Гостре запитання: підвищимо ПДВ до 21%? Відомі бізнесмени — про те, як створити і наповнити фонд страхування активів від воєнних ризиків
30 вересня, 06:30 .article__footer__additional_share { width: 100%; justify-content: flex-start; } .google-source-link{ align-items: center; background-color: #fff; border: 2px solid #f2f2f2; border-radius: 8px; color: #333; display: flex; font-size: 16px; gap: 10px; line-height: 1.2; margin-left: 0; margin-right: 5px; padding: 7px 14px; text-decoration: none; width: fit-content; font-family: var(–font-sans); transition: background-color .2s ease, border-color .2s ease, box-shadow .2s ease, transform .2s ease; } .google-source-link:hover{ background-color: #f2f2f2; border: 2px solid #d2d0d0; /*box-shadow: 0 2px 6px rgba(0, 0, 0, .15);*/ /*transform: translateY(-1px);*/ } @media only screen and (max-width: 479px){ .google-source-link{ font-size: 13px; padding: 7px; gap: 5px; } }
Читайте NV у Google
Володимир Лавренчук, голова представництва NEQSOL Holding B.V. в Україні, а також Ірина Нестеренко, віцепрезидентка з операційної діяльності корпорації Біосфера і Володимир Поперешнюк, співвласник групи NOVA та компанії Нова пошта та низка інших представників бізнесу висловились щодо ідеї ПДВ 21% (Фото: Колаж / NV)
Автор: Світлана Угніва, Роман Фещенко
Держава пропонує створити страховий фонд для компенсації наслідків російських “прильотів” по українському бізнесу, а для цього – підвищити ПДВ до 21%. Що про це думає бізнес?
У вересні стало відомо, що Кабінет Міністрів України планує створити спеціальний фонд для страхування бізнесу від воєнних ризиків. А для його наповнення розглядають можливість підвищення податку на додану вартість (ПДВ) із 20% до 21%.
Реклама
Олександр Кравченко, міністр економіки та довкілля переконаний в оптимальності такої моделі страхового фонду компенсації перших втрат (first loss) від обстрілів. До слова, у профільному міністерстві порахували, що збитки українського бізнесу через російські атаки у 2026 році можуть сягнути близько $10 млрд.
NV поцікавився у представників бізнесу щодо їх ставлення до ідеї підвищення ПДВ та попросив обґрунтувати свою позицію.
Володимир Лавренчук, голова представництва NEQSOL Holding B.V. в Україні:
Ідею підтримую. Воєнний ризик для бізнесу вже став системним: збитки можуть становити $4−10 млрд на рік, тоді як можливості страхового ринку значно менші. Це загрожує не лише окремим компаніям, а й ланцюгам постачання, платежам та інвестиціям. Підвищення ПДВ на 1 в.п. — непросте рішення, але воно створює стабільне джерело для фонду.
Читайте також: «Оптимальний варіант». Мінекономіки бачить необхідність підвищення ПДВ для страхування бізнесу від російських атак
Альтернатива — бюджет, донорські кошти чи внески бізнесу. Оптимально, на мій погляд, їх поєднати. Держава має взяти first-loss [покриття перших збитків], залучаючи донорів і приватних страховиків. Тут важлива і швидкість: пошук ідеальної моделі не повинен відкладати запуск дієвої.
Ігор Ліскі, засновник інвестиційної компанії EFI Group:
Україні потрібен механізм, який не дасть війні знищити цілі галузі, і державна підтримка тут виправдана. Це питання виживання країни.
Я, звісно, підтримую створення такого фонду. Потрібно допомагати відновлюватися виробникам, у першу чергу. І дати надію тим підприємцям, які продовжують працювати під постійними обстрілами. Страхування воєнних ризиків у нас, на жаль, майже не працює.
