Війна, спека та Ель-Ніньйо. Чому ціни на їжу досягли максимуму та що це означає для України

9 серпня, 08:49

Світові ціни на їжу досягли трирічного максимуму. Як спека, війна та аномальний Ель-Ніньйо тиснуть на глобальний ринок.

Світові ціни на продовольство у липні 2026 року зросли до найвищого рівня з січня 2023 року. За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), відповідний індекс сягнув 131,1 пункту, що на 0,6% перевищує червневий показник. Зростання відбулося на тлі тривалої спеки в Північній півкулі, блокади Чорного моря та загострення логістичної кризи на Близькому Сході.

Реклама

Основою липневого стрибка стало подорожчання зернових, цукру та рослинних олій. За даними ФАО, індекс цін на зернові за місяць зріс на 3,4%, а світові котирування пшениці підскочили одразу на 5,8%.

Удари по Чорноморську та спека в Європі

Як зазначає Bloomberg, одним із ключових факторів нервозності на ринку зерна стало чергове посилення російських атак на портову інфраструктуру Одеси та Чорноморська, що стримує український експорт. Паралельно смертельна хвиля спеки в Європі призвела до втрати близько 9 млн тонн врожаю зернових, зокрема пшениці, ячменю та кукурудзи. Світові ціни на кукурудзу додали 3,6% через суху погоду в кукурудзяному поясі США.

Індекс цін на цукор зріс на 5,6%. Окрім спеки в ЄС, тиск на ринок спричинило рішення уряду Бразилії збільшити обов’язкову частку етанолу в бензині, через що місцеві переробники спрямували значні обсяги цукрової тростини на пальне.

Рослинні олії подорожчали на 2% унаслідок високого попиту на пальмову олію з боку біодизельного сектору Індонезії.

Водночас ціни на м’ясо впали на 2,8% (перше падіння у 2026 році), а молочні продукти подешевшали на 0,7% через зниження вартості вершкового масла та сухого молока.

Читайте також: Поки порти заблоковано. Укрзалізниця просить найближчого сусіда про величезну знижку на вантажні перевезення

Шок на ринку кави та ризики для олійних культур

Financial Times наголошує, що найбільший тиск на споживчий кошик чинять так звані «м’які товари» (soft commodities). Ціни на какао зросли більш ніж на 60% та оновили історичні максимуми через неврожай у Західній Африці. Ф’ючерси на каву сорту арабіка підскочили приблизно на 30% — до $3,12 за фунт, що зумовлено аномальною посухою в Бразилії та В’єтнамі.

За даними FT, Національне управління океанічних і атмосферних досліджень США (NOAA) оцінює ймовірність збереження погодного явища Ель-Ніньйо (кліматичне явище, коли поверхневі води в центральній та східній екваторіальній частині Тихого океану стають аномально теплими) до весни 2027 року у 97%. Аналітики Європейського центрального банку (ЄЦБ) розрахували, що сильний Ель-Ніньйо історично підвищує світові ціни на продовольство в середньому на 9%.

Реклама:

Економісти інвестиційної компанії Jefferies, на яких посилається FT, застерігають: кліматичний фактор накладається на військові ризики на Близькому Сході. Через загрози судноплавству в Ормузькій протоці, через яку транспортується близько третини світового обсягу азотних добрив, зростає собівартість аграрного виробництва по всьому світу.

За даними Всесвітньої продовольчої програми (WFP), які наводить Financial Times, через сукупні наслідки Ель-Ніньйо та конфліктів до кінця 2027 року під загрозою гострого голоду можуть опинитися 49 мільйонів людей, переважно в Центральній та Південній Америці, Карибському басейні та Африці.

Читайте також: Агроекспорт через одеські порти зупинено. Як це вплине на економіку та яким є план Б — розбір NV Бізнес

Вплив на український ринок

Російські атаки на чорноморські порти та екстремальна посуха в басейні Дунаю кардинально змінюють показники українського агросектору. За оцінками Міністерства аграрної політики та продовольства, у сезоні 2026−2027 років країна зможе експортувати лише 29,6 млн тонн сільгосппродукції, що на 54% менше за попередні прогнози у 64,4 млн тонн. При цьому експорт лише пшениці впаде на 53% — до 8,3 млн тонн.

Через блокування Одеси, яка забезпечувала близько 90% зернових потоків, і критично низький рівень води в Дунаї зібране збіжжя вимушено осідає всередині країни. Внаслідок цього українські зерносховища до початку листопада можуть заповнитися до позначки 59 млн тонн, а дефіцит складських потужностей наприкінці осені сягне близько 11 млн тонн.

Щоб підтримати агровиробників, держава вже схвалила програму субсидованих кредитів і готує кроки для нарощування складських ємностей, повідомив президент Володимир Зеленський. Водночас Київ звернувся до Європейської комісії з проханням виділити €220 млн грантів на субсидування відсоткових ставок для малих і середніх фермерів, паралельно розширюючи альтернативні логістичні коридори через румунський порт Констанца та мережу Укрзалізниці.

Реклама:

Глибоке падіння фіксують і міжнародні інституції. За прогнозами Міністерства сільського господарства США (USDA), експорт української пшениці знизиться до 10,8 млн тонн, а кукурудзи — до 14 млн тонн, що на 39% нижче від офіційного плану. Додатковий інфляційний тиск на внутрішній ринок створює і глобальне подорожчання бакалійних товарів, зокрема кави, какао та спецій.

Редактор: Оксана Руженкова

Теги:   ООН ель-ніньйо Продовольство Bloomberg Financial Times

Читати далі
Источник