Підтримка, гнучкість, вдячність. Які зміни відбулися в ІТ-секторі від початку війни — розповідає експертка
18 листопада, 12:38 Новини компаній Поділитися:
Протягом останніх років тема гендерної рівності, недискримінації та протидії домашньому насильству стала однією із найбільш впроваджуваних роботодавцями в межах корпоративної соціальної відповідальності бізнесу. Не стояли осторонь і компанії в Україні. Так, в межах проєктів UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення, «Трамплін до рівності» та «ЄС за гендерну рівність: разом проти гендерних стереотипів та гендерно зумовленого насильства» за фінансової підтримки Європейського Союзу та Швеції у співпраці із ООН Жінки та офісом віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України було створено декілька важливих ініціатив. Зокрема, Рейтинг відповідального бізнесу та Корпоративний Альянс, який наразі вже об’єднує 40 компаній. Ми запитали учасників Альянсу, чи змінились їхні підходи з початку повномасштабної війни в Україні, які практики мають роботодавці зараз та як підтримують родини у цей складний для всіх час.
Відео дня
Катерина Андрущенко,
Ваша компанія є частиною проєкту UNFPA «Бізнес проти насильства та за гендерну рівність», а також входите до рейтингу дружніх до родин компаній в Україні. Розкажіть, будь ласка, чому вирішили взяти участь у цьому проекті? І чому він для вас важливий?
ELEKS приєднався до цієї важливої ініціативи в минулому році, оскільки це відповідає цінностям нашої компанії. Компанія ELEKS була заснована більше 30 років тому подружжям Скрипників. І навіть зараз працює Олексій Іванович Скрипник в компанії ELEKS. Якщо говорити про передумови, то для нашої компанії дуже важливо, аби наші колеги мали можливість бути почутими, щоб була змога дотримуватися балансу між роботою та приватним життям. Для ІТ-галузі досить вагомим є такий фактор як вирівнення і збереження гендерної рівності, оскільки зараз ми бачимо, що є деякий перекіс на користь фахівців чоловічої статі. Але ми дуже вболіваємо за те, щоб був гендерний баланс, щоб наблизити співвідношення до 50 на 50.
Олексій та Олексій Іванович Скрипники на святкуванні 30 – річчя компанії, 2021 рік / Фото: ELEKS
Впродовж кількох останніх років баланс між роботою і особистим життям, сім’єю вже став пріоритетом сучасної корпоративної культури. А що в компанії змінилося, яку ви представляєте, із початком повномасштабної війни, від 24 лютого? Що ви відчули на досвіді власної компанії?
Дійсно ми побачили, що баланс роботи і життя досить різко похитнувся. Так само відбувалося і під час ковіду. Проте війна внесла свої корективи, і на перший план вийшов такий фактор як забезпечення безпеки для всіх членів родини разом з домашніми тваринами. Що ми робимо? Ми підтримували наших колег у перші місяці війни — організовували евакуацію, допомогу, медикаменти, консультації, зараз підтримуємо наших колег, надаючи їм гнучкий графік роботи. Кожен може обрати той графік роботи, який йому більше пасує і задовільняє потреби проекту. Також в нас є психологічний центр, до якого можуть звернутися наші колеги або за допомогою, або за порадою. Ми робимо майже кожен тиждень ефіри з професійними психологами на різні теми. Є в нас і групи підтримки, є і тематичні зустрічі на тему батьківська і виховання, і навіть арт-терапія для найменших «елексівців». Також ми організовували літом Дні дітей в офісі, з розвагами, було дуже корисно як батькам, так і дітям побути разом, дозволити собі мати радість і приємні емоції.
Рабочий простір, офіс у Львові / Фото: ELEKS
Класно! Тобто ось така підтримка психологічна, а також гнучкий графік, вони зараз у пріоритеті в ставленні до співробітників. А якщо узагальнювати, із якими викликами стосовно співробітників і їхніх родин зіштовхнулася компанія під час війни?
