Податок на смартфон: користувачі сфери приватного копіювання запропонували Мінекономіки обгрунтовані тарифи

Податок на смартфон: користувачі сфери приватного копіювання запропонували Мінекономіки обгрунтовані тарифи

До такого висновку прийшли учасники круглого столу на тему: «Як вийти із кризи у сферах  приватного копіювання та репрографії», що відбувся 26 жовтня в інформаційному агентстві Укрінформ.

Кризу в сфері  приватного копіювання та репрографії та необхідність перезавантаження реформи у сфері колективного управління констатував кожен учасник круглого столу. За Законом України про колективне управління майновими правами у сфері авторського права, перелік обладнання та відсотки відрахувань (тарифи) з ввезеної та виробленої в Україні техніки мають бути встановлені під час переговорів імпортерів із організаціями колективного управління авторськими правами (ОКУ) та мають бути економічно обгрунтованими. Як констатувала Вікторія Куликова, керівниця напрямків регуляторний, побутова електротехніка Європейської Бізнес Асоціації – перемовини, що розпочалися між імпортерами та профільними ОКУ, зайшли в глухий кут саме через відсутність економічно обгрунтованих тарифів та нетранспорентності системи розповсюдження зібраних зборів.

Голова правління Асоціації правовласників та постачальників контенту Наталія Клітна відзначила, що проблему необхідно вирішувати комплексно, а у сферах приватного копіювання і кабельної ретрансляції багато спільного.  «Йдеться про постійний регуляторний тиск на легальний сектор, тоді як нелегальний залишається поза увагою і держави, і акредитованих організацій колективного управління». Відповідно до Постанови Верховного суду України від 08.06.2021 року організація колективного управління, будучи неприбутковою організацією, яка не здійснює підприємницьку діяльність, в будь-якому випадку не є отримувачем доходів, а фактично є збирачем платежів, які належать іншим особам (правовласникам). Посередник має лише невиключне право здійснювати збір і розподілення винагороди (роялті) під час використання третіми особами об’єктів суміжних прав. “10 гривень, 100 чи один мільйон – вони мають дійти до авторів, – це головне, а на практиці з цим виникають проблеми.”, – говорить пані Наталія. За словами Клітної, окремі судові процеси користувачів у сфері кабельної ретрансляції продемонстрували, що  останній в договірному ланцюгу посередник є суб’єктом Російської Федерації, який так і не підтвердив, що авторами було передано права на розпорядження чи використання творів.

Учасники круглого столу почали перелік причин, що завели питання у кризу з першої проблеми –  розмір тарифу зборів, їх відірваність від реалій України. Єдиний вихід: розраховуючи формулу тарифів – вводити коефіцієнти, що враховують економічну ситуацію та обсяги копіювання авторського контенту в Україні.  Економісти Київської школи економіки розробили методологію, яка враховує рівень доходів населення, звички українських споживачів, дані щодо світових та вітчизняних бенчмарків вартості аудіо-, відео-, паперового копіювання та дані проведеного в Україні опитування щодо характеру користування авторським контентом.

Ігор Дейсан – старший аналітик Центру макроекономічного моделювання KSE, презентував результати дослідження “Оцінка оптимальних параметрів економічної системи зборів, побудованої для захисту авторських та суміжних прав”, зокрема, формулу для розрахунку економічно обґрунтованих тарифів в українській  сфері приватного копіювання та репрографії.

–         При розрахунку економічно обґрунтованих тарифів важливо було враховувати особливості української економіки – коригуючі коефіцієнти, приміром коефіцієнт сірого імпорту в сфері електроніки. Адже за даними GFK – 30% українського імпорту техніки та електроніки – нелегальний «сірий» імпорт. І плата за приватне копіювання з легальних імпортерів та її відсутність у сірих конкурентів лише поглиблює нерівні умови. Ще один важливий коефіцієнт з українських реалій – вносить корекцію на низькуа  купівельнуа спроможність населення (у нашому випадку за такий коефіцієнт прийняте відносне відхилення ВВП на душу населення в Україні від такого ВВП в Польщі). Ну й важлива вводна в формулі – дані щодо реального скачування авторського контенту українцями на власні смартфони. Відправною точкою для розробки методології стало соцопитування, проведене на наше замовлення експертами компанії «Градус», яке показало який відсоток контенту підпадає під визначення приватного копіювання, а це тільки легально оприлюднений контент.  Важливо розуміти, що піратський контент не є предметом приватного копіювання, як і контент зі стрімінгових сервісів,  бо тут не має акту копіювання.

