Мільярди на ІПСО: як Кремль готує інформаційні сутінки для України

13 червня, 17:21

Ворог витрачає мільярди на інформаційні атаки, щоб спровокувати конфлікти в українському суспільстві (Фото: Reuters)

Росія роками вибудовує систему інформаційного впливу для тиску на Україну та партнерів. Ворог вкладає мільярди в ІПСО, використовує ботів та чотири механіки для поширення фейків. 

Згідно з дослідженням Molfar Intelligence Institute, з 2022 року РФ здійснила 10 ключових ІПСО. Експерти проаналізували інструменти, наративи та канали поширення.

Основні напрями ІПСО

Реклама

Російські ІПСО — це системні кампанії за участі медіа, Telegram-каналів і бот-мереж. У 2025−2026 роках вплив змістився від короткого залякування до довгострокової зміни громадської думки. Росія використовує нові приводи для поширення зневіри:

· наративи про безвихідь у ЗСУ для зниження мотивації до служби та атаки на полк «Азов»;

· залякування мобілізацією студентів та застосування ядерного шантажу для тиску на суспільство і партнерів;

· реалізація операції «Matryoshka» на Олімпіаді-2026 із застосуванням ШІ та підробкою логотипів медіа для дискредитації атлетів;

· просування теми «крадіжок» гуманітарної допомоги для дискредитації волонтерів та зупинки підтримки;

· використання побутових подій та ситуацій з українками у Польщі для створення вкидів;

· підрив довіри до ТЦК через агресивні кампанії, де посилання на джерела містять лише 26,9% публікацій;

· супровід ударів по енергооб’єктах дезінформаційними хвилями з хибними поясненнями причин дефіциту світла.

Бюджет ІПСО співмірний із вартістю бойової техніки. Щорічно, за оцінками полковника СБУ Олександра Мельниченка, Росія витрачає щонайменше $4,6 млрд. Окремі спецоперації є високовартісними: розпалювання протестів в Україні обійшлося Москві у $1,5 млрд.

Читайте також: Правда тепер платна. Все інше — контент

Структура та інструменти російського впливу

За операціями РФ стоять підрозділи ГУ Генштабу, ФСБ, Міноборони та Адміністрації президента. У 2024 році в Росії з’явилася група військових спеціальностей — «Інформаційне протиборство». Фахівців готують у Військовій академії Генштабу. Станом на березень 2025 року ГУР зафіксувало розширення підрозділів з ІПСО у складі 3-ї та 51-ї армій ЗС РФ. Основні цілі структури:

· деморалізація українського суспільства для полегшення контролю над територіями;

Реклама:

· зниження обсягів західної підтримки через фейки про продаж зброї;

· поляризація суспільства для провокування конфліктів;

· втручання у виборчі процеси в США та ЄС.

Читайте також: Непривабливі тріщини в путінському шоу

Масштаби ботомереж

Згідно з даними Telemetrio, станом на жовтень 2025 року в українському сегменті Telegram налічувалося 198,9 тис. каналів із ознаками накрутки. Лише за рік показник збільшився на 120,3 тис. випадків.

Ключовим оператором є «Агенція соціального дизайну». Із січня по квітень 2024 року вона згенерувала 34 млн негативних коментарів. 19,4% з них — критика влади, решта — антизахідна риторика, виправдання окупації, ядерні погрози.

Діяльність бото-ферм залишається системною навіть після ліквідації структур Євгена Пригожина — російського бізнесмена, який до 2023 року очолював «Групу Вагнера» і контролював «фабрику тролів», що спеціалізувалася на масовому поширенні дезінформації.

Читайте також: П’ять слів 2025 року

Як протидіяти ІПСО

Ефективні методи боротьби з дезінформацією, опитані аналітиками Molfar Intelligence Institute, базуються на досвіді Фінляндії, Тайваню та українських медіа-моніторингових інституцій. Фінська модель ставить на медіаграмотність із дитинства та інтегрує критичне мислення в шкільну програму як базовий захист. Тайвань використовує практику миттєвого реагування на фейки через меми та гумор, що дозволяє оперативно поширювати спростування.

Додатково експерти виділяють мовлення на випередження — заповнення інформаційного вакууму завчасними поясненнями. Вони також радять створити міжнародний реєстр ІПСО — базу верифікованих кампаній із іменами виконавців і структурами, що має стати підґрунтям для судових позовів.

Практичні рекомендації для користувачів

Перед репостом варто зупинитися і проаналізувати власні емоції: ІПСО працює на емоційних станах. Обов’язково шукайте першоджерело події — посилання на документи, відео чи заяви відомих людей. Якщо первинне посилання відсутнє, інформація з високою імовірністю є маніпуляцією.

Реклама:

Аналізуйте автора та загальний профіль джерела. Канали, які генерують емоційний контент, працюють на охоплення та перегляди, а не на якість інформації. У разі виявлення підозрілих акаунтів оперативно повідомляйте соцмережам: масові скарги користувачів є дієвим інструментом боротьби з дезінформацією.

Читайте також:

• У Бундесвері вважають, що Німеччина із запізненням усвідомила масштаби гібридних атак з боку РФ
• «Резерви вичерпані». Економіка РФ виснажена війною — дослідження європейських учених показало найслабші місця агресора
• Російський депутат поскаржився, що РФ на межі соціального вибуху і потрібен «публічний план» завершення війни проти України

Редактор: Оксана Руженкова

Теги:   ІПСО Дезінформація Інформаційна війна Агресія РФ

Читати далі
Источник