press у дослідженні ринку ритейлу.

На тлі екологічної кризи та перевиробництва ідея спонукати покупців лагодити зношені речі замість купівлі нових здається контрпродуктивною для бізнесу. Проте ремонтні станції та майстер-класи з шиття в магазинах стають головним інструментом боротьби за прихильність покоління Z (народжених із 1997 по 2012 рік — NV).

Читайте також: Від Balenciaga до українських виробників. Як камуфляж перетворився на багатомільярдний бізнес

Маркетинг із голкою в руках

Гігант із виробництва деніму Levi Strauss & Co., мережа повсякденного одягу Uniqlo та бюджетний ритейлер Primark активно інтегрують швейні послуги у свої точки продажів.

Вони з’ясували, що більшості підлітків бракує базових побутових навичок, тому Levi’s створила спеціальний 90-хвилинний курс ручного шиття. Підлітків навчають чотирьом базовим операціям: пришиванню ґудзика, підшиванню кашкетів чи штанин, зашиванню дірок і ремонту розривів. Японська Uniqlo пропонує ремонт та художнє оздоблення у техніці сашико вже у 75 своїх флагманських магазинах по всьому світу. А ірландський Primark провів понад 730 безкоштовних майстер-класів у дев’яти країнах.

Аналітики зазначають, що такі ініціативи відповідають глибинним потребам зумерів, які виросли в еру швидкої моди, але зіткнулися з постпандемічною інфляцією. Можливість дати речі «друге життя» створює навколо бренду особливий позитивний ореол.

Читайте також: Ціна інклюзивності. Адаптивний одяг на третину дорожчий за звичайний — яка причина

Економічна пастка і податковий лобізм

Попри високу популярність серед молоді, науковці та скептики застерігають: ремонтні ініціативи поки залишаються надто обмеженими, щоб зупинити глобальне перевиробництво.

Реклама:

За даними Фонду Еллен Макартур, випуск одягу у світі подвоївся з 2000 року, тоді як кількість носінь одного виробу впала на 36%, а менше 1% викинутого текстилю переробляється на нові речі.

Головною перепоною для масового впровадження ремонту залишається сувора економіка. Виробляти новий одяг на фабриках у країнах із дешевою робочою силою бізнесу значно дешевше, ніж ремонтувати його вручну на місцях через високу трудомісткість. Зауваження шведської групи H&M підсвітлює головний парадокс галузі — ручна праця швачки у Європі чи США коштує дорожче за собівартість пошиття нової речі в Азії.

Щоб зробити ремонт і ресейл комерційно життєздатними бізнес-моделями, а не збитковим маркетингом, H&M разом із Primark, ThredUp та десятками інших гравців ринку звернулися до урядів Північної Америки та ЄС із вимогою кардинально змінити податкове законодавство й запровадити пільги для послуг із відновлення та повторного продажу одягу.

Читайте також: «Сто пшиків» для успіху. TikTok-тренди змінили світовий ринок парфумів

Український вимір. Прагматизм та вимоги часу

Якщо на Заході кастомізація та ремонт одягу — це суміш екологічної свідомості зумерів і маркетингу брендів, то в Україні цей тренд набув вираженого прагматичного і функціонального забарвлення. В умовах війни та вимушеної економії українські споживачі обирають практичні рішення.

Яскравим прикладом вітчизняного ритейлу став досвід компанії «Контакт-Текстиль», яка відкрила на базі низки своїх магазинів експрес-майстерні.

Окремий унікальний сегмент формує мілітарі-ритейл. При низці спеціалізованих магазинів військового одягу сьогодні працюють швачки, які на місці підганяють амуніцію та форму під індивідуальні параметри захисників, адже на фронті від зручності екіпірування залежить життя.

Реклама:

Крім того, тимчасовий вихід частини міжнародних брендів із вітчизняного ринку та зниження купівельної спроможності дали потужний поштовх вторинному ринку. Продажі брендових речей через маркетплейси на кшталт OLX чи «Шафа» стрімко зростають. Куплений з других рук одяг українці масово відносять до ательє або лагодять власноруч, перетворюючи глобальну філософію «зашити, а не викинути» на щоденну побутову норму.

Редактор: Оксана Руженкова

Теги:   Одяг Fashion-бренди Associated Press Покоління Z Мода

Читати далі
Источник