Насамперед це забезпечення безпеки. В короткі терміни наші офіси у Львові, Івано- Франківську, Тернополі перетворились на прихистки для наших колег та їх родин, ми організовували евакуацію та переїзд з тих міст, де було небезпечно, в умовно безпечні місця в рамках країни. Я розумію, що зараз не можна сказати, що якісь міста більш безпечні. Але все одно, коли почалося повномасштабне вторгнення, то для нашої компанії було дуже важливо оперативно забезпечити евакуацію з тих міст, де було небезпечно, в наші офіси на західній Україні. Ми обладнали наші офіси усім необхідним для того, щоб колеги могли тимчасово пожити і почувати себе у безпеці, прийняти душ, мати можливість приготувати собі їжу. Також ми допомагали колегам із переїздом закордон, наймали автобуси, формували списки, як і коли наші колеги можуть поїхати. Здебільшого це жінки, звичайно. Також для того, щоб підтримати наших колег чоловіків ми пропонували перевезти за кордон, зокрема в наш Краківський офіс (Польща) або офіс у Спліті (Хорватія), їх жінок і дітей. Далі в нас відбувався процес адаптації на новому місці, як в Україні, так і закордоном. Всіляко підтримували процес легалізації на новому місці, за кордоном зокрема. І знову ж таки ми продовжуємо обробляти різні психологічні запити, постійно реагуємо на них, вивчаючи поточні потреби наших колег.
Дайджест головних новин Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю
Офіс у Кракові / Фото: ELEKS
І власне, під час війни загострюється багато соціальних питань і проблем. Наприклад, проблема гендерно зумовленого насильства. Скажіть, будь ласка, чи впроваджує ваша компанія практичну підтримку співробітників або співробітниць, які постраждали від домашнього насильства. На жаль, таке відбувається і в нашій державі також.
На щастя, в нашій компанії про такі випадки ми не чуємо. Проте в нас є можливість поговорити про це з психологом, тобто ми можемо організувати швидке реагування, поговорити про це з психологом. Є можливість отримати юридичну консультацію від нашого юридичного відділу. І якщо б такий випадок стався, ми, як підписанти цієї декларації (Декларації UNFPA задля гендерної рівності та запобігання домашньому насильству), ми в середині компанії маємо розроблений алгоритм, як би ми на це реагували і включалися б в цей процес. Але ще раз наголошую, що наразі про такі випадки ми не знаємо.
Скільки співробітників в вашій компанії налічується, можете сказати? І можливо, відсоткове співвідношення чоловіків і жінок, щоб ми розуміли.
Зараз в Елекс налічується, якщо ми говоримо про програмістів, то це більше ніж 2000 програмістів, які зосереджені як в Україні, так і закордоном. А якщо говорити про загальну чисельність нашої компанії, то це близько 2600 співробітників вже зараз. І якщо ми говоримо про співвідношення, то зараз це приблизно 35−36% жінок, а решта чоловіки.
Для ІТ-компанії 35% жінок, мені здається, дуже класний показник. Прокоментуйте, будь ласка.
Так, це досить непоганий показник, але все ж таки ми маємо таку мету його збільшувати кожен рік. В нас ще є такі програми, коли ми залучаємо наших колег жіночої статі до того, щоб вони були менторами або спікерками на різних програмах, які таргетовані, або на молодих талантів, на початківців. Або ж навіть зараз одна моя колега приймає участь в проекті НРЗБ, розповідаючи про те, як можна перейти в ІТ-індустрію. Навіть такі крос-галузеві активності ми підтримуємо.
Можливо, нас зараз читають люди, які б хотіли працювати в ІТ-індустрії, але думають, що це не для них, або що вони не надто багато знають для цього, або вони не є програмістами. Але зрозуміло, що в ІТ-компанії не тільки програмісти працюють, це великий міф, який ми часто розвінчуємо. Зараз ми повертаємося до історії, на жаль, із насильством. Щорічно із 25 листопада, вже зовсім скоро, до 10 грудня проводиться глобальна кампанія, яка називається 16 днів активізму проти насильства, щоб привернути увагу до проблем подолання гендерно зумовленого насильства. Чи планує компанія, яку ви представляєте, долучитися до цих активностей? І як саме, якщо плануєте?
Так, ми плануємо долучитися. І ми б хотіли поширювати знання, проводити едукацію серед наших колег. І плануємо запросити експертів для того, щоб вони на широкий загал в середині компанії висвітлили цю тему, і в нас відбувалася така дискусія з поглибленим таким поширенням знання. Це про едукацію станом на зараз.
