Неймовірні виклики для бізнесу й держави. Глава Мінекономіки і топ-промисловці — про те, як вистояти наступної зими

On Вер 14, 2026

14 вересня, 12:45 .article__footer__additional_share { width: 100%; justify-content: flex-start; } .google-source-link{ align-items: center; background-color: #fff; border: 2px solid #f2f2f2; border-radius: 8px; color: #333; display: flex; font-size: 16px; gap: 10px; line-height: 1.2; margin-left: 0; margin-right: 5px; padding: 7px 14px; text-decoration: none; width: fit-content; font-family: var(–font-sans); transition: background-color .2s ease, border-color .2s ease, box-shadow .2s ease, transform .2s ease; } .google-source-link:hover{ background-color: #f2f2f2; border: 2px solid #d2d0d0; /*box-shadow: 0 2px 6px rgba(0, 0, 0, .15);*/ /*transform: translateY(-1px);*/ } @media only screen and (max-width: 479px){ .google-source-link{ font-size: 13px; padding: 7px; gap: 5px; } }

Читайте NV у Google

У Києві відбувся великий захід NV «Топменеджери, які тримають країну» (Фото: Сергій Канциренко / NV)

Автор: Віталій Сич

Країна готується до найскладніших сценаріїв, з огляду на досвід попередніх чотирьох воєнних зим. Чи вдасться урядовцям та підприємцям віднайти синергію, що допоможе спільно долати труднощі? Чого чекати від ворога і як захистити людей і виробництва?

Це стало предметом відвертої дискусії під час форуму «Топменеджери, які тримають країну. Діалоги з NV».

У панелі «Напередодні неймовірних викликів» взяли участь: міністр економіки Олександр Кравченко; голова наглядової ради Української асоціації девелоперів, фундаторка компанії Stolitsa Group Владислава Молчанова; заступник генерального директора з корпоративних зв’язків Філіп Морріс Україна Михайло Поляков; директорка ради директорів фармацевтичної компанії Дарниця, співзасновниця сімейного бюро соціальних проєктів Zagoriy Foundation Катерина Загорій.

Модератор: Віталій Сич, головний редактор медіадому NV.

Вашій увазі — найважливіші фрагменти з виступів спікерів.

Оглавление:

1 Олександр Кравченко, міністр економіки України
2 Владислава Молчанова, фундаторка компанії Stolitsa Group
3 Михайло Поляков, заступник генерального директора Філіп Морріс Україна
4 Катерина Загорій, директорка ради директорів компанії Дарниця

Олександр Кравченко, міністр економіки України

Фото: Сергій Канциренко / NV

Напевно, ми всі розуміємо: слід чекати складної зими. Для себе бачу дві основні задачі. Перша — підготовка до можливих кризових ситуацій в економіці, надання бізнесу у цей складний період максимальної підтримки, наскільки це можливо в рамках бюджетних обмежень. Друга задача — мені здається, дуже важливо не забувати, що є значна перспектива відбудови економіки. Слід готуватися до того, що буде, коли активні бойові дії завершаться, як із погляду підготовки до залучення інвестицій, так і щодо створення умов для того, щоб приватний капітал або додатковий концесійний капітал серйозно розглядав і заходив у можливі проєкти відновлення. Ми намагаємося тримати цей подвійний фокус.

Підтримка бізнесу вже зараз дасть сигнали про перспективу залучення інвестицій у нові проєкти. Розширене страхування, пільгові кредити надзвичайно важливі, щоб створити ці умови. Ми чуємо бізнес. Зараз працюємо разом із нашими колегами з Мінфіну, з Верховної Ради, щоб розширити на наступний рік програму страхування воєнних ризиків в абсолютно інших масштабах. Це би передбачало додаткове бюджетне фінансування плюс залучення грошей донорів. Оцінка збитків по активах цього року сягає 9 млрд доларів. Ми розуміємо, щоб інструмент страхування був серйозним, він має на десятки відсотків ці збитки покривати.

