«Україні потрібна трансформація». Міський голова Житомира Сергій Сухомлин про перші дні війни, боротьбу з корупцією та великі зміни у місті
3 квітня, 18:43 Партнерський проєкт Поділитися:
Житомир — це місто, яке поєднує в собі те, що на перший погляд неможливо поєднати. Тихий провінційний обласний центр одночасно є одним з найбільш мілітаризованих міст України. А міський голова Сергій Сухомлин, який за першою освітою є військовим та досі проводить вихідні на танковому полігоні, має доволі радикальні погляди на стратегію розвитку міста. В її основі – іноземний досвід, реформа середньої освіти та оновлення комунальної інфраструктури.
Крім того, в Житомирі реалізується величезна кількість проєктів за підтримки міжнародних партнерів та донорів, які вимагають підвищеної прозорості та проведення антикорупційних заходів. Як зізнається міський голова, іноді це призводить до додаткових складнощів. Бо навіть самоочищення у ЗМІ подається викривлено, без натяку на те, що саме муніципалітет ініціює розслідування зловживань в комунальній вертикалі.
Відео дня
В ексклюзивному інтерв’ю NV Сергій Сухомлин розповів про дії муніципалітету в перші години та дні війни, досвід співпраці з іноземними партнерам та про те як місто не віддало ім’я Сергія Корольова росіянам.
Оглавление:
Великі плани, російські літаки та українські Нептуни
— Ви маєте вищу військову освіту. Чи очікували, що вторгнення буде настільки масштабним?
— Я аналізував інформацію з відкритих джерел: скільки військ в Білорусі, скільки в РФ. Розумів, що така кількість недостатня для успішного широкомасштабного наступу. Я вважав, що буде загострення на сході. А Білорусь буде відволікати, щоб ми не перекинули сили. Але що сталося… в цьому логіки немає.
— Як ви зустріли початок війни?
— Перший ракетний удар по Житомиру був нанесений приблизно о 4 ранку. Вже десь о 5 годині я спілкувався з нашими військовими. О 6 ранку наші машини пішли вивозити ракети з одного підприємства Житомирської області. Всього вивезли близько 800 Стугн і Корсарів. Потім вивозили Нептуни, які пішли під Одесу і саме з яких був [потоплений крейсер Москва]…
Фото: NV
— Чернівці і Червоноград називають себе глибоким тилом. Чи можна так говорити про Житомир?
— Точно ні. Вже можна казати, що на початку війни у нас ППО не було — лише два розрахунки з Перунами. Їхні СУшки залітали з Білорусі і скидали бомби по 250, 500 кг з висоти 100−150 м. Були влучання по лікарні, водоканалу, теплокомуненерго, промисловим підприємствам. Нафтобаза була повністю зруйнована. Гинули люди.
Тільки у військовий аеродром біля Житомира було 36 прильотів ракет. А в танковий полігон за один день 24 ракети.
— В таких умовах що з планів на 2022 рік вам вдалося реалізувати, а від чого довелося відмовитися?
Сергій Сухомлин, міський голова Житомира / Фото: NV
— Ми планували будівництво хокейної арени, палацу спорту, реконструкцію злітно-посадкової смуги аеропорту, який у 2021 році отримав статус міжнародного. За фінансування держави планувався капітальний ремонт і реконструкція шляхопроводу на в’їзді з Києва вартістю 450 млн грн. Паралельно Міністерство інфраструктури проводило роботи з електрифікації ділянки Житомир — Новоград-Волинський. Це дозволило б пустити через Житомир велику кількість потягів, в тому числі і на міжнародних напрямках.
Але війна відклала ці плани.
— Чи вдалося місту хоч щось зробити?
Дайджест головних новин Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю
— За рахунок кредиту Світового банку ми фактично будуємо новий водоканал. Також ведеться повна реконструкція головної каналізаційної станції (ГКС).
Всі ці роботи з 24 були припинені. Знадобилося 6−8 місяців, щоб переузгодити всі процедури зі Світовим банком, з Мінфіном, з Мінрегіоном.
А приблизно з квітня-2022 ми почали готуватися до опалювального сезону.
— Так рано?
