Хто насправді має право на пільги відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей»?
22 вересня, 09:24 Позиція
Читайте NV у Google
Військовослужбовцям під час особливого періоду не нараховують проценти за користування банківським кредитом. Законодавець потурбувався про максимальну чіткість норм закону, проте судові установи іноді розмірковують інакше і додають до цих категорій осіб, які не є військовослужбовцями, але відповідно до своїх службових обов’язків займаються подоланням наслідків агресії рф, як, наприклад, працівники ДСНС, електромереж, тепломереж та інші.
Це створює плутанину та ускладнює роботу українських банків. Адже, з одного боку, є чинний закон, а з іншого — суди ухвалюють рішення без урахування законодавчих норм і покладаються на моральні цінності, а не на букву закону. Який вихід?
Реклама:
Оглавление:
Юлія Карпець,
В Україні ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» передбачає кредитні пільги для військовослужбовців. Йдеться, зокрема, про те, що штрафні санкції, пеня за невиконання зобов’язань, у тому числі перед банками, а також проценти за користування кредитом не нараховуються. Такі пільги не застосовуються до кредитних договорів щодо придбання нерухомого майна та авто.
Сьогодні є не поодинокі випадки, коли до суду звертаються позичальники, що задіяні в подоланні наслідків ворожої агресії та вважають справедливим отримувати на рівні з військовослужбовцями пільги, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», а саме — право на списання пені, штрафів і на ненарахування процентної ставки за користування кредитом. Такі заявники отримують від банку відмову відповідно до положень чинного законодавства і звертаються за захистом своїх прав до суду.
У сучасній судовій практиці є багато випадків, коли судові рішення ухвалюють без дотримання норм матеріального права, тобто без урахування закону. До прикладу, коли судами ухвалено рішення про ненарахування відсотків позичальникам, які фактично беруть участь у подоланні наслідків збройної агресії рф, виконуючи свої прямі професійні обов’язки, і фактично перебувають на захисті держави та громадян України, але ані документами, ані своїм статусом підтвердити право на таку пільгу не можуть. Водночас банки у таких випадках керуються згаданим вище законом та діють у межах встановлених законодавцем норм, а відтак відмовляючи таким позичальникам у ненарахуванні процентів за кредитами, і діють правомірно.
Реклама:
Які кейси вже відомі?
Такі випадки не масові, але нині їх доволі багато у системних банках. Із такими кейсами також періодично стикається й Ідея Банк. Тому хочу навести кейс, який розкриває суть проблеми та її важливість як для роботи банків, так і для суспільства загалом.
У серпні 2026 року місцевим судом міста Львова ухвалено рішення, яким суд зобов’язав банк застосувати до позичальника пільги щодо ненарахування відсотків за кредитом, який проходить службу цивільного захисту/працює в ДСНС, але не має і не мав статусу військовослужбовця, при цьому йому присвоєно статус учасника бойових дій. Позичальник звернувся до банку за реалізацією права на пільгу, передбачену Законом України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», але банку довелося відмовити заявнику, оскільки зазначений закон не передбачає пільг для цієї категорії громадян.
Варто наголосити, що законодавець чітко визначив у ст. 3 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» сферу його дії. Усі положення закону поширюються на осіб, що зазначені в ч. 1 ст. 3 згаданого закону. Цей перелік є вичерпним: дія закону поширюється на військовослужбовців ЗСУ, інших військових формувань, правоохоронних, розвідувальних органів — під час їхньої безпосередньої участі в обороні України, захисті безпеки населення та інтересів держави. Також йдеться про членів ДФТГ: під час їхньої участі у заходах підготовки та виконання ними завдань територіальної оборони України. Мають право на пільгу й військовослужбовці, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням військової служби, а також військовозобов’язані та резервісти, призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори — власне під час зборів.
Реклама:
Для кожної із зазначених вище категорій осіб, які мають право на пільгу, визначений перелік документів, які вони мають надати банку для застосування пільги. Отже, право на такі пільги фактично мають особи, які можуть підтвердити статус військовослужбовця або члена його родини.
Щодо ДСНС України та статусу її працівників — відповідно до Положення № 1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через міністра внутрішніх справ, і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій і запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
Отже, ДСНС у розумінні ст. 3 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» не є ані військовим формуванням, ані розвідувальним чи правоохоронним органом, а тому його працівники не мають статусу військовослужбовця та, відповідно, не мають права на пільги, передбачені законом для військовослужбовців.
Ретельний аналіз норм чинного законодавства дає змогу зробити висновок, що працівники ДСНС не є військовослужбовцями (не проходять військову службу), а є військовозобов’язаними та можуть бути заброньовані від призову на військову службу під час мобілізації. Тоді як особа, яка має статус військовослужбовця, бронюванню не підлягає, оскільки це є взаємовиключним. В аналогічній ситуації перебувають і працівники інших професій підвищеного ризику та критичної суспільної значущості, які в умовах воєнного стану щоденно виконують надскладні професійні обов’язки, забезпечують функціонування критичної інфраструктури, ліквідують наслідки збройної агресії, рятують життя та забезпечують життєдіяльність населення (наприклад, медики, енергетики, працівники тепло-, водо-, газопостачання, аварійно-комунальних служб, сапери, вибухотехніки).
