Для програмістів і сантехніків: Що змінює повсюдне використання ШІ?

4 червня, 15:00

Сьогодні випускники університетів мають опанувати не лише конкретні напрями. Їх потрібно готувати як full-stack інженерів, які вміють працювати із ШІ за замовчуванням. 

Говорити про прогнози зараз складно — в Україні війна, у світі – руйнування старих укладів. Однак, спираючись на звіт Світового економічного форуму, та на те, що ми спостерігаємо щодня в ІТ-індустрії, можемо із впевненістю сказати — процеси розробки ІТ-рішень будуть змінюватись, запит на технологічні професії зростатиме, вплив ШІ відчують майже всі. Але є нюанси.

Реклама

Читайте також: Марафон замість спринту. Чому Японія виграє від «пізнього старту» у впровадженні ШІ

Коли мова заходить про ШІ та майбутні перспективи, зазвичай хтось обов’язково жартує: «Ну ось, програмістів замінить, журналістів теж… А сантехніка?». Зрозуміло, що майстра ШІ точно не замінить. Кран він власноруч не полагодить. Але! Для сантехніка ШІ – це колосальна база знань, можливих сценаріїв та рішень, що підкаже, чому той кран тече і які потенційні шляхи ремонту, з чого почати. І саме з цієї логіки — не «заміна людини», а «посилення людини» — варто читати як звіт Світового форуму, так і прогнози галузевих експертів в ІТ.

Якщо ще кілька років тому всю роботу виконували розробники коду, то сьогодні ми переходимо до моделі, коли код, тестування та окремі інженерні задачі виконують ШІ-агенти. Людина переходить у роль креатора, координатора, архітектора та відповідального за фінальне рішення. Фактично ми бачимо появу нової ролі – інженер, який керує ШІ-агентами. Він формує запити, тобто створює промпти, перевіряє результати, інтегрує моделі в продукт і несе відповідальність за результат. Це вже не питання майбутнього. Вже сьогодні ІТ-індустрія готує ці кадри. Ми в EPAM Campus почали так навчати фахівців. Університети починають працювати над цим питанням. Просто поки ще не так масштабно. Але рух іде і ця зміна безумовно впливає на ІТ-освіту. Сьогодні випускники університетів мають опанувати не лише конкретні напрями. Їх потрібно готувати як full-stack інженерів, які вміють працювати із ШІ за замовчуванням. Втім, це не заперечує отримання фундаментальних знань в університеті — математика, алгоритми та структури даних, інженерія програмного забезпечення та інші. Їх наявність, навпаки, критично важлива і розвиває системне мислення. Академічна база має переважати.

Реклама:

ШІ, діти та критичне мислення

Питання «Чи не відучить технології, зокрема ШІ, дітей думати?» — звучить практично на кожній галузевій конференції. Щоразу переконую — студенти, які сприймають ШІ як спосіб схитрувати та сліпо списати роботу, швидко програють конкуренцію. А ті, хто вчаться використовувати технологію як інструмент для вирішення задач і усвідомлюють власну відповільність за результат, — прогресуватимуть. Але лише правильно поставлене питання передбачає правильну відповідь. Щоб нейромережа надала потрібну інформацію, людина має вміти це робити і відповідно мати якісні фундаментальні знання.

Цю думку потрібно формувати вже зі школи — ШІ не магія, а інструмент, за наслідки використання якого я несу відповідальність. Водночас не ігнорувати ШІ, а вчити формулювати складні запити, аналізувати, відслідковувати ШІ-галюцінації й перевіряти згенеровані результати, не довіряти їм без критичного мислення.

Ризик потрапити в залежність від ШІ-інструментів є вже зараз. Складно уявити школяра чи студента, який виконує домашнє без допомоги ШІ, якому сліпо довіряє. Але і з дорослими також стаються узалежності. Тобто часом це вже не допоміжний інструмент, а єдиний правильний. Згідно досліджень Wiley в 2025 році, стрибок у застосуванні ШІ-інструментів відбувся і в роботі науковців. За рік відсоток повсякденного використання зріс з 57% до 84%. Половина опитаних завжди перевіряють інформацію, отриману від ШІ. Припускаю, що серед ненаукової спільноти ця цифра може бути меншою. Тому сьогодні наше ключове завдання — навчити людину перевіряти дані, розвивати навички медіаграмотності та критичного мислення. Один інструмент може стверджувати одне, інший — протилежне. І саме людина вирішує та бере відповідальність за прийняте рішення. Зрештою, ШІ – це інструмент підтримки, а не остаточний арбітр істини.

Реклама:

Про професії майбутнього

Останні звіти Світового форуму показують тенденції останніх років. Серед професій, які зростають найшвидше — практично всі технологічні. Тренди форуму загалом співпадають із тим, що бачить сьогодні бізнес. Попит в EPAM на підготовку та найм фахівців напрямів Software Engineering, AI Engineering та Data дзеркалить список форуму.

Отже, попри побоювання інженери в майбутньому не стануть менш затребуваними. Але вони будуть потрібні з іншими навичками. Роботу втратить той, хто не вміє використовувати ШІ. Дизайнери, інженери, аналітики — не зникають з ринку праці, але їхня професія зміниться. У звітніх матеріалах форуму йдеться про те, що 44% навичок фахівців протягом найближчих п’яти років зазнають змін. Але креатив, аналітичне мислення та системні підходи, розуміння суті продукту та здатність розв’язувати проблеми — це те, де людина може домінувати. Тобто ми лишаємо «фундамент» у вигляді класичної університетської освіти, але на ньому нарощуємо профіль спеціаліста. Згідно зі звітом близько 23% робочих місць будуть трансформовані, але з позитивним ефектом для занятості. Звіт виділяє геополітичну фрагментацію та безпекові ризики як фактори трансформації ринку праці. Тобто додатково ще й глобальна нестабільність сприяє попиту на технологічних, безпекових фахівців.

Український контекст та війна

Читайте також:

Олег Цаль-Цалько П’ять практичних порад бізнесу, який впроваджує ШІ

Здавалось би, війна має пришвидшити іновації в країні. Втім, сьогодні справді йдеться не так про технологічний прорив як наслідок великих досліджень і тривалих пошуків кращих рішень, як про потребу вижити і бути ефективним з найменшими наявними ресурсами. Ми робимо більше, ніж ворог, але з меншими ресурсами і це також стимулює інженерне мислення. Тому з’являється попит на спеціальності в авіоніці, аеродинамиці та інших напрямах, повʼязаних з оборонною сферою. Хоча зазвичай університети трансформуються повільно, але проактивні кафедри вже змінюють програми з урахуванням цих змінних та можливостей більшого використання ШІ. При цьому моделі навчання можуть будуватися по-різному. Спочатку практика, потім теорія або теорія з швидкою прикладною складовою. Обидві моделі працюють, якщо є внутрішня мотивація. Підсумовуючи, бачимо, що українська ситуація — не якийсь виняток, а загострена форма глобального тренду, який описує Світовий економічний форум.

Реклама:

Якщо повернутися до сантехніка — символу «професій, які точно виживуть», — то й тут усе показово. ШІ може підказати причини проблеми і можливі рішення, але робити руками доведеться людині. Тож майбутнє — не за «світом без людей», а за світом, де і фулстек-інженер, і журналіст, і сантехнік мають у кишені інструмент доступу до знань. При цьому рішення та відповідальність за наслідки лишаються прерогативою людини.

Теги:   Штучний інтелект IT-технології Ринок праці Прогноз EPAM

Читати далі
Источник