Читайте також:
«Війна — це час для змін та шанс стати кращими». Мер Миколаєва про перший рік вторгнення, міжнародних партнерів та прозору відбудову міста
— Вже тоді ми розуміли, що проходити опалювальний сезон буде достатньо складно. Скажу чесно, ми не розраховували на удари Росії по енергетичній інфраструктурі, але очікували проблеми з газом. Тому протягом літа створювали альтернативне опалення — котельні на деревині та модульні котельні. Також почали зв’язувати між собою, дублювати міські котельні, яких більше 40.
Коли Росія почала наносити удари по об’єктам енергетичної інфраструктури, на сесії міськради проголосували за виділення коштів на закупівлю генераторів для котелень та об’єктів критичної інфраструктури.
— Чи мало це позитивний вплив на життєзабезпеченню міста взимку?
— Так. Ми майже не мали відключень електроенергії. Це відбулося як за рахунок якісної координації дій з енергетиками, так і завдяки проєктам, реалізованим раніше. Наприклад, заміна вуличного освітлення.
Сергій Сухомлин, міський голова Житомира / Фото: NV
Співпраця з EUACI
Все почалося у 2018 році із переговорів та зустрічей. «Ми зрозуміли, що співпраця Житомирської міської ради із найбільшою програмою Європейського Союзу у сфері протидії корупції буде корисною», — згадує Борис Пахолюк, директор комунальної установи «Агенція розвитку міста».
За словами Сергія Яцика, радника Житомирського міського голови, активна фаза співпраці почалася на початку 2019 року. Від того часу Антикорупційна ініціатива ЄСдолучилася до створення та розгортання Геоінформаційної системи Житомирської міської ради, публічний доступ до якої під час військового стану обмежений. Вже працює 7 модулів, та розпочато розробку ще двох підсистем.
Проведено оцінку корупційних ризиків у таких сферах діяльності міської ради як публічні закупівлі; земельні відносини; архітектура та містобудування; управління нерухомим комунальним майном. На основі виявлених ризиків було розроблено План Доброчесності міста. Ведеться розробка Електронної приймальні Житомирської міської ради
Два джерела для міського бюджету
— Як у вас складалася ситуація з наповненням бюджету?
— В доходній частині міського бюджету є дві важливі складові. Перша — це бізнес. Частина Житомирської області була окупована російськими військами, тому ми не потрапили до переліку регіонів, куди велося переміщення підприємств зі сходу та півдня.
— А локальний бізнес зупинився?
— Так. Але коли у березні звільнили Житомирську область, ми почали проводити наради з представниками місцевих підприємств, переконували їх відновити діяльність. У нас є багато великих підприємств з іноземним капіталом…
— Kromberg & Schubert, EuroGold…
— Та інші, на яких працює багато житомирян. Вони не хотіли брати на себе відповідальність за безпеку людей. Наприклад, на Kromberg & Schubert працює більше 2000 людей. Ми разом з військовими надавали поради як убезпечити персонал під час оголошення повітряної тривоги. Думали над нічним підвозом з використанням міського транспорту. Майже 90% бізнесу почали працювати наприкінці березня.
Якщо аналізувати 2022 рік, то ми отримали від бізнесу приблизно 85% від того, що планували. Це абсолютно недостатньо в нормальних умовах. Але урядова постанова № 590 забороняла використовувати бюджет на капітальні видатки. Тому цього вистачило для забезпечення діяльності міста.
Тут згадуємо про другу важливу складову наповнення бюджету. Житомир та область завжди були зосередженням військових частин. На другий день у нас вже були черги у військкомати по 500 метрів з тих хто хотів добровільно піти. Довелось створити декілька окремих батальйонів і навіть окрему бригаду. Оподаткування їхніх зарплат повністю перекрило дефіцит бюджету.
— Про це кажуть всі ваші колеги, з якими я спілкувався…
— Так. Але є інший бік медалі. За 2022 рік на потреби військових бюджет міста Житомир витратив приблизно 300 млн гривень. Краще ми будемо тепер витрачати з бюджету, щоб допомогти, ніж потім, щоб відновлювати те, що зруйновано.
— Наскільки корисними і потрібними у роботі міських рад є антикорупційні інструменти, які вам допомагають впроваджувати європейські партнери?
