Не приватизацією єдиною: як Фонд держмайна наводить лад на підприємствах

Партнерський проєкт

Не приватизацією єдиною: як Фонд держмайна наводить лад на підприємствах

У більшості людей Фонд держмайна асоціюється із приватизацію. Насамперед завдяки тому, що ледь не кожен великий об’єкт продажу має широкий резонанс у медіа.

Але мало хто знає про інші важливі напрямки діяльності ФДМУ. Крім безпосередньо супроводу процесу приватизації, Фонд держмайна займається оцінкою, орендою та корпоративним управлінням. Зараз в управлінні Фонду — близько 600 підприємств.

Аби держава як власник могла отримувати максимальну вигоду, Фонд розділяє їх на кластери та визначає, яким потрібне тимчасове управління, яким фінансова реструктуризація, а які краще одразу ліквідувати.

Основне завдання — збільшити операційний прибуток та вирішити ключові проблеми, які тягнуть підприємство на дно.

Не приватизацією єдиною: як Фонд держмайна наводить лад на підприємствах

Інфографіка: ФДМУ

Як правило, до Фонду держмайна потрапляють далеко не найкращі підприємства. За останні 16 місяців ФДМУ отримав в управління понад 600 підприємств із сукупним чистим збитком 3,9 млрд грн.

Із 60 тисяч людей, які там працювали, понад третина — 23 тисячі працівників — вчасно не отримували належної їм заробітної плати. Частину заборгованості за цей час вдалося погасити.

«Фонд державного майна не втручається в операційну діяльність підприємств. Разом із тим, питання соціального захисту працівників постійно на контролі керівництва.

Там, де є можливість, Фонд всіляко сприяє вирішенню таких проблем, завдяки чому 18 тисяч працівників отримали виплати, які накопичувалися місяцями, а іноді роками», — зазначає перший заступник Голови Фонду держмайна Ольга Батова.

Ольга Батова, перший заступник Голови Фонду держмайна

Там, де заборгованість по зарплаті залишається, приватизаційні умови та чинний закон про приватизацію зобов’язують нових власників повністю погасити борги перед працівниками.

Зміна неефективного менеджменту та чіткі КРІ

У більшості випадків державні підприємства є збитковими саме через неефективне управління. Тому, щоб зробити їх більш привабливими для потенційних інвесторів та ефективно підготувати до процесу приватизації, ФДМУ насамперед шукає новий менеджмент, який не буде викачувати з підприємства ресурси.

«Ми проводимо конкурси відкрито, промотуємо вакансії, аби залучати якомога більше професійних кандидатів. Цього року Фонд оголосив вже понад 160 конкурсів на керівні посади, що в 5 разів більше, ніж торік. У конкурсній комісії працює 10 осіб, а мінімізувати суб’єктивний фактор кадрового відбору на державні підприємства дозволяє прозорість», — пояснює Ольга Батова.

Вона додає, що важливим для претендента є досвід роботи у реальному секторі економіки, бажано у приватному бізнесі. Приватний сектор виховав цілу плеяду професійних керівників, які могли би застосувати свій досвід оперування викликами для вирішення поставлених перед ними завдань.

«Іноді нам доводиться змінювати менеджмент кілька разів, допоки інтереси держави не будуть повністю виконуватися. Для всіх керівників ставляться чіткі та реальні KPI. Якщо директор держкомпанії не може з ними впоратися — він або недостатньо компетентний або ж працює не тільки в інтересах держави. У будь-якому випадку ми знайдемо кращий менеджмент. І як показала практика, це найбільш ефективний шлях», — каже перший заступник Голови Фонду держмайна.

Робота хороших менеджерів коштує дорожче, тому Фонд держмайна шукає різні шляхи для підвищення оплати праці таких керівників. Адже ніщо так дорого не коштує державі, як дешеві менеджери держпідприємств.

«Фонд вніс до Кабміну пропозицію про преміювання менеджменту за двома напрямами. Першим таким напрямом є ключові показники ефективності підприємства за рік. На нашу думку, мотивація має бути квартальна та річна, і вона має бути чітко прив’язана до рентабельності активів і до дивідендів, які отримує держава. Ми також зробили прив’язку до результатів приватизації. На наше переконання, премія у вигляді маленького відсотка від ціни продажу є ефективним методом мотивації», — зазначає Ольга Батова.

І хороші менеджери показують хороші результати

Так, за 16 місяців чистий збиток всього портфелю підприємств, які перебувають під управлінням ФДМУ, зменшився на рекордні 3 млрд грн (до 0,9 млрд грн за підсумками 3-го кварталу 2021 року).

Не приватизацією єдиною: як Фонд держмайна наводить лад на підприємствах

Інфографіка: ФДМУ

В наступний рік команда Фонду держмайна буде продовжувати виведення портфелю на беззбитковість.

Для контролю роботи оновленого менеджменту Фонд держмайна встановлює чіткі КРІ та слідкує за їх дотриманням. Раніше керівники держпідприємств знаходили тисячі пояснень, чому їхні фінансові плани не виконані.

Для більш оперативного управління державним бізнесом впровадили щомісячну та щотижневу звітність для окремих груп державних компаній, замість традиційних квартальних звітів. Раніше з них можна було дізнатися про проблему лише за 3−5 місяців після її виникнення.

Збільшення операційних прибутків та податкових надходжень

Держпідприємства Фонду додатково сплатили до бюджету 800 млн грн податків, загальна сума яких у 2020 році склала 8,4 млрд грн. Таких показників вдалося досягти на тлі кризи, пов’язаної з поширенням COVID-19 та жорстких локдаунів.

У 2021 році сума сплачених державі дивідендів зросла втричі (з 240 млн грн у 2020 році до 794 млн грн у 2021 році).

