Нове обличчя євро. Чому ЄС міняє вигадані мости на птахів і що робити з заощадженнями під матрацом

On Сер 2, 2026

2 серпня, 20:23

Реформа готівкового обігу євро, яку наразі готує Європейський центральний банк (ЄЦБ), стане наймасштабнішим та найглибшим візуальним оновленням єдиної європейської валюти за два десятки років

Заміна євробанкнот остаточно закриє епоху архітектурних компромісів та наблизить готівку до реальних культурних і природних символів об’єднаного континенту, пише The Economist.

Потреба в таких змінах назрівала давно, адже поточний вигляд банкнот створювався в зовсім інші історичні реалії, коли єврозона лише робила свої перші кроки на глобальній фінансовій арені. Будь-яка купюра євро — від найменших номіналів у €5 до великих банкнот у €200 чи €500 — невдовзі отримає принципово інше оформлення.

Читайте також: Фінансовий феномен Європи. Чому найзаможніші країни є найбільшими боржниками?

Реформа від Лагард

Підготовка до редизайну вже перетворилася на безпрецедентну демократичну процедуру. Глава ЄЦБ Крістін Лагард чітко дала зрозуміти, що нова валюта не повинна розроблятися в глухих кабінетах франкфуртських технократів. Саме тому регулятор запустив масштабні консультації та загальноєвропейські опитування, у яких взяли участь сотні тисяч громадян з усіх країн єврозони. Сумарно ЄЦБ радився з понад 365 млн людей, аби віднайти, що насправді об’єднує континент.

За даними The Economist, процес відбору звузився до двох фінальних концепцій, які отримали найбільшу підтримку європейців. Перша — «Європейська культура» — є прагматично-антропоцентричною. Вона пропонує розмістити на купюрах видатних постатей: Леонардо да Вінчі, Людвіга ван Бетховена чи Марію Склодовську-Кюрі. Це розповідь про наукові та мистецькі здобутки, які належать усій цивілізації, а не одній державі.

Другий напрям — «Річки та птахи» — робить акцент на екологічній темі. Перелітні птахи та величні водні артерії символізують свободу пересування й довкілля без митних кордонів.

До речі, сама Крістін Лагард не приховує своїх симпатій саме до природи та мотивів довкілля, адже це дозволяє уникнути навіть найменших суперечок про те, чий національний геній «видатніший».

Остаточне рішення Рада керуючих ЄЦБ ухвалить уже незабаром, а нові банкноти почнуть з’являтися в щоденному обігу орієнтовно у 2026−2028 роках.

Паралельно з естетикою ЄЦБ закладає в банкноти новий рівень захисту: кінетичні елементи, голограми нового покоління та складні водяні знаки зроблять якісну підробку нових грошей технічно неможливою на найближчі два десятиліття.

Читайте також: Верстат запущено. Кремль приховано друкує гроші для фінансування війни — розвідка

Архітектура компромісу

Щоб краще зрозуміти масштаб майбутніх змін, варто згадати кінець 90-х ХХ століття. Тоді австрійський дизайнер Роберт Каліна зіткнувся з надзвичайно делікатною дипломатичною дилемою: як зобразити архітектурні об’єкти на спільних грошах так, щоб випадково не образити жодну з країн Європейського Союзу? Якби на купюрі з’явився французький готичний собор чи німецька ратуша, це миттєво спровокувало б серйозні політичні суперечки. Будь-яка реальна історична будівля одразу ж стала б приводом для гострих конфліктів у європейській родині.

Вихід знайшовся простий. Каліна намалював вигадані мости та брами, яких ніколи не існувало в реальності. Вони символізували відкритість та співпрацю, але не належали жодній конкретній державі.

Згодом нідерландське містечко Спейкеніссе настільки надихнулося цією ідеєю, що побудувало всі ці вигадані мости з купюр як туристичну локацію. Туди й досі їздять мандрівники, щоб побачити паперову ілюзію, яку втілено в цеглі і бетоні. Проте за понад два десятиліття євро стало настільки міцним, що ховатися за бутафорією більше немає потреби. Регулятор вирішив дати людям живу історію замість застарілих абстракцій.

Читайте також: Полювання на золото. Чому навіть невеликі інвестиції в метал стають трендом 2026 року

Гумор замість голограм: реакція соцмереж

Читайте також

Вигідніше за людські підгузники. Як японський бізнес…

Небезпечна ілюзія. Чому паперові гроші знецінюються, а …

Поки регулятор проводив поважні консультації, європейський сегмент соцмереж вибухнув сотнями мемів і фотожаб. Найбільше дісталося екологічній концепції з птахами. Користувачі X (Twitter) та Reddit масово пропонують замінити величних орлів та лебедів на більш реалістичних міських птахів: міських голубів, які цуплять картоплю фрі з пакувальних пакетів, або чайку, що агресивно відбирає морозиво в туриста.

Не оминув гумор і концепцію з видатними постатями. У мережі популярністю користується фотожаба, де птах із «природної» серії робить характерну «білу пляму» прямо на чоло Людвігу ван Бетховену з «культурної» серії. Читачі жартують, що саме так виглядає справжній компроміс між двома ідеологіями ЄЦБ. Хай там як, така реакція суспільства лише доводить: тема торкнулася кожного, адже гроші — це наймасовіший медіаносій у світі.

Фото: Поки регулятор проводить консультації, європейський сегмент соцмереж вибухнув сотнями мемів і фотожаб

Що буде із заощадженнями українців «під матрацом»?

Масштабна грошова реформа в Європі викликає хвилювання в українців, які звикли тримати свої заощадження у готівковій валюті. Проте приводів для паніки чи термінового забігу до обмінників немає взагалі.

Європейський центробанк дотримується залізного правила: старі банкноти першої серії та серії «Європа» не знеціняться і не втратять чинності. Вони залишатимуться повноцінним законним платіжним засобом безстроково. Зміна банкнотного ряду відбуватиметься плавно та непомітно — через природний грошовий обіг. Коли старі купюри потраплятимуть до банків, їх просто вилучатимуть і замінюватимуть на нові.

Читайте також: Засліплені блиском. Як Польща перетворюється на фортецю для себе однієї

Українські комерційні банки та ліцензовані обмінні пункти прийматимуть банкноти старих зразків у звичайному робочому режимі без жодних додаткових комісій чи обмежень. Тож власникам готівкових заначок не доведеться платити за обмін чи хвилюватися про долю своїх заощаджень.

Редактор: Оксана Руженкова

Теги: Центробанк Євро Банкнота Купюри The Economist

Читати далі
Источник

Центробанк