Ера селф-мейд. Як чесні мільярдери вперше в історії перемогли олігархів і їхніх спадкоємців

1 серпня, 18:37

Вперше понад половину статків глобальних мільярдерів зароблено чесно у конкурентних секторах (Фото: Reuters)

Еволюція глобального капіталу остаточно спростовує міф, що будь-який статок неминуче виростає з політичних преференцій. Поки політики розганяють стару риторику, реальний ринок живе за новими законами.

Ненависть до мільярдерів давно стала зручним інструментом у світовій політиці. Незалежно від країни чи політичного забарвлення, перед кожними виборами кандидатів спокушає один і той самий рецепт: вказати пальцем на володарів великих статків і зробити їх головними винуватцями соціальної нерівності, інфляції та економічних негараздів. Такий пошук крайніх працює безвідмовно, адже в масовій свідомості образ мільярдера досі міцно асоціюється з корупцією, монополіями та сировинними аферами, пише The Economist.

Реклама

Проте реальність виявилася куди складнішою за звичні політичні штампи. Природа великого капіталу на наших очах проходить фундаментальну трансформацію. Поки популісти продовжують крутити стару платівку про «капіталістів-визискувачів», глобальний бізнес кардинально змінює правила гри.

Усе більша частка найбагатших людей планети заробляє свої мільярди не завдяки зв’язкам із чиновниками, кулуарним домовленостям чи вдалому родоводу, а через створення реальних продуктів і послуг, якими щодня добровільно користуються мільярди людей.

Читайте також: «Пишаюся платити». Чому понад 100 британських мільйонерів вимагають підвищити їм податки

Падіння сировинних баронів

Аналітики видання The Economist вирішили розібратися в цій тенденції без зайвого пафосу і проаналізували дані про глобальні статки за останні чверть століття. Для об’єктивності оцінки дослідження розділило всі великі капітали на два принципово різні табори: неконкурентні та ринкові.

До першої групи — неконкурентних статків — потрапили галузі, де ключовим фактором успіху є не якість продукту, а близькість до владних кабінетів. Це видобуток корисних копалин, будівництво, азартні ігри, оборонні закупівлі та монополізована інфраструктура. У цих сферах бізнес критично залежить від урядових ліцензій, пільг і політичного протекціонізму. До цієї ж категорії аналітики цілком логічно віднесли й успадкований капітал: нащадки багатих родин отримують статки просто за фактом свого народження, не створюючи жодної нової доданої вартості.

Другу групу формують ринкові підприємці. Це люди, які ризикують власними ресурсами у відкритому середовищі, де споживач має повну свободу вибору. І саме тут видання зафіксувало суттєві зміни: уперше в сучасній історії понад половину глобального капіталу сформували бізнесмени з конкурентних секторів економіки.

Реклама:

Традиційна модель швидкого збагачення на приватизації державних активів чи контролі над надрами стрімко втрачає свою колишню вагу. Пострадянський простір наочно демонструє, як вигорає старий олігархічний уклад. Повномасштабна війна знищила металургійну та промислову базу, яка роками забезпечувала статки найбагатших людей України, зокрема Ріната Ахметова. З іншого боку, жорсткі міжнародні санкції та ізоляція суттєво підірвали капітали російських олігархів на зразок Романа Абрамовича. Модель, побудована на сировинному експорті та політичному «даху», виявилася напрочуд крихкою.

Читайте також: Страх втратити все. Російська еліта виводить мільярди доларів за кордон

Нові обличчя та двигуни глобальної трансформації

На зміну згасаючим сировинним баронам приходить зовсім інша категорія бізнесменів. Дженсен Хуанг розробляє найскладніші мікрочипи для штучного інтелекту в Nvidia, засновник Uniqlo Тадаші Янаї будує глобальну мережу доступного та якісного одягу, а медіафігури чи зірки спорту на кшталт Опри Вінфрі та Кріштіану Роналду монетизують власний талант і увагу мільйонної аудиторії. Спільне між ними одне: люди віддають їм свої гроші абсолютно добровільно та обирають їхній продукт серед сотень альтернатив.

Що саме прискорило цей процес під час останнього десятиліття? Експерти виділяють три головні двигуни цієї трансформації. Передусім ідеться про тривалий розвиток глобального ринку акцій, який дав змогу технологічним та інноваційним компаніям залучати колосальні інвестиції.

Другим фактором стала поява масового середнього класу на нових ринках, що суттєво розширило коло платоспроможних покупців. І нарешті — цифровий стрибок та мобільний інтернет. Смартфони прибрали бар’єри між виробником і споживачем, дозволивши вдалому додатку чи сервісу охопити мільярди користувачів за лічені місяці.

Реклама: Читайте також: Клуб обраних. В яких країнах з’являється найбільше багатіїв — головне зі звіту Global Wealth Report

Чому популістська логіка більше не працює

Усе це ставить під сумнів популярні популістські ідеї про запровадження конфіскаційних податків на статки. Коли багатство створюється через інновації, створення робочих місць і розвиток технологій, спроби держави «все забрати та поділити» шкодять насамперед самій економіці. Капітал у сучасному світі надзвичайно мобільний, і надмірний тиск змушує творців просто змінювати юрисдикцію.

Читайте також: Глобальна «Уолл-стріт». Чому інвестори обирають токени замість біткоїна та банківських рахунків

Світ подолав еру, коли кожен мільярдер був уособленням корупції та монополізму. Світовій політиці та суспільству час нарешті змінити оптику: боротися варто не з самим багатством, а з нечесними правилами гри. Бо коли статки заробляються у відкритій боротьбі за прихильність покупця, вони стають двигуном прогресу, а не причиною бідності, стверджує The Economist.

Редактор: Оксана Руженкова

Теги:   The Economist Олігархи Багатство Капітал Світові ринки

Читати далі
Источник