Не приватизацією єдиною: як Фонд держмайна наводить лад на підприємствах

Інфографіка: ФДМУ

Крім того, новий менеджмент допомагає повертати державі вкрадене. Так за цей час було повернуто 2540 га землі сільськогосподарського призначення, яку незаконно забрали.

Ольга Батова підкреслює, що таких показників вдається досягати, в першу чергу, завдяки ліквідації тіньових схем.

«Державні підприємства обплутані корупційними спрутами, які наскрізь запустили в них щупальця. Якщо у 90-х державні активи забирали у власність за безцінь, то пізніше олігархічні групи вирішили не платити взагалі нічого, а керувати через власний менеджмент державних компаній. Спочатку фінансувалися політичні сили, а коли вони приходили до влади, то сприяли призначенню лояльного олігархам керівництва компаній. І потім все по новій — з підприємств виводяться кошти, вкладаються у передвиборчі компанії і так далі. Таким чином вони приватизували прибутки та націоналізували збитки держкомпаній», — зазначає заступниця голови ФДМУ.

Вона наводить приклад «Запорізького титано-магнієвого комбінату» (ЗТМК), 49% якого у 2013 році передали DF Group.

«Передали безоплатно, за обіцянку інвестувати 110 млн дол в модернізацію. Але за даними НАБУ та САП, державу буквально обманули — ніякої модернізації не відбулося, кошти просто вивели. А менеджмент, за версією правохоронців, укладав контракти з прокладками самого міноритарія, так би мовити з оптовою знижкою та не платив за електроенергію. І зараз це доказується САП в судах після завершення розслідування НАБУ та передачі справи до суду», — пригадує Ольга Батова.

Результат такого керівництва — 1,2 млрд боргу за електроенергію, майже повне зношення обладнання та 1,5 млрд грн збитків за 2018−2019 роки.

«Щоб реанімувати підприємство ми одночасно домоглися рішення суду про повернення переданої частки підприємства у власність держави, яке вступило в законну дію, змінили менеджмент та запустили програму фінансового оздоровлення», — каже Батова. В нових експортних контрактах вартість продукції зросла у 2,5 раза, розпочалася модернізація — на новому устаткуванні готова продукція на 30% дешевша в собівартості.

Інший приклад — «Об’єднана гірничо-хімічна компанія». До 2019 року підприємство фактично контролювалося різними фінансово-промисловими групами. Продукція продавалася за заниженими цінами через прокладки в офшорах, а прибутки осідали в кишенях тіньових бенефіціарів.

«Щоб повністю викорінити корупцію, ми кілька разів змінювали менеджмент, поки не переконалися в абсолютній добросовісності та професійності нових керівників. І результати вражають. У 2019 році прибуток компанії складав 100 млн грн. У 2020 — вже 300 млн грн, а цього року очікується 800 млн грн. Тобто прибутковість зросла у 8 разів всього за два роки! Завдяки ефективній роботі ОГХК держава отримає 873 млн грн до бюджетів усіх рівнів», — пояснює Ольга Батова.

Вона додає, що ліквідовувати тіньові схеми дуже складно, оскільки опір шалений. Але за зростанням фінансових показників одразу видно, як наживалися на державних активах.

Вихід з непрофільних активів та відновлення маркетингу

Серед інструментів підвищення ефективності держпідприємств також відмова від непрофільних активів, які потребують фінансування. Ці об’єкти, як правило, розбудували за радянських часів і вони досі перебувають на балансі підприємств. Наприклад, лише «Центренерго» на утримання непрофільних активів витрачає понад 50 млн грн щорічно, а на «ОПЗ» — ще більше.

Йдеться про готелі, гуртожитки, їдальні, спорткомплекси тощо. Ці активи передають громадам міст, якщо вони мають соціальне значення, або продають на аукціонах.

Часто доводиться відновлювати або будувати з нуля відділи маркетингу для взаємодії бізнесу зі своїми клієнтами. Повноцінні служби маркетингу — це досі рідкість для державних компаній.

Держава має визначитися, що залишити, а що продати

Але навіть після налагодження усіх процесів і виходу на прибутковість держава не може ефективно керувати всіма підприємствами. Загалом в Україні таких компаній близько 3600, якими керують 96 різних органів влади. Як показує практика, ефективно керувати такою кількістю підприємств неможливо.

Ольга Батова підкреслює, що державі потрібно визначитись зі своєю роллю — виконувати регуляторні функції, чи займатись бізнесом. Успішні країни давно зробили свій вибір і забезпечують рівні правила гри, а бізнес займається бізнесом.

«Сукупно державні компанії напрацювали минулого року на 50 млрд грн збитків, а правоохоронні органи розслідують справ на 80 млрд грн втрат на державних підприємствах. Це результат імітації та саботажу своєчасної приватизації. Ми можемо налагодити ефективне управління, викорінити корупцію. Але де гарантія, що через кілька років хтось не захоче відновити всі зруйновані схеми та знов заробляти на цих активах?», — вважає Ольга Батова.

Тому зараз найважливіше завдання — навести лад серед тисяч держпідприємств і визначити, що приватизувати, що корпоратизувати та приватизувати, а що частково залишити у державній власності. Коли державних підприємств та органів управління стане значно менше, можна буде зосередити зусилля та налагодити максимально ефективну роботу кожного з них.

Ця стаття НВ підготовлена завдяки підтримці американського народу через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст цієї статті є виключною відповідальністю Deloitte Consulting LLP і не обов’язково відображає погляди USAID або уряду Сполучених Штатів.

Не приватизацією єдиною: як Фонд держмайна наводить лад на підприємствах

Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Погляди Дайджест авторських поглядів щодо найбільш гострих питань підписатися Щовівторка
Источник

Leave A Reply

Your email address will not be published.