Трильйонний тиск. Як спадщина великих колекціонерів руйнує і переписує правила світового арт-ринку
2 серпня, 19:33
Передача гігантських спадщин мистецтва від покоління бебі-бумерів перетворюється на масштабну економічну кризу через повну неготовність глобального ринку до таких викликів.
Як зазначає оглядач із питань культури та фінансів Bloomberg Фелікс Салмон, проблема надлишку полотен та скульптур знайома йому не з чуток. У його власній родині зараз вирішується доля архіву художника-модерніста Девіда Вогана — 19 полотен, малюнків і скульптур, які після смерті митця дісталися його онукам. Нащадки відчайдушно намагаються знайти їм бодай якийсь притулок.
Реклама
Подібна історія — лише перша крапля. Сучасний арт-ринок невблаганно наближається до тектонічного зрушення, адже колосальні масиви післявоєнного мистецтва ось-ось масово наводнять вторинні майданчики, створюючи небачений дисбаланс попиту і пропозиції у світовому масштабі, пише Bloomberg.
Ефект трильйона
Представники покоління бебі-бумерів купували арт-об’єкти з шаленою швидкістю і без вагань. За даними аналітиків, лише за 2005 рік американські бумери пустили в обіг суму, яка у перерахунку становить колосальні $7 трлн. Їхні попередники з «мовчазного покоління» у 1985 році оперували набагато скромнішими бюджетами. Постійне зростання статків еліти призвело до того, що попит на предмети колекціонування злетів до небес.
Тепер цей капітал повертається на ринок, але за зовсім інших умов. Згідно з прогнозами фінансової компанії Deloitte, лише протягом наступного десятиліття буде продано творів мистецтва приблизно на $1 трлн.
Як підкреслює автор матеріалу, ніхто у світі досі не розробив дієвих механізмів, які б дозволили безболісно перетравити цей надлишок. Спадкоємці витрачають роки на промоцію батьківських робіт, але ринок залишається холодним.
«Я звикла до низькооплачуваної роботи, адже працюю у сфері виконавських мистецтв», — іронізує Маргарет Фішер, яка присвятила ціле десятиліття спробам врятувати спадщину своєї матері-художниці. Проте більшість із 300 успадкованих нею картин досі так і не знайшли покупців.
Читайте також: Мем-акції та мерч. Як розробники ШІ готуються до виходу на біржу за допомогою дивного маркетингу
Галерейний вибух
Фінансовий попит минулих десятиліть породив небачений раніше розквіт пропозицій. Професіоналізація глобальної арт-індустрії перетворила поодиноких майстрів на цілі армії творців. Якщо у 1988 році база даних Artnet відстежувала близько 8300 митців, то вже до 2012 року ця цифра сягнула 90 275 осіб.
Реклама:
Проте арт-консультанти констатують повний розрив між прагненнями батьків і реальністю дітей.
«Наступне покоління цього не хоче. Вони прагнуть чогось зовсім іншого», — заявляє засновник Fine Art Group Філіп Хоффман, який консультує родини з питань арт-майна. На його думку, більшість колекціонерів перебувають у стані заперечення і свято вірять, що діти мріють зберегти їхні колекції.
Тим часом площі спеціальних вільних портів (freeports), де заможні родини роками ховають свої скарби від податків, розрослися до 185 806 кв м. Усередині цих ультразахищених бункерів мертвим вантажем пиляться мільйони творів і залишаються у повній ізоляції від глядачів.
Читайте також: Час інвестувати. Конфлікт на Близькому Сході обвалив ціни на швейцарські годинники — як це пов’язано
Ілюзія меценатства
Передати сімейні скарби музейним інституціям теж стало майже неможливо. Провідні галереї світу після пандемії та скорочення бюджетів самі переживають глибоку фінансову скруту. Прийняття в дарунок навіть однієї картини тягне за собою колосальні витрати на страхування, каталогізацію та клімат-контроль.
«Будь-хто, хто має цінними творами мистецтва, повинен розуміти: музей цілком може від них відмовитися», — застерігає керівниця відділу планування арт-колекцій у Bank of America Розмарі Рінгвальд.
Масштаби необхідних ресурсів вражають. Коли меценат Рональд Лаудер передавав до Метрополітен-музею збірку європейського мистецтва на $1 млрд, угода вимагала залучення 27 інших донорів, які зібрали майже $200 млн лише на покриття витрат музею з обслуговування цих робіт. Звичайні родини таких коштів не мають.
Читайте також: Оздоровлення за $4000. Як індустрія велнесу заробляє на бажанні заможних бути здоровими
Фінал у комісійці
Смаки нових поколінь змінюються невблаганно. Як пояснює дослідник Інституту еволюційної антропології ім. Макса Планка (Німеччина) Олег Собчук, культура підпорядковується законам біекспоненціального затухання.
Реклама:
«Іноді ми думаємо про мистецтво як про щось універсальне і позачасове. Але в більшості випадків мистецтво — це те, що відбувається в певний, дуже обмежений період часу», — зазначає науковець.
Читайте також: Революція тарілок. Як інноваційні препарати для схуднення перебудовують глобальну економіку
Аукціонні гіганти на кшталт Sotheby’s полюють лише за крихітним прошарком супердорогих робіт вартістю від десятків мільйонів доларів. Для решти перспектив майже немає, адже всі художники смертні, і лише одиниці здобувають справжнє безсмертя.
Редактор: Оксана Руженкова
Теги: Аукціон Інвестиції Світова економіка культурна спадщина Bloomberg
Читати далі
Источник