– Дослідження, надане KSE, я вважаю таким, яке реально відображає поточу ситуацію в Україні, – сказав Геннадій Сморжевський – голова комітету інтелектуальної власності АПІТУ –  тут відображена реальна ситуація з «сірим» імпортом техніки та піратством в Україні. Презентована KSE формула є живою і тарифи у майбутньому можна переглядати відносно ситуації, яка буде розгортатися в Україні. І ми повинні розуміти, що настане той час, коли адміністрування буде поглинати більшу частину збору і тоді потрібно ставити питання або щодо доцільності збору або його переформатування, наприклад залишити збір виключно з носіїв інформації. І цю дискусію нам потрібно починати вже сьогодні».

Наступну проблему, що поглиблює кризу, учасники круглого столу окреслили як недосконалий перелік техніки, що обкладається збором, адже  з імпортерів до сьогодні стягуються через суди багатомільйонні збори з обладнання, де обмежена чи заблокована функція копіювання.

– Збір, який було впроваджено у 50-60 роках минулого століття, хочуть застосувати до технологій сьогодення, проте маємо розуміти, що використання пристроїв за цей період кардинально змінилося, –  відзначив Юрій Свистун,  представник компанії Huawei. – До сьогодні  залишається не почутою наша вимога щодо виключення професійного обладнання з переліку техніки, що обкладається збором.

Євген Школа – представник компанії Samsung, додав: «Розрахунок економічно обґрунтованих тарифів – це тільки один крок до виходу з кризи в сферах приватного копіювання та репрографії. Потрібно реформувати систему. Технології розвиваються швидко і, на жаль, законодавство не може вчасно адаптуватись. Законодавство необхідно змінювати, щоб воно максимально охоплювало відносини між ОКУ, правовласниками та користувачами. Бо наразі не має чіткого розуміння, з чого і за що саме потрібно, а за що не потрібно сплачувати. Наразі компанія судиться з ОКУ, яка вимагає сплати збір з техніки, яка не має функції запису. Розвиток технологій призведе до того, що перелік техніки, з якої буде сплачуватись збір, буде поступово зменшуватись, вже зникли CD-диски та відеопрогравачі, наразі системи захисту не дозволяють копіювати контент, з іншого боку зростає цифровий контент. Тому  ми повинні думати в напрямку розвитку стрімінгу, онлайн кінотеатрів, коли автор напряму може отримати винагороду за свою творчість і щодо справляння  збору в сфері приватного копіювання виключно з чистих носіїв. Так вийдемо з кризи».

Третя причина, й найголовніша, на думку учасників круглого столу є застаріле законодавство. Кожен з учасників наголошував щодо необхідності прийняти законопроєкт 4537, який гарантує прозорість існуючої системи розподілу зібраних коштів.  Вікторія Куликова нагадала, що цей проєкт містить два ключові положення.

“Законопроект передбачає, що кожна акредитована організація колективного управління повинна мати прозору систему звітності. Коли кожен автор чи користувач в режимі реального часу може бачити, скільки зібрано коштів, за якими критеріями вони розподілені і хто їх отримав. Другий момент – визначено перелік носіїв, за використання яких сплачуватимуться авторські відрахування. Документ пропонує вилучити із чиного списку техніку й залишити тільки носії інформації як предмет для сплати відрахувань”, – зауважила Куликова.

®

ЕкономікаСуспільство
Источник

Leave A Reply

Your email address will not be published.