— Житомир вже багато років працює по міжнародним проєктам: з фондами, банками, різними програмами. Для роботи з ними потрібні три складові. Команда, яка може підготувати та обґрунтувати доцільність проєкту. Команда, яка може втілити цей проєкт. І прозорість. Бо якщо виникнуть проблеми по одному проєкту, наступний вже не погодять.
Наприклад, ми залучали словенські компанії для робіт на водоканалі. У них в Україні був досвід, коли проведені тендери скасовувалося. Тому, коли в Житомирі все вдалося, ми додатково від уряду Словенії отримали грантові кошти в розмірі 2,9 млн євро.
— Тобто ви отримали додатковий бонус?
— Так, прозорість вигідна. Ми можемо казати, що хочемо в ЄС. Але іноді не хочемо готуватися до вимог Євросоюзу. Тому для нас співпраця з EUACI важлива з точки зору перспективи міста. Якщо ми маємо таку ментальність, то можемо набагато більше отримати від західних партнерів.
— Як громада сприймає впровадження нових цифрових інструментів?
— Тут є дві сторони. Для зовнішніх партнерів — це можливість показати прозорість міста, залучити додаткові інвестиції, гранти, кредити. З іншого боку — внутрішній споживач. Наприклад, геопортал відкритих даних. Маленький приклад — рекламні носії в Житомирі зазначені на цифровій мапі міста. Будь хто може зайти і подивитися. Доступ до такої інформації знімає дуже багато запитань та стримує людей, які хотіли б поставити рекламну конструкцію поза процедурою.
Коли ВПО стають можливістю
— Наскільки великим викликом була робота з ВПО?
— Житомир прийняв відносно невелику кількість переселенців у порівнянні з іншими обласними центрами. У перші місяці війни ми більше займалися вивезенням людей з Бучі, Ірпеня. Потім потягами відправляли людей з Житомира на Захід України або за кордон.
На початку березня, коли передові частини росіян знаходилися на відстані 35 км від міста, ми відправили онкохворих дітей з сім’ями з усієї області до Швейцарії. Вони там досі отримують безкоштовне проживання, харчування, лікування та послуги транспорту.
— І все ж скільки у вас ВПО?
— Офіційно приблизно 12 тисяч. Насправді їх за нашими оцінками близько 20 тис, але не всі стають на облік.
— Як організована видача гуманітарної допомоги?
— Як тільки ЦНАП приймає переселенців, одразу надають відповідну допомогу. У нас є запаси одягу, і продуктів харчування, і гігієни.
— Чи координується цей процес міською радою?
— Так, але є кілька організацій, які працюють самостійно — UNICEF, Caritas, інші. Кожен день надаємо більше 300 гарячих обідів за допомогою італійського Caritas.
За цей рік через нас пройшло 42 млн грн виплат для ВПО від міжнародного фонду.
— Наскільки для вас є складною робота з ВПО?
— Я сприймаю це як можливості. Наша головна задача залишити цих людей в Житомирі. Бо розумію, що велика кількість житомирян, які виїхали за кордон, вже до нас не повернуться. Соціологи говорять, що один рік війни — це до 20% мінус.
— А скільки виїхало з Житомира?
— У нас до війни проживало 263−264 тис. В березні минулого року виїхало приблизно 40−45% мешканців міста. На сьогодні приблизно 15−20% (тобто половина з тих, які виїхали — Ред.) не повернулися.
Тому ми першими в Україні підписали договір з Єврокомісією на будівництво житла для ВПО. Вони надають 8 млн євро на багатоповерхові будинки. Від міської ради буде співфінансування на 2 млн євро на проєктування, підведення комунікацій, фундамент і бомбосховище.
Сумарно це буде до 300 квартир, які ми розподілимо в тому числі серед ВПО. Наприклад, медикам.
За участі італійського Червоного хреста ми маємо до 10 травня побудувати 40 будинків площею 45 кв. м з усіма зручностями, центральним водопостачанням, каналізацією.
Також почали переговори ще по одному гранту на будівництво багатоквартирних будинків.
— Чи допомагає при переговорах з гуманітарних питань ваш досвід впровадження інструментів прозорості та підзвітності, який отримали у мирний час?
