Павло Груленко

активист, эксперт экстренной и первичной медпомощи Минздрава

Павло Груленко (Петро Вишиванець) — активіст з багаторічним досвідом роботи у сфері військової і тактичної медицини, учасник Революції Гідності, державний експерт екстреної та первинної медичної допомоги Директорату медичних послуг МОЗ.

Груленко народився у Білій Церкві, закінчив Національний технічний університет України Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського за спеціалізацією Медичні прилади та системи. У 2019 році навчався на магістерській програмі публічного управління та адміністрування за напрямом Публічна політика та управління.

Період навчання Груленка у КПІ припав на події Євромайдану, і на той момент студент став активним учасником Революції Гідності. Після закінчення протестів у центрі Києва він деякий час шукав себе, а з початком війни на Донеччині став волонтером громадської організації Народний тил. Команда спрямовувала всю свою діяльність на допомогу українським військовим на сході України, одним із напрямів було медичне забезпечення та розвиток тактичної медицини.

У Народному тилі Груленко став займатися координацією надходжень і закупівель медичних препаратів для фронту, а також складанням звітів щодо фінансових витрат волонтерської ініціативи. Волонтер також став одним із тих, завдяки кому українські військові почали вперше отримувати якісний кровозупинний препарат Celox. Згодом у рамках медичного спрямування організації Груленко почав адмініструвати міжнародні проекти у сфері військової медицини. В результаті команді волонтерів вдалося забезпечити військовослужбовців і військових медиків засобами порятунку життя на понад мільйон доларів.

Читайте також:

Повернись живим. Як Віталій Дейнега та його благодійний фонд допомагають українським військовим

За кілька років Груленко вже був експертом у галузі військової медицини. Як волонтер і представник організації Народний тил він неодноразово коментував проблеми з виділенням коштів на військову медицину та закупівлю неякісних препаратів. Груленко критикував представників силових відомств, які відповідали за оснащення української армії, за закупівлю неякісних санітарних автомобілів для евакуації поранених на Донбасі та джгутів (турнікетів), а також за брак медикаментів для бійців АТО для лікування грипу.

2016 року активіст увійшов до Ради волонтерів при Міноборони, де відстоював позицію необхідності прозорих та якісних закупівель для медичних потреб української армії. Він брав участь у розробці рекомендацій для відомства, щоб допомогти зробити закупівлі ефективнішими. Груленко також займався питаннями координації військових волонтерів і благодійних організацій, проблемами медичної евакуації та тактичної медицини. Результатом його роботи стало ухвалення нових норм щодо складу військової аптечки, які використовуються досі.

Пізніше активіст увійшов до складу робочої групи при комітеті реформ Міноборони та Збройних сил України, а також Координаційного центру з питань організації діяльності медичних служб сил оборони та закладів охорони здоров’я.

У 2018 році Груленко оголосив, що припиняє участь у всіх медичних проектах громадського сектора та йде впроваджувати зміни на держслужбу.

«Я пішов на державну службу. Тобто на службу народу у найкращому центральному органі виконавчої влади. Цілі, які малювалися у свідомості в вогняних ночах кінцевих діб Революції — рятувати життя — набувають іншого формату, що є продовженням усієї діяльності у громадському секторі. Шалено тішуся тим, що вдалося зробити для держави досі. Це неабияк посилило воюючу Україну», — написав він.

У коментарі НВ Груленко пояснив, що його запросили працювати до МОЗ, де на той момент активно стартувала та розвивалася медична реформа.

«Понад півроку я працював на громадських засадах, потім були конкурси на посаду, я пройшов не з першого разу. Мотивація була така: тоді реальні зміни в медицині були можливі лише у МОЗ, у Міноборони зміни, зокрема у військовій медицині, було робити важче», — розповів він.

Читайте також:

Шокова терапія війною. Ветеран і підприємець Леонід Остальцев — про незалежність, армію та бізнес в Україні — інтерв'ю НВ

Спочатку в МОЗ Груленко займався реформою екстреної медичної допомоги: розробкою її стратегії та реалізації, закупівлею якісного транспорту та обладнання для надання медпослуг. З 2020-го займався організацією фінансування аеромедичної евакуації, а також впроваджував інновації у публічних закупівлях МОЗ.

Минулого року до цих викликів додалися виклики пандемії коронавірусу. З 2021 року Груленко обіймає посаду державного експерта екстреної та первинної медичної допомоги Директорату медпослуг МОЗ, він також займається питаннями організації закупівель кисневих станцій для ковідних лікарень.

У планах Груленка на цей рік — запустити освітній проект для бригад екстреної медичної допомоги на національному рівні.

«Найважливіший проект — це освіта медичних працівників. За останні роки інфраструктурно досить посилилася наша екстрена медична допомога, але хоч би якими крутими були автомобілі та обладнання — вся крутість полягає в людях. Якщо працівник вміє не просто вчасно приїхати, а може вчасно допомогти і знає, як це зробити, то ефект буде досягнутий. Тому далі — лише освіта, освіта й освіта», — поділився він.

У 2016 році Груленка було відзначено державною нагородою президента України — Хрестом Івана Мазепи, а також медаллю Міноборони За сприяння Збройним Силам України.

За його власним зізнанням, на зміни його надихає дівчина Юлія, на початку року пара побралася.

Ця публікація створена НВ за підтримки ІСАР Єднання у межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства», що реалізується ІСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку. Зміст матеріалу не обов’язково відображає погляди ІСАР Єднання, погляди Агентства США з міжнародного розвитку або Уряду США. Редактор: Олександр Стрельников
Источник