Реклама:
Щодо наявності у працівника ДСНС статусу УБД, то слід зауважити, що категорії в тому числі, але не виключно, таких громадян захищені іншими законодавчими актами, в яких чітко визначені пільги та гарантії для працівників ДСНС УБД, а саме: Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Кодексом цивільного захисту України.
Необхідно визнати, що під час воєнного стану в Україні є частина суспільства, яка, з огляду на професійну приналежність, більше ризикує здоров’ям і життям, виконуючи свої професійні обов’язки на рівні військових.
Це пояснює те, чому в суспільстві зростає попит на соціальну справедливість, соціальний захист працівників таких професій. У результаті громадяни таких професій ототожнюють виконання своїх обов’язків з військовими і вимагають соціальної справедливості шляхом надання їм аналогічних пільг, звертаючись до суду за захистом своїх прав та інтересів. І це є нормальним. Більше того, такі працівники справді мають моральне право на отримання пільг. І це питання, на яке має звернути увагу законодавець: розробити або окремий закон, який регулює соціальний захист таких громадян, або доповнити чинні закони.
Рішення суду щодо позичальника — працівника ДСНС: чому, ставши на бік позивача, суд фактично розширив норми чинного закону
Повертаючись до наведеного вище кейсу, варто додати, що суддя, ухвалюючи рішення на користь позичальника, працівника ДСНС, який не має статусу військовослужбовця у значенні ч. 1 ст. 3 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», здебільшого керувався внутрішнім переконанням і почуттям справедливості. Аргументацією для суду стало те, що позивач служить в органах Державної служби України з надзвичайних ситуацій та брав безпосередню участь у захисті держави в зоні бойових дій (як працівник ДСНС). Отже, на думку суду, посилання відповідача АТ «Ідея Банк» на відсутність у особи-позивача статусу військовослужбовця є формальним і не може бути достатньою підставою для відмови у застосуванні до нього гарантій, встановлених ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей». Але це судження не ґрунтується на нормах, прописаних у законодавстві.
Реклама:Украй важливо звернути увагу на те, що банки у своїй діяльності мають неухильно дотримуватися всіх положень чинного законодавства і не можуть керуватися внутрішніми моральними переконаннями, мають діяти лише за визначеними правилами і законодавчими нормами. Адже діяльність і нормативи фінансових установ украй зарегульовані, а їх порушення або невиконання караються непомірними штрафами та застосуванням суворих санкцій.
Тим часом, суд, керуючись власними переконаннями, фактично розширив дію Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» на працівників ДСНС, про яких у законі не йдеться. Більше того, ухвалене рішення не містить жодного посилання на релевантну практику Верховного Суду, що свідчить про повне ігнорування судом вимог ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та призвело до ухвалення завідомо необґрунтованого та незаконного судового рішення.
Суд у цьому випадку не має дискреційних повноважень, оскільки закон не передбачає альтернативного рішення (варіантів дій), яке було б правомірним. А розширення переліку осіб, зазначених у ч.1 ст. 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», на яких поширюються гарантії, встановлені ч. 15 ст. 14 цього закону, може здійснити лише законодавчий орган — Верховна Рада України шляхом голосування за внесення змін до цього закону.
Правовий нігілізм чи правова невизначеність судів? Як виправити складну ситуацію у сфері кредитних пільг?
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) і Верховного Суду, елементом верховенства права є принцип правової визначеності (legal certainty). Суб’єкти господарювання (зокрема, банки) повинні мати можливість чітко передбачати правові наслідки своїх дій на основі тексту закону, а не суб’єктивного сприйняття справедливості окремим суддею.
Реклама:
Важливо розуміти, що будь-який банк діє винятково в межах чинного законодавства, враховує всі обставини заявників, аналізує необхідні документи, допомагає заявникам зорієнтуватися в переліку документів для подання їх банку з метою отримання відповідних пільг, надає вичерпні консультації при розгляді заяв від позичальників про застосування пільги. Банківські установи завжди орієнтуються на ч.1 ст. 3 та ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Зазвичай банки дуже швидко реагують на запити, оперативно їх вирішують, оскільки за тривалий період часу напрацьовано вже багато роз’яснень як профільних міністерств, так і Національного банку України щодо порядку застосування банками цієї норми.
В Ідея Банку політика щодо усіх заявників на отримання пільги ненарахування відсотків за кредитом завжди є лояльною, якщо вони мають об’єктивні, підтверджені складні життєві ситуації, які не дають змоги вчасно та у повному обсязі виконувати кредитні зобов’язання. У кожному окремому випадку банк ретельно розглядає обставини позичальника та намагається забезпечити цілком законне і водночас комфортне рішення для обох сторін.
Ймовірно, суди ігнорують чіткі норми законодавства через суспільну гостроту цієї теми та покладаються більше на моральну справедливість, а не через правовий нігілізм. Проте варто вжити заходів для розширення переліку осіб, які мають право на отримання відповідних пільг шляхом внесення змін до профільного закону або створення нового законодавчого акта. Зі свого боку Ідея Банк ініціює необхідність таких змін в законодавстві для надання справедливого захисту категорій осіб, які відповідно до своєї службової діяльності стоять на захисті України та її громадян, і тому планує звернутися до Асоціації українських банків із відповідною ініціативою. Ми сподіваємося, що справедливе рішення буде знайдено законодавцем.
Реклама:
Теги: Ідея Банк військовослужбовиці Родини військовослужбовців Соціальні пільги
Читати далі
Источник