Читайте також: У Мінекономіки оцінили можливі збитки бізнесу цьогоріч — до чого готуватися підприємцям

Руйнування інфраструктури має значний негативний ефект на зростання ВВП. Ми почали цей рік із негативним зростанням, -0,6% у І кварталі. Це в першу чергу було результатом ударів по енергетичній інфраструктурі. Ми це в ІІ кварталі досить швидко компенсували, за перше півріччя було плюс-мінус нуль із невеликим зростанням. Зараз ми також демонструємо певне зростання. Є декілька нових факторів — руйнування енергетичної та логістичної інфраструктури, блокування портів, що суттєво стримує експортний потенціал. Тому ми зараз переглядаємо базовий прогноз зростання ВВП, який становив близько 1,3%, у бік зменшення. Можливо, до 0,5% очікуємо зростання ВВП цього року.

Важливо мати певний фокус, які сектори економіки ми хочемо підтримувати. Потрібно багато роботи, щоб зробити ці сектори більш інвестиційно привабливими. Це стосується і пріоритетності нашої інтеграції у спільні ринки з ЄС, і полегшення регулювання для інвестицій, і просто підготовки цих проєктів, аби вони були bankable stage. Також треба мати інвестиційну стратегію, яку ми можемо пітчити донорам, щоб отримувати додаткове фінансування. У нас є механізми від європейських партнерів, такі як Ukraine Facility, треба це розширювати. Але також треба створювати набір інструментів, який би зменшив ризики і дозволив вкладати приватний капітал. Це не тільки воєнне страхування, це й equity-фонди, які зараз підтримують ЄС та інші міжнародні партнери.

Подивімося на динаміку нашого економічного розвитку і на торгівельний баланс, це для мене дуже показово. Темпи зростання ВВП стагнують, при цьому суттєво погіршується торгівельний баланс. Велика частина цього — критичний імпорт, озброєння і енергетика. Але якщо взяти некритичні статті імпорту, вони теж зростають. Ми отримуємо допомогу, споживання зростає — і йде імпорт. Зрозуміло, що це не шлях для довгострокової перспективи. Чому так відбувається? Зокрема через те, що дуже багато виробничих потужностей в Україні руйнуються. Тому Мінекономіки націлене на створення умов і стимулювання інвестицій. З обмеженими ресурсами, так, але це треба робити. Зокрема мобілізовувати міжнародних партнерів, щоб вони надавали більше підтримки на довгі програми.

Владислава Молчанова, фундаторка компанії Stolitsa Group

Фото: Сергій Канциренко / NV

Зараз я очолюю наглядову раду Української асоціації девелоперів, яка була створена під час війни для того, щоб допомогти компаніям вистояти в ці непрості часи та налагодити ефективний діалог як із владою, так і з громадянським суспільством.

Інвестиційний клімат треба створювати не після війни, а вже сьогодні. Створена рада підтримки підприємництва при президентові України, куди я входжу. Є намагання вирішити проблеми будівельного ринку. Він потребує негайних реформ, щоб створити добрий інвестиційний клімат для грошей, які би мали заходити в Україну ззовні, і для українських грошей, щоб працювати на девелоперському ринку можна було достатньо прозоро.

Будівельна галузь перебуває в достатньо важкому стані. Відсутня іпотека, всі чули про нескінченні конфлікти навколо ринку землі. Він дійсно непрозорий і проблемний. Скасування дозволів на будівництво утворює значні ризики. Звідси величезна кількість питань щодо проєктного фінансування. Банки, які бачать ці ризики, відмовляються кредитувати проєкти. Тому девелопери мусять розраховувати виключно на свої гроші.

Так само величезна кількість проблем із правоохоронними органами. В асоціації девелоперів є надзвичайно печальна статистика. На кожну земельну ділянку на ринку України припадає п’ять кримінальних проваджень. Жодна земельна ділянка не може розглядатися банком як застава для проєктного або іпотечного кредитування.

Модератор Віталій Сич / Фото: Сергій Канциренко / NV

Так, зима буде важкою, але нам треба готуватися не тільки до неї, а до всіх зим попереду. Компанія Stolitsa Group торік у кожному своєму новозбудованому багатоповерховому будинку розмістила альтернативну систему енергозабезпечення (гірше працюють узимку, зате влітку — прекрасно). Така система тримає енергію 12 годин без генератора. Якщо світло відсутнє більше 12 годин, вмикається генератор. Компанія ставить таку систему у всі нові будинки, на мою думку, цим мають опікуватися не мешканці, які скидаються грошима, а саме девелопери та обслуговуючі компанії. Є бажання і готовність поділитися документацією та кошторисом з усім ринком, якщо треба — звертайтесь.