Ви кажете, що таких проблем в компанії немає, але ви берете участь у таких проектах. Чому, поясність будь ласка?
Так, звичайно. Це про те, що ми в компанії сповідуємо таку цінність — кожен член компанії важливий, кожна думка важлива, ми намагаємося почути різні думки. Цього року ми різко стали більш глобальною компанією, оскільки багато наших колег переїхало в інші країни, а також ми активно почали наймати за кордоном. Ми розуміємо, що культурне різноманіття важливе, нам всім разом треба спільно працювати, знаходити спільну мову, точки взаємодії, спільні інтереси в такому більш комфортному теплому середовищі. Тому, власне, ми і підтримуємо декларацію про гендерну рівність і протидію домашньому насильству. Адже вважаємо, що без цього неможливо співіснувати в цивілізованому світі.
Такі цивілізаційні навіть зараз питання, так їх можна охарактеризувати. А власне, які питання зараз під час війни вдається вирішувати власними силами, а в яких все-таки потребуєте допомоги держави? Наприклад, як допомогти сім’ям, у яких є постраждалі від війни або мобілізовані чоловіки, жінки?
В нашій компанії також є мобілізовані. Що ми робимо на рівні компанії? Ми всіляко забезпечуємо їх тими засобами і речами, яких вони потребують. В нас є навіть спеціально створена група наших колег волонтерів, які працюють над тим, щоб забезпечити всім необхідним наших колег та їх родичів, близьких друзів, які мобілізовані і проходять службу. Окрім того, ми тримаємо зв’язок з сім’ями цих колег і у разі потреби реагуємо на різні запити.
А скільки таких людей мобілізованих? І як це відбувається? Тому що я зіштовхувалася з негативними прикладами. Коли людина повідомляла, що вона йде в ЗСУ сама, це її рішення, або про те, що її мобілізували, начальство просто казало «до побачення». І це настільки прикро, це незаконно. А як це відбувається у вас?
Станом на сьогодні в нас приблизно більше 50 колег мобілізовані, і вони проходять службу в ЗСУ. Ми від початку повномасштабного вторгнення вийшли з комунікацією про те, що ми підтримуємо вибір кожного і будемо очікувати на продовження співпраці після повернення зі служби. Окрім того, ELEKS від початку цього року досить багато робить благодійних внесків. Станом на зараз за вісім місяців війни компанія ELEKS переказала благодійної допомоги на майже 3 мільйони доларів, зокрема користь спеціального рахунку ЗСУ та нашому давньому фонду-партнеру — Повернись Живим. І дійсно це незаконно — прощатися з колегами. Але, напевно, є роботодавці, які приймають це рішення. Не можу їх підтримати в цьому.
Інфографіка: ELEKS
До допомоги держави повернемося. Якої б зараз потребувала ваша компанія?
Мені здається, що держава зараз робить досить багато. Але співпраця бізнесу і держави все ж таки була б дуже зараз доречною в таких проектах, як вже думати про майбутнє, відбудовування тих міст або тих підприємств, які постраждали від наслідків війни. Також про психо-едукацію в широких масах населення. Програми підтримки військових. Нам варто думати про те, як повернути військових до цивільного життя. І мені здається, що тут співпраця бізнесу і держави є надважливою.
А пам’ятаєте, ще до війни були дуже активні розмови про те, що держава недокомуніковує із бізнесом. Представники бізнесу говорили: «Почуйте нас, будь ласка, в нас немає якихось надзвичайних вимог, будь ласка, не заважайте нам працювати». Чи змінилася ситуація на краще під час війни в цьому сенсі?
Мені здається, що ситуація змінилась на краще завдяки активній роботі ІТ Асоціації України, та регіональних ІТ кластерів, які мають гарний зв’язок із державою на різних рівнях. Нас зараз чують краще, але є ще над чим працювати.
Про добір персоналу також поговоримо. Тому що з одного боку в країні зараз безробіття, воно відчутне. А з іншого, чи виникають у вас проблеми із добором персоналу? Тому що знайти класного фахівця не так легко. І що робить та компанія, яку ви представляєте, в цьому сенсі?
