Євгенія Озкан

засновниця соціальної ініціативи Кенгуруш

Євгенія Озкан — засновниця соціального проєкту Кенгуруш, який допомагає малозабезпеченим сім’ям і дитячим будинкам у селах по всій Україні та стає посередником між тими, хто хоче позбутися непотрібних дитячих речей, і тими, кому вони необхідні.

До створення соціальної ініціативи Кенгуруш Озкан займалася проєктним менеджментом у банку, а потім працювала в ІТ-компанії. Вона виховує двох дітей. У 2019 році, коли старшому синові було п’ять, а молодшому — два, виникла потреба позбавитися величезної кількості дитячих речей, які були в хорошому стані, але вже не підходили дітям за розміром. Спочатку Євгенія намагалася віддати речі безкоштовно через один з онлайн-сервісів, але потім спала на думку ідея віддавати їх тим, хто не має змоги придбати новий одяг і дитячі речі за повну вартість.

Озкан почала звертатися до дитячих будинків Київської області, проте отримала відмову — там просили допомогти грошима. Жінка почала обдзвонювати подібні установи, які працювали в інших областях України, зокрема у селах. Із 262 дитячих будинків України лише 28 дали позитивну відповідь, у 18 із них вирушили перші коробки з дитячим одягом та іграшками.

Потроху почала збиратися команда однодумців, і у проєкту з’явилася назва Кенгуруш. Невдовзі волонтерам надійшов запит щодо допомоги від простих сімей з українських сіл.

Читайте також:

Соціальні виплати на дітей у 2022 році. Види, розміри та етапи підвищення

«Так на початку 2020 року ми вперше відправили велику машину з речами до села. За простої умови: 10−20 сімей організують точку розподілу, де кожен зможе взяти собі необхідне. Все пройшло чудово!» — розповідали в організації.

Поступово проєкт почав набирати обертів, для потреб ініціативи довелося взяти в оренду окреме приміщення. Люди приносили свої непотрібні дитячі речі, а волонтери сортували їх і відправляли нужденним.

За два роки наш проєкт Кенгуруш непогано розширився. Ми щотижня відправляємо вантажівку з приблизно 1,5−2 тоннами речей. Приймаємо абсолютно все, не лише одяг. Наприклад, якщо у вас після ремонту залишилася фарба для стін, ви можете упакувати і нам відправити. У селах потрібно все. Або, наприклад, ви переїжджаєте до іншої країни, і у вас залишається дуже багато речей, таких як постільна білизна, подушки, посуд. Це реально потрібно іншим людям. То чому б їх просто не надіслати? Ми виступаємо як посередники між людьми, які віддають речі, та тими, кому вони дістануться”, — зазначала Озкан.

Речі, які підлягають повторному використанню, мають бути чистими та придатними для носіння. Їх можна відправити в Кенгуруш на відділення Нової пошти чи Укрпошти або ж привезти самостійно до точки збору в Києві.

У рамках проєкту також працює соціальний магазин Кенгуруш. Частину речей волонтери залишають на продаж за символічну суму — так команда має змогу покрити витрати на оренду приміщення та інші адміністративні видатки. У магазині можна дешево та якісно одягнути всю сім’ю, а також придбати іграшки та книги.

За даними організації, від 5% до 15% одягу та іграшок залишаються в магазині, решта 85% щотижня відправляються малозабезпеченим сім’ям по всій Україні.

Тепер Кенгуруш — це повноцінне соціальне підприємництво, яке живе власним коштом і офіційно сплачує податки.

Згодом Озкан планує найняти на роботу працівників, які змогли б постійно контролювати відправку одягу, спілкуватися з представниками сіл і перевіряти фотозвіти.

У майбутньому команда також хоче запустити освітній напрям, щоб дати змогу нужденним сім’ям закрити свої базові потреби й отримати можливість розвиватися. Озкан також запустила франшизу для тих, хто хотів би відкрити такі соціальні магазини в інших українських регіонах.

Ця публікація створена НВ за підтримки ІСАР Єднання у межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства», що реалізується ІСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку. Зміст матеріалу не обов’язково відображає погляди ІСАР Єднання, погляди Агентства США з міжнародного розвитку або Уряду США. Редактор: Олександр Стрельников
Источник