Додатковий 1% ПДВ, на мою думку, не головна проблема. Ключовий ризик якраз у питанні прозорості механізму адміністрування: хто ухвалює рішення, за якими критеріями й як швидко розподіляються кошти. На жаль, часто там, де процесом керує держава, одразу виникають питання про повільність, неефективність і корупцію. Тож саме прозорі правила й публічна звітність визначатимуть, чи спрацює фонд. Можливо, через чинний страховий механізм, але з підтримкою державного фонду, буде більш дієвим і прозорим механізмом.
Реклама:
Сподіваюсь, ми здатні навчитися роботи стійкі, ефективні механізми у визначальні для країни часи.
Ігор Гуменний, президент торгово-промислового холдингу UBC Group:
Ідея страхування правильна. Але держава хоче допомогти бізнесу за рахунок самого бізнесу та кінцевого споживача.
Кумулятивно, залежно від категорії товару й конкуренції, податок може підняти ціни до 5%. Заплатять усі.
По підприємствах UBC Group прилітало вже понад 10 разів. Ми точно знаємо, що таке воєнні збитки і наскільки бізнесу потрібен реальний механізм страхування. Але ми проти чергового «подушного збору» у вигляді підвищення ПДВ.
Є просте запитання: Чому страховий внесок має залежати від обороту та споживання, а не від страхової вартості майна помноженої на реальну ймовірність його пошкодження та очікуваного розміру збитку? Саме так працює страхування.
І ще одне запитання. Величезна частина української економіки залишається в тіні. Чому знову основний рахунок виставляють тим, хто працює «в білу»?
А тепер — математика. Уряд пропонує створити фонд обсягом близько $3−4 млрд: орієнтовно $1 млрд державного фінансування, зокрема за рахунок запропонованого підвищення ПДВ, і ще $2−3 млрд планують залучити від міжнародних партнерів. При цьому сам уряд оцінює щорічні воєнні збитки основних засобів бізнесу в $4−10 млрд і більше. Тобто навіть за верхнього сценарію наповнення фонду маємо: потенційні збитки — $10+ млрд, фонд — $4 млрд.
Так, передбачається first-loss механізм, внески підприємств та приватне страхування верхнього шару ризику. Це правильний напрямок. Але де гарантія, що при катастрофічному році грошей вистачить? Вийде, як завжди: ПДВ піднімуть точно, а страхування потім раптом виявиться «недофінансованим».
Реклама:
Є інший шлях. Обов’язкове страхування воєнних ризиків на кшталт КАСКО — із диференційованим платежем залежно від реального ризику. Державний first-loss фонд плюс міжнародне перестрахування катастрофічного ризику. Спеціальні ОВДП для гарантування виплат та фінансування компенсації частини страхового тарифу. Податкові пільги для підприємств, які реально постраждали від російських ударів. Як один із механізмів — зараховувати документально підтверджені воєнні збитки бізнесу в рахунок майбутньої сплати податку на прибуток. Тотальна дерегуляція для підприємств, які відновлюються після ударів. Максимальне обмеження перевірок і регуляторного тиску на постраждалий бізнес у період відновлення.
Не треба знову починати з найпростішого — підвищення податків. Допомагайте тим, хто постраждав. Не карайте тих, хто продовжує працювати «в білу».
Перш ніж підвищувати податки, держава має зробити власну домашню роботу. Секвеструвати бюджет, оптимізувати видатки, скоротити державний апарат до тих функцій, які справді необхідні країні. Навести лад у власних витратах, перекрити корупційні схеми та припинити розкрадання. І, можливо, тоді з’ясується, що для страхування воєнних ризиків не потрібно знову залазити в кишеню бізнесу та громадян.
Олександр Соколовський, засновник групи компаній Текстиль-Контакт:
Пропозицію підтримую. Таким чином держава створює механізм швидкої компенсації першого шару підтверджених воєнних збитків (first loss), щоб зруйнований актив швидко повернувся в роботу. Компенсуються саме активи, без яких підприємство не може працювати. Товари й запаси не покриваються.
Ліміт — до $10 млн на одну юридичну особу. Саме «до», бо реальний ліміт залежить від капіталу майбутнього фонду.
