«Подивіться, що вони роблять». Єврокомісар Сінкявічюс — про найважчі екозлочини ворога в Україні та їхні наслідки, що вже помітні в Європі

13 лютого, 20:33 Поділитися:

Автор: Євгенія Корольова

Країнам ЄС не слід бути наївними та сподіватись, що екозабруднення, спричинене військовими діями, не перетне кордонів України, впевнений єврокомісар з питань довкілля Віргініюс Сінкявічюс. NV поговорив з ним про екологічні виклики війни.

За щоденними російськими обстрілами, постійним примноженням людського горя в Україні, черговими спробами ворога зайти якомога далі важко тримати у фокусі світової уваги ще й виклики для екології та довкілля через військові дії. Але ці питання, як стверджують міжнародні експерти, не менш важливі, бо впливатимуть на рівень життя та здоровʼя української нації, а також населення сусідніх країн.

Відео дня

«Довкілля — це мовчазна жертва війни», — зауважує Віргініюс Сінкявічюс, комісар Європейського Союзу з питань довкілля, океанів та рибальства.

В пʼятницю, 9 лютого, він приїхав до Києва для презентації проєкту Екологічного договору для України, який був напрацьований Міжнародною робочою групою щодо екологічних наслідків війни на чолі з керівником Офісу президента України Андрієм Єрмаком та ексвіцепремʼєркою Швеції Маргот Вальстрем.

Скориставшись можливістю, NV взяв в єврокомісара інтерв’ю.

— Ви приїхали в країну, де йде війна, щодня гинуть люди, а ви приїхали говорити про довкілля та екологічні проблеми. Наскільки це, на вашу думку, доречно?

— Це гарне запитання для початку, тому що коли ми говоримо про війну, війну, яка триває вже майже два роки, ми, звичайно, відразу ж згадуємо про страждання людей, про загибель цивільних людей по всій Україні після ракетних обстрілів. Але ми не повинні забувати, що злочин Росії, який вона скоює в Україні, набагато більший. І я не бачу жодних підстав не враховувати екологічну частину цього злочину, тому що це не тільки про забруднення ґрунту чи пасовищ.

Читайте також: Приклад для всього світу. Як українські екологи відновлюють знищену війною природу

Подивіться, що вони роблять. Вони дочекалися, коли в Україну прийде зима, та почали бомбити об’єкти теплопостачання, щоб залишити українців без тепла. Вони навмисно атакують водоочисні споруди, щоб залишити людей без питної води. І це все додатково спричиняє забруднення довкілля.

Навіть металобрухт, що залишається від знищених транспортних засобів, стане великою проблемою. Я вже вшосте в Україні й дуже добре пам’ятаю, як зустрічався з мерами Бородянки та інших населених пунктів Київщини. Вони казали, що люди повертаються [додому]. Але найперша проблема, з якою вони стикаються, — утилізація відходів: це сміття, [згорілі] транспортні засоби тощо. Як з усім цим впоратися? І це суто екологічне питання. Тому я вважаю, що важливо говорити про все разом.

До речі, екологічна частина також згадується в розрізі відповідальності, яку має нести Росія. Якщо ми хочемо миру не тільки в Україні, але й у всьому світі, країна-агресор повинна відповідати не тільки за втрачені людські життя та спричинені страждання, але й за вчинені екологічні злочини. Тому що ці злочини матимуть наслідки протягом багатьох-багатьох років із забрудненим повітрям, забрудненим ґрунтом, спаленими лісами тощо.

— На вашу думку, наскільки сильно постраждало українське довкілля через війну, чи впливає це на здоров’я людей тут? Що постраждало насамперед?

— Ми можемо говорити лише про офіційні цифри, про які повідомило Міністерство екології [України], а саме про 3,6 тис. випадків завданої шкоди на суму понад 55,6 млрд євро.

Наприклад, постраждали такі знакові види, як дельфіни в Чорному морі, загинуло вже приблизно 3 тис. з них. Я вже не кажу про старі, красиві ліси, багаті на біорізноманіття, які повністю знищуються або перекопуються під укриття для російських військ, після чого залишаються забрудненими та замінованими. Все це призводить до страшних наслідків.

Читайте також: Екоцид повним ходом. Через росіян в Азовському морі гинуть дельфіни — відео

Однак поки що дуже важко сказати, як конкретно це вплине на здоров’я людей. Так, ми бачили багато випадків, коли [росіяни] обстрілювали склади або заводи хімічної промисловості. Все це поширюється навкруги. Ми бачили багато випадків, коли вода була забруднена. Втім, ми лише через деякий час дізнаємось, як насправді це вплинуло на питну воду в колодязях у селах, наприклад, тому що подібні дії мають накопичувальну шкоду. Я вже не кажу про такі прості речі, як психологічний вплив на людей.