— Обов’язково. Днями в мене було спілкування з Європейським інвестиційним банком. Ми подали їм проєкти з фінансування будівництва нового дитячого садочка та онкоцентру. Також їх зацікавило будівництво госпіталю, на базі якого ми хочемо централізувати частину лікарень, що розкидані по всьому місту.
Від них є обов’язкові умови: команда, досвід та успішна реалізація інших проєктів. І коли ти з ними спілкуєшся на одній мові по всім процедурам (від консультантів до закупівлі), то це позитивно впливає. Коли розповідаєш про співпрацю з EUACI, це означає, що прозорість і відповідність всім процедурам для нас теж дуже важлива. І для них це аргумент.
Фото: NV
Допомога військового часу
Повномасштабне вторгнення викликало потребу швидко перелаштовувати роботу міської ради. І варто відмітити, що керівництво Антикорупційної ініціативи ЄС гнучко та з розумінням відреагували на нові виклики: надавши допомогу міській раді генераторами, дронами, раціями. Дана допомога використовувалася, відповідно до актуальних потреб роботи комунальних підприємств, що забезпечують життєдіяльність міста.
Спорт, знання, перспективи
— Яким ви бачите Житомир у майбутньому? Бо є стереотип, що це провінційне місто з традиційними цінностями, в якому немає місця різким змінам…
— Під час виборів я казав, що Житомир нагадує мені великий вокзал. Бо люди з сіл, райцентрів відправляли до нас своїх дітей для отримання освіти. А діти після навчання шукати роботу в Києві та інших містах та їхали далі.
На перший погляд Житомир — провінційне місто. Але він є затишним, спокійним. І особливо під час війни це величезна перевага. Сьогодні у нас дуже складно орендувати квартиру. Навіть з Києва переїжджають айтівці, банківські працівники, які можуть працювати дистанційно.
Років 5 тому ми замислилися над стратегією розвитку. Ми розуміли, що не можемо бути привабливими з точки зору історії як Львів, в нас немає моря, як в Одесі. Але нам потрібно знайти своє місце.
— Що ж це може бути?
— Мені дуже сподобалася стратегія міста Індіанаполіс, яке за 20 років стало спортивною столицею США. Вони починали з маленьких кроків. Наприклад, брали спортивні федерації, скажімо так, другого рівня, які мають відносно невелику кількість шанувальників. І будували під них об’єкти спортивної інфраструктури, але найкращі у США. І коли було потрібно проводити чемпіонат з цього виду спорту, то вибір був очевидний — Індіанаполіс. Коли співпраця почалася з 20 федераціями, то практично кожного місяця у місті було 2 змагання високого рівня. Процеси запустилися.
Тому ми почали будувати і хокейну арену, і палац спорту.
— Все, що я знаю — ФК Полісся, який купив власник мережі АТБ Генадій Буткевич.
— Але його теж не було… Коли ми на сесію міськради винесли питання створення комунального футбольного клубу багато людей казали: «Що ви робите?». А два роки тому з’явився потужний інвестор, якому ми передали команду. Ми вже отримали від нашого міста-побратима Гдині проєкт футбольного стадіону. Приватний інвестор готовий вкладати 15−16 млн євро і будувати.
В нас вже є потужна секція з драгонботу, вихованці якої минулого року привезли 9 комплектів золотих медалей Чемпіонату Європи. Спорт може давати величезні надходження до бюджету.
— Хіба в Україні можуть бути великі надходження від культурних і спортивних заходів?
— У нас знаходиться маленький авіаклуб, разом з яким ми проводили Корольов Авіа Фест. У 2021 році його відвідали 120 тис. осіб.
А якщо таких напрямків буде 20?
— Ви згадали ім’я вашого земляка Сергія Корольова, якого також активно використовує Росія. Чи ви ведете боротьбу за цю людину-бренд?
— Приблизно три-чотири роки тому ми по лінії ГУР дізналися, що Росія хоче перейменувати аеропорт Домодедово на честь Корольова. Разом з тодішніми власниками житомирського аеропорту ми за 4 дні переробили документи, подали на Мінінфраструктури і назвали житомирський аеропорт на честь Сергія Павловича Корольова. Росія просто не встигла.
Тож, ми намагаємося тримати це під контролем.