Я давно говорю, що треба відмовитись від ТЕЦ. 55% тепла в Києві залежать від великих станцій. Вони дуже вразливі, по них дуже легко влучити. І немає жодного ефективного засобу, який на 100% може їх захистити. Тому єдиний вихід — робити розгалужену систему, розосереджувати генерацію, робити маленькі електро- й теплостанції, забезпечувати незалежність будинків. Цю розгалужену систему не можна зробити за день чи два, потрібні роки. Але цим потрібно почати займатися сьогодні.

Читайте також: «Буде найважчою з початку війни». В ООН «дуже стурбовані» ризиком гуманітарної катастрофи в Україні цією зимою

Можливість прильотів — надзвичайно масштабний ризик. 3,5 тисячі прильотів у житлові будинки в Києві з початку війни. Сьогодні єдиний захист ринку нерухомості — це система страхування, яка мусить розроблятися на державному рівні. Фонди для страхових виплат воєнних ризиків мають бути створені державою обов’язково. Це механізм, який зараз може захистити ринок, усю нерухомість.

Я киянка, все життя прожила в Києві, усі мої діти живуть, навчаються та працюють тут. І я дуже хочу бачити своє рідне місто красивим, європейським. А в першу чергу — безпечним. Саме безпека є першим правилом будівництва в країні зараз, бо наш агресивний сусід нікуди не подінеться.

Михайло Поляков, заступник генерального директора Філіп Морріс Україна

Читайте також

Рекордної бюджет війни. Чому витрати України сягнуть 8…

Уряд оприлюднив проєкт держбюджету на 2027 рік, у якому…

Фото: Сергій Канциренко / NV

Компанія Філіп Морріс Україна вже вп’яте з початку повномасштабної війни зазнала ударів по своїх виробничих або складських потужностях. Першого удару було завдано ще у 2022 році, коли російська ракета влучила в адміністративну будівлю фабрики у Харкові. Після цього компанія ухвалила рішення, що продовжувати виробництво у місті неможливо з міркувань безпеки, і перенесла виробництво до Львівської області. Однак згодом під російський удар потрапив склад уже переміщеного підприємства. Значна частина збитків у цьому випадку була пов’язана не лише із самою пожежею, а й з її гасінням. Через воду велика кількість тютюнової продукції стала непридатною для реалізації.

Окремою проблемою стала процедура списання пошкодженої продукції та акцизних марок. Наші колеги досі знаходять цю намоклу продукцію і знімають із неї паперові акцизні марки, оскільки цього вимагає закон. Люди повинні наклеювати ці марки на аркуші формату А3, формувати реєстр, здавати його до податкової, і лише після цього можна претендувати на отримання нових акцизних марок. Ця ситуація є прикладом того, як законодавство мирного часу продовжує діяти в умовах повномасштабної війни. З моменту інциденту скоро мине рік, але процедура списання пошкодженої продукції та акцизних марок досі не завершена.

Наступний удар Росії знову припав на Харків. Цього разу було пошкоджено склад, де зберігалися картон та інші матеріали, які залишилися після початку повномасштабної війни та не підлягали вивезенню.

Найболючішим для компанії став четвертий удар — по складу в Києві. Цей випадок є прикладом невідповідності між масштабом реальних воєнних ризиків для великого бізнесу та державними механізмами їх страхування. Нагадаю, що у березні уряд збільшив максимальну суму страхового покриття воєнних ризиків у межах відповідної програми утричі — з 10 млн до 30 млн грн. Проте удар по київському складу обійшовся нам у 450 млн грн уже сплаченого акцизу. Таким чином, лише сума акцизу, сплаченого за продукцію, яку було знищено внаслідок удару по одному складу, приблизно у 15 разів перевищила максимальний ліміт страхового покриття. Якщо ж враховувати повну вартість знищеної продукції, то різниця, за нашою оцінкою, понад 20 разів.

П’ятий удар припав уже на склад партнера. Там також було знищено продукцію.

Читайте також: Це вже проблема для ЄС. Чому ринок нелегальних сигарет зростає – висновки зі звіту KPMG

Особливо гостро наразі для нас стоїть проблема з поверненням акцизних марок у разі знищення продукції. Акцизні марки компанія закуповує заздалегідь, сплачуючи акциз ще до продажу товару. Якщо ж продукція разом із марками знищена внаслідок ракетного удару і фізично повернути марки неможливо, чинне законодавство не дозволяє врахувати вже сплачений акциз та натомість отримати нові акцизні марки. Критичною ця проблема є щодо імпортної продукції.