Направду вам скажу, що від початку війни кількість вакансій в ІТ-секторі зменшилася. Ми також спостерігаємо зараз, що люди не дуже спішать міняти місце роботи. Вони тримаються за ті місця, де вони зараз є. Тому що це знову ж таки про стабільність і про фактор безпеки. Тому сказати, що зараз немає проблем з добором персоналу, я не можу. Водночас можливо, через те, що вакансій стало менше, умовно закриття їх відбувається, можливо, трохи швидшими темпами. Але знову ж таки знайти гарного фахівця в тій чи іншій технології, як було складно, так і залишається складно. Оскільки їх кількість не зросла.
А чи допомагає у пошуку персоналу статус компанії дружньої до родини? Що у вашій компанії відбувається у цій сфері?
У нас працюють як сімейні люди, так і не сімейні. Звісно, для тих наших колег, у яких сім’я на першому плані, наші практики щодо гнучкого графіку, щодо різних подій, які ми організовуємо для дітей, для сімей, вони мають значення. І вони мають певний вплив на прийняття рішення. Знову ж таки, ці практики дають свій результат, коли кандидати шукають інформацію про те, яка це компанія, яка в неї корпоративна культура, або ж запитують рекомендацію в своїх колег, які або колись працювали в компанії, або в знайомих, які нині працюють в компанії. Можу сказати, що так, звісно, допомагає.
День дітей / Фото: ELEKS
Ви казали, що 35% ваших співробітників є співробітницями, тобто жінками, для ІТ-сфери це дуже крутий показник. Так от чи вважаєте ви і в вашій компанії, що принципи гендерної рівності є ознакою європейської компанії? І чи є це елементом інтеграції українського бізнеса в європейську корпоративну спільноту?
Мені здається, що це такий еволюційний шлях. Тобто я не можу сказати, що саме наявність якихось практик стосовно того, як ми покращуємо гендерну рівність вже дає нам ознаку, що ми є європейською компанією. Так, трохи довший цей шлях, над цим треба працювати. І не тільки в цьому розрізі. Але так, звичайно, якщо ми порівнюємо практики зокрема в інших країнах, не в Україні, ми розуміємо, що для європейського ринку, для кандидатів це має значення, чи дотримується компанія практик гендерної рівності, чи є якісь спеціальні умови, чи розроблені програми для різних груп в середині компанії.
Яким унікальним досвідом ви можете поділитися щодо політики лояльності до співробітників та їхніх сімей під час війни?
Інфографіка: ELEKS
Ми пішли шляхом покращення досвіду наших співробітників і почали запитувати, а чого вам бракує, слухати їх. В нас є внутрішня корпоративна система, яка запитує, певний сет запитань. І ми на основі цих запитань аналізуємо, чого бракує нашим колегам, і реагуємо в середині компанії, пропонуючи різні програми/рішення. Також можу похвалити наш психологічний центр, оскільки це не просто лекції на певні теми. Це більше теми, які турбують наших колег. Ми їх чуємо і пропонуємо. Коли ми зрозуміли, що є потреба в групових психологічних групах, ми почали їх проводити в середині компанії. Станом на зараз це вже 45 проведених психологічних груп. Одна група складається з п’яти-семи осіб. І для нас це про те, що ми, як мінімум, допомогли певній кількості людей почуватися трохи краще. На початку війни ми також всім нашим колегам сказали, що є можливість робити індивідуальні запити на психологічну допомогу, як для спеціалістів ELEKS, так і для членів їх родин, і навіть якщо є потреба знайти якісь певні ліки, ми могли допомогти їх знайти, організувати доставку тощо. Це про такий кастомний підхід допомоги. А також наші колеги, які поїхали закордон зі своїми дітьми, вони потребували в певний час українських книжок. І ми вирішили зробити такий онлайн-магазин, з фандрейзинговою метою, щоб колеги в Польщі і Хорватії могли придбати книжки. Ми продумали логістику і схему замовлення, організували доставку. Колеги були у захваті, і розкупили всі книжки.
Фото: ELEKS
Що б ви хотіли сказати вашим працівникам і працівницям, їхнім сім’ям, а можливо, всім українцям?
Я хочу сказати всім велике дякую за те, що ми тримаємося, за стійкість, за енергію, за підтримку один одного. І я вірю, що наша перемога зовсім скоро, вже близько, і треба ще трошечки потриматися.
Теги: Допомога IT-бізнес Елекс
Читати далі
Источник