— А якщо говорити про країни Європейського Союзу: як війна, вибухи впливають на довкілля та людей там?

— Насамперед це країни навколо Чорного моря. Це закономірно, бо Чорне море забруднюється через військові дії. Тож, безумовно, війна матиме вплив. Але знову ж таки — дуже важко сказати, наскільки сильним буде цей ефект.

В будь-якому разі, ми не повинні бути наївними щодо цього, бо [екологічне] забруднення не визнає кордонів. І війна ще не закінчилася. Отже, забруднення продовжує накопичуватися.

— Чи мігрують птахи і дикі тварини з України в інші країни через війну? Куди саме?

— Птахи є надзвичайно чутливими до шуму, тому вибухи, звичайно, впливають на них. Чи мігрують вони? Я думаю, що це питання, на яке мають відповідати вчені. Але що можна сказати точно — війна впливає на їхній життєвий цикл, на час і місце гніздування.

— А як щодо тварин?

— Тварини також страждають. Як я вже казав, це дельфіни в Чорному морі, що тепер знаходяться на межі вимирання. А дикі тварини в лісах дійсно змушені мігрувати, коли [через вибухи] відбуваються лісові пожежі. Або ж вони просто гинуть у вогні. Знаєте, ми зазвичай думаємо про великих тварин — таких, як лосі, наприклад, але ж це ще різні комахи та інші види, які також знищуються через військові дії. Отже, це неминуче матиме свій відбиток.

Росія має заплатити на наслідки своїх екологічних злочинів, впевнений Сінкявічюс / Фото: Олександр Медведєв

— Що ви сьогодні можете сказати про наслідки вибуху на Каховській ГЕС? Який це мало вплив на Україну та інші європейські країни?

— Найбільший вплив це, звичайно, мало на Україну. Херсонська область — це аграрний регіон, але тепер можливості займатися сільським господарством в районі Каховської ГЕС знищені, ймовірно, щонайменше на 6, а може й на 10 років.

Реакція української влади була дуже швидкою, але екосистемам потрібен час, щоб відновитися. Коли ми говоримо про відновлення ґрунту, щоб він знову став родючим, ми маємо розуміти, що на це підуть роки. Отже, сільськогосподарський потенціал на цій території практично знищений.

Читайте також: Катастрофа, пролонгована у часі. Хто та що в майбутньому найбільше постраждає від наслідків підриву Каховської ГЕС, — інтерв'ю NV

— В нас є повністю знищені росіянами міста — Бахмут, Авдіївка, тощо. Скільки треба часу, щоб екологія відновилась в цих місцях?

— Відновлення кожної окремої екосистеми залежить від дуже багатьох факторів. Тож, дійсно складно щось передбачити в цьому питанні. Але в будь-якому разі, це точно займе багато років.

Після закінчення війни залишиться неймовірна кількість боєприпасів, знищеної військової техніки, нафтових розливів та інших речей, які потрібно буде прибирати. Іншими словами, спочатку потрібно очистити простір, а потім дозволити природі відновитися.

Неможливо зараз сказати, чи повернуться птахи на місця свого гніздування. Напевно, що пройде час, поки вони знову відчують, що це місце безпечне, що воно достатньо тихе.

— Ви вже говорили про загальну кількість російських екологічних злочинів і суму завданої шкоди. А яка ваша думка щодо того, чи зможе Україна отримати від Росії репарації за екологічні злочини?

— Це саме те питання, чому ми сьогодні тут зібралися. Ми якраз презентували Екологічний договір для України.

Насамперед слід якомога якісніше задокументувати ці екологічні злочини. Нам потрібно побудувати справу, яка згодом буде розглянута в Міжнародному кримінальному суді. Звичайно, знадобляться роки, щоб побудувати цю солідну справу, переконатися, що докази будуть прийняті й так далі, але ми повинні це зробити. Це єдиний шлях.

Читайте також: «Такого ще ніколи не було». Чи дозволить міжнародне право судити РФ за екоцид в Україні — французька професорка

Європа, країни Великої сімки, Сполучені Штати прагнуть допомогти відновити Україну, але я вважаю, що це несправедливо. За це мають платити терористи — ті, хто приніс стільки страждань в Україну. Інакше вони відчуватимуть, що вони можуть робити це в будь-якій точці світу й їм за це нічого не буде. Тому, звичайно, Росія має заплатити за наслідки своїх дій, за той біль, який вона спричинила в Україні — не лише за повністю зруйновані міста, але й за шкоду довкіллю.