У результаті, щоб замістити знищений товар, компанія має знову придбати акцизні марки та повторно сплатити акциз. Виходить парадоксальна ситуація: продукція була знищена російською ракетою, ми її так і не продали, але акциз за неї вже сплатили. І щоб імпортувати таку саму кількість продукції на заміну, ми повинні вдруге заплатити акциз. Тобто фактично бізнес двічі сплачує податок за один і той самий продукт. Ми не просимо державу компенсувати вартість знищеної продукції або повертати кошти з бюджету. Йдеться про створення механізму, який дозволив би отримувати нові акцизні марки замість тих, що були знищені внаслідок бойових дій і за які акциз уже був сплачений.

Для вирішення проблеми необхідні відповідні зміни до Податкового кодексу, які дали б можливість у разі документально підтвердженого знищення продукції та акцизних марок внаслідок бойових дій отримувати нові марки без повторної сплати акцизу. Ми зараз ведемо діалог із державою і сподіваємося знайти системне рішення цієї проблеми.

Катерина Загорій, директорка ради директорів компанії Дарниця

Фото: Сергій Канциренко / NV

Чесно кажучи, 2022 року ми у компанії Дарниця думали про відновлення і про те, що буде, коли війна закінчиться. Зараз зрозуміло, що війна довга і до цього треба бути готовими. У нас сталися три ключові зміни. Перша — це швидкість прийняття рішень. Немає часу створювати робочі групи, довго розглядати те, куди ми рухаємось. Друге — це відповідальність, яку треба брати на себе в режимі 24/7. Для цього треба мати в рази більше експертизи і скілів, ніж раніше. Тому потрібні люди, які готові на себе брати більше. Третє — це довіра. У рази важливіший фактор, ніж набір цінностей або мотиваційних написів на стінах, які в нас теж були, як і в усіх, наприклад, про інноваційність, технологічність тощо. Фокус змістився. Треба більше довіряти людям, хай вони не поруч із тобою, а за декілька сотень кілометрів, але виконують свою роботу добре.

Реклама: Читайте також:

Катерина Загорій Боротьба з тіньовим ринком починається особисто з кожного з нас

І є три найбільших виклики. Перший — глобальний. Куди ми йдемо? Куди нас веде урядовий квартал? Яка ціль? Бо не може фармацевтична компанія, як і будь-яка інша компанія, існувати в вакуумі. Другий — це енергетика. Зима буде енергетично складною, до неї треба було готуватися ще рік тому. Ми готувались і продовжуємо готуватися сьогодні. Третій виклик — це укриття. Треба перейматися не тільки про те, чи є воно на заводі укриття (в нас воно є), але ще, щоб у людей, які з нами працюють або які в нас працюють, вони були, щоб із ними нічого не сталося в той момент, коли вони не на роботі. Щоб вони завжди знали, що їхні діти в безпеці.

Коли я пробую збудувати конструкт, який дасть відповідь на питання, яким чином нам вижити, то в мене відчуття, що існують дві різні країни, і це мені дуже болить. Страх, що якщо якимось чудовим магічним способом війна не припиниться, то ми тут усі помремо і наші ліки нікому не будуть потрібні. Мені це не подобається, і тому хочеться іншого. Для цього в першу чергу — тотальна, всеохопна оборона. Немає ніякого економічного фронту, є один єдиний фронт, всі йому повинні допомагати.

Є простий тест: у кого є турнікет? Це перше запитання, яке дає відповідь на те, наскільки ми далеко відірвані від життя. І друге запитання: назвіть 10 командирів військових підрозділів! Люди не проходять цей тест дуже часто. А де живе Монатік, відповісти можуть. Хай Монатіку буде добре, але це просто про рівень нашої інформаційної бульбашки. Насправді — коли ти розумієш, що є люди, які ночують у підвалах по 10 днів і більше, а виходячи звідти, дуже сильно кашляють, ти по-іншому розумієш, які ліки треба. Ти по-іншому ставишся до свого бізнесу. Ми спілкуємося з військовими, допомагаємо їм, дивимось, як вони живуть. Щоб рішення, які ми прийматимемо в себе в бізнесі, ставали більш зрозумілими та виваженими.