Реклама:
Зверніть увагу, що в пропозиції Міністерства економіки головне джерело наповнення фонду не підвищення ПДВ, а 2% добровільних внесків від обраної підприємствами суми (до $10 млн), тобто до $200 тис. Це плата за участь у державній програмі, а не страхова премія. Фактично компенсується оцінений збиток у межах ліміту.
Передбачається, що програма покриватиме збитки з дати старту [з січня 2027-го], та після приєднання учасника. Ретроактивність у фонді не передбачена, інакше він стартував би з боргом, який неможливо порахувати й профінансувати.
Сподіваюсь, що суспільне обговорення пройде швидко і програма буде ухвалена. Як інакше працювати в сьогоднішніх реаліях далі і відновлювати виробничі потужності у випадку прильоту, я не розумію. Головне, щоб з початком 2027-го було ще кого рятувати.
Володимир Поперешнюк, співвласник групи NOVA та компанії Нова пошта:
Піднімати податки заради підтримки бізнесу — все одно, що гасити пожежу бензином. Збільшувати ПДВ з 20% до 21% у наш час для страхування бізнесу від ракетно-дронових ударів — це своїми ж руками добивати те, що ще не зруйнували ракети і дрони.
Якщо держава справді хоче допомогти постраждалому бізнесу, їй варто впроваджувати податкові знижки, проводити дерегуляцію, приватизацію, а ще — терміново скоротити кількість чиновників та державні витрати. Адже, щоб економіка швидко відновилася та адаптувалася, потрібно зменшувати, а не посилювати податковий та регуляторний тиск.
Ірина Нестеренко, віцепрезидентка з операційної діяльності корпорації Біосфера:
Я підтримую запуск державного механізму страхування воєнних ризиків і можливе підвищення ПДВ до 21% як спосіб його фінансування. Сьогодні це, схоже, єдиний реалістичний варіант швидко сформувати страховий фонд на випадок воєнних ризиків і залучити до нього міжнародне фінансування. Бізнес уже п’ятий рік працює під постійними обстрілами, тому держава повинна дати йому хоча б базовий інструмент захисту та відновлення.
Реклама:
Водночас запропонований механізм не можна вважати завершеним. Він передбачає компенсацію переважно за пошкоджені основні засоби — будівлі та обладнання, але не враховує товар, сировину й матеріали. Для ритейлу та багатьох виробників це принципове питання.
Наприклад, якщо внаслідок атаки знищується товар на орендованому складі, компенсацію може отримати власник будівлі, тоді як компанії-орендарі, які втратили запаси на мільйони доларів, залишаються без покриття. Це очевидний дисбаланс. Для підприємства, яке володіє власним заводом чи складом, фонд стане реальною підтримкою. Але для бізнесу з орендованими приміщеннями він поки що не закриває ключових ризиків.
Тому важливо не зупинятися на першому етапі. Паралельно потрібно створити механізм компенсації товарних та інших матеріальних втрат, а не відкладати це на роки. Так само необхідні кредитні канікули без пониження класу позичальника або зрозуміла реструктуризація кредитів для постраждалих компаній, які продовжують працювати та генерують грошовий потік. І щонайменше дворічний мораторій на перевірки для бізнесу, що документально підтвердив збитки від атак.
Підвищення ПДВ — чутливе рішення. Але воно може бути виправданим, якщо додаткові кошти матимуть чітке, прозоре та цільове призначення: страхування воєнних ризиків і відновлення українського бізнесу. Головне — щоб ця система працювала справедливо для всіх, хто реально зазнає втрат.
Читайте також:
- Рахунок пішов на десятки мільярдів. Корецький розповів, яку сумму може втратити бюджет через російські удари по бізнесу
- Уряд визнав Київ та область територіями підвищеного ризику: на що це вплине
Теги: Війна Росії проти України Економіка України ПДВ стійкість бізнесу Питання тижня
Читати далі
Источник