— Які можуть виникнути проблеми в України на цьому шляху отримання репарацій?

— Коли йдеться про юридичний процес, ми завжди говоримо про збір доказів, щоб все було зроблено належним чином, з доказами тощо. По-друге, це розуміння, хто відповідає за вчинення того чи іншого злочину. У багатьох випадках, особливо там, де тривають активні бойові дії, дуже важко зібрати докази, бо науковці просто не можуть туди приїхати. Тому я б сказав, що це основні проблеми.

— Процес збору доказів вже триває. Як ви його оцінюєте сьогодні? Наскільки він зараз коректний?

— Я не юрист, тому не можу давати таку оцінку, але запевняю, що ЄС допомагає та робить свій внесок в цей процес. Наприклад, ми ділимося супутниковими знімками, фінансуємо посаду додаткового офіцера з екологічних злочинів в Генеральній прокуратурі, намагаємося побудувати справу та маємо юридичні пропозиції щодо того, як зміцнити правову базу. Отже, ми працюємо над цим разом.

Я думаю, що Україна сьогодні демонструє справжнє лідерство в питаннях екології зокрема. Екологічні злочини відбувалися й раніше в інших воєнних конфліктах, довкілля дуже часто стає мовчазною жертвою війни. Гуманітарне розмінування в Україні, наприклад, буде завданням не одного покоління. Від початку повномасштабного вторгнення Росії площа забруднених мінами та вибухонебезпечними предметами українських земель збільшилась до потенційних 174 тис. кв. км, з яких близько 18 тис. кв. км було повернено до продуктивного використання у 2023 році, згідно з даними українського уряду. Тож це триватиме дуже, дуже довго, а разом із розмінуванням буде знищено й багато всього живого, особливо в лісах. От Хорватія тільки цього року планує закінчити свої роботи з розмінування території [після Балканської війни]. Звісно, Україна матиме набагато більше можливостей, але й тут масштаб замінування зовсім інший, набагато більший.

— Як Європейський Союз сьогодні допомагає Україні з екологічними викликами?

— Протягом останніх кількох років ми дуже тісно співпрацюємо з Міністерством захисту довкілля України. По-перше, Україна була прийнята до програми LIFE, де вона має можливість бути бенефіціаром і реалізовувати різні проєкти. По-друге, ми запустили проєкт Фенікс, що допомагає представникам громадянського суспільства розбудовувати свою спроможність щодо зеленого відновлення України, краще розуміти законодавство ЄС тощо. Також ми тісно співпрацюємо в питаннях фінансування Генеральної прокуратури України, фінансуємо місію ЮНЕП на місцях, яка також збирає докази [російських екозлочинів]. Як бачите, ми виконуємо досить широкий спектр роботи. І, найголовніше, що ця робота також сприяє вступу України до ЄС. Хочу сказати, що ваша країна вже досягла певного прогресу в цій співпраці. Попри повномасштабну війну, були розпочаті важливі реформи, які вже прийняті в Верховній Раді. Звичайно, ми сподіваємося продовжити й посилити ці зусилля за допомогою нашого Екологічного договору.

Читайте також: Загинули мільйони тварин, спалено ліси. Зеленський на саміті G20 озвучив колосальні масштаби екоциду в Україні, спричиненого вторгненням РФ

— Наостанок розкажіть, будь ласка, про зв’язки між Україною та вашою рідною Литвою.

— Я дуже пишаюся тим, що Литва підтримує Україну з першого дня повномасштабної війни. Думаю, що це один з найбільших донорів, згідно з ВВП, для України. І думка [суспільства] в країні не змінилася. Люди все ще дуже підтримують українців, ці зусилля у боротьбі з Росією.

Мабуть, це сильно пов’язано з нашою історією. Ми знаємо, що таке Росія. Й ми намагаємося донести до всієї Європи, наскільки це небезпечна країна. І що залежність від неї врешті може стати загрозою.

Тому я думаю, що ця війна дійсно зблизила Литву та Україну.

— Але ви також маєте особисті зв’язки з Україною.

— Так, моя дружина — українка, тож всі троє моїх дітей наполовину українці. Я розумію українську мову, але коли намагаюся читати дітям книжки українською, вони з мене сміються, кажуть, що в мене жахливий акцент [посміхається].

Теги:   Екоцид Екологія Війна Росії проти України Україна-ЄС Євросоюз Єврокомісія Європа

Читати далі
Источник