Сергій Сухомлин, міський голова Житомира / Фото: NV
— Крім спорту, якою має бути економіка міста після війни?
— Коли ми говоримо про відбудову України, мені не подобається термін «відновлення». Україна не може собі дозволити просто відновити те, що було. Бо ми не отримаємо нову якість. Україні потрібна швидка трансформація.
Але коли ми для себе прораховували створення IT-кластера, то зрозуміли, що в Житомирі це поки що не можливо. По-перше, кластер — це коли з’являється новий продукт, а не робота на аутсорсі для інших. А другий важливий аргумент я почув під час спілкування з керівниками великих IT-компаній. В Житомирі немає школи з якісною освітою навіть рівня Києва.
— Технічого вишу?
— Ні. Це про середню школу. До нас можуть приїхати айтівці, бо тут зручно. Але вони розуміють значення освіти і хочуть дати своїм дітям можливості у майбутньому. Рівень освіти для них — дуже важливий аргумент для переїзду.
Читайте також:
«Рік наче день, день бабака». Мер Маріуполя про перші дні російського вторгнення, підтримку маріупольців і довоєнний досвід
4 березня ракетним ударом у нас було зруйновано ліцей № 4. У мене є мрія, щоб цей ліцей став символом відновлення Житомира і перемоги. На сьогодні в Україні немає програми для старшої школи. Тому ми створили команду, основна задача якої написати програму для цього ліцею та захистити її в Міністерстві освіти, щоб діти могли за нею навчатися. І відновлювати його зовсім в іншому форматі, як ззовні, так і в середині.
— Це буде пілот для всієї України?
— Якщо вдасться, то так.
Багато перспектив України залежить від того, як ми до цього самі будемо ставитися. Просто відновивши те, що було раніше, ми не зможемо створити конкуренцію з Європою. Навіть для повернення тих, хто виїхав туди, потрібні додаткові аргументи.
— Які в такому разі економічні перспективи Житомира та України?
— Мені важко говорити про Суми, Чернігів та інші міста сходу, бо іноземний інвестор найближчі 5−7 років не буде заходити в ці міста. В нього будуть побоювання, бо сусід (Росія — Ред.) нікуди не подінеться навіть після перемоги.
Західна Україна перевантажена. Там не вистачає робочих рук. Тому у центральної України є перспектива.
Якщо заглядати на 2−3 роки наперед, то буде конфлікт навколо Тайваню.
— І ми станемо європейським Китаєм…
— У нас буде така можливість. Це залежить від уряду, від місцевих рад, як вони зможуть прийняти іноземні інвестиції, які вже пішли сюди під час коронавірусу.
— Чи відбувається щось в Житомирі?
— У вересні приватні інвестори в тестовому режимі запустили завод по переробці сміття. Чекаємо коли хорватські підрядники зможуть знов приїхати та збільшити глибину переробки до 80−85%.
Італійська компанія Ferplast, яка вже 15 років працює в Житомирі, відновила розширення фабрики з виробництва аксесуарів для домашніх тварин. Завозять обладнання.
Ведемо переговори ще з одним великим концерном про інвестицію на 20 млн євро.
Якщо брати область, то величезні можливості у деревообробного кластеру. Лише у Коростені в цю галузь вже інвестовано більше 300 млн євро.
Друга перспектива — це аграрний кластер. Провайдером цього стає наш Поліський університет. Вже є багато підприємців, які займаються органічним землеробством для якого потрібна переробка сільгосппродукції. Бо ще довго логістика буде складною, і вигідніше експортувати вже перероблену продукцію.
Фото: Descriptor
Проект створено за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні (EUACI).
Читайте також:
- «Я готовий бути доброчесною інвестнянею». Міський голова Червонограда про вимоги до тилових міст, шахти та перспективи розвитку
- Діємо, як у бізнесі, — швидко, прозоро, відкрито. Інтерв'ю міського голови Чернівців Романа Клічука
- «У всіх мешканців міста є мій телефон». Мер Нікополя про відкритість влади, обстріли, Запорізьку АЕС та промислове майбутнє
- «Рік наче день, день бабака». Мер Маріуполя про перші дні російського вторгнення, підтримку маріупольців і довоєнний досвід
Теги: Бізнес Відновення міста Житомир EUACI
Читати далі
Источник