Яструби з Вашингтона і Франкфурта: Як підвищення ставок вплине на економіку України?

18 вересня, 13:15

Читайте NV у Google

Світ входить у нову фазу монетарної політики. Після періоду, коли центральні банки поступово знижували ставки, боротьба з інфляцією знову виходить на перший план.

16 вересня Федеральна резервна система США підвищила цільовий діапазон ставки федеральних фондів на 25 базисних пунктів — до 3,75−4% річних. Рішення було ухвалене одностайно, 12 голосами. ФРС прямо зазначила, що інфляція залишається підвищеною (зараз 3,4%), а метою нинішнього рішення є прискорення її повернення до 2%.

Реклама

І це не виглядає як одноразовий крок. Заяви керівництва ФРС були яструбиними. За оприлюдненими прогнозами, 16 із 18 учасників очікують щонайменше ще одного підвищення ставки до кінця року. Після рішення долар зміцнився, а його індекс піднявся приблизно на 0,3% до майже п’ятитижневого максимуму.

Читайте також: «Знизьте негайно!» Трамп вибухнув через рішення Федеральної резервної системи підвищити ставку

Європейський центральний банк пішов аналогічним шляхом. 10 вересня ЄЦБ підвищив усі три ключові ставки на 25 базисних пунктів. Депозитна ставка з 16 вересня становить 2,5%. ЄЦБ також підвищив прогноз середньої інфляції в єврозоні на 2026 рік до 3% і прямо пов’язав посилення інфляційного тиску з війною на Близькому Сході.

На перший погляд, це історія про США та Європу. Насправді — і про Україну.

Сильний долар — лише верхівка айсберга

Коли ФРС підвищує ставку, доларові активи стають привабливішими для глобального капіталу. Це підтримує американську валюту. Після рішення ФРС євро опустився приблизно до $1,152 за євро.

Для України важливо розуміти механізм такого впливу. Українська економіка не може бути ізольованою від глобального фінансового циклу. Ми одночасно маємо значні потреби в імпорті, зовнішньому фінансуванні, міжнародній фінансовій допомозі та валютних ресурсах. Тому сильніший долар — це не просто зміна котирування на екрані Bloomberg.

Це потенційно:

• дорожчий імпорт
• вищі гривневі витрати на обслуговування доларової частини боргу
• додатковий тиск на валютний ринок
• більша потреба у валютній ліквідності та міжнародних резервах.

Але тут є важлива деталь. Не можна говорити, що український зовнішній борг переважно доларовий. За даними НБУ, станом на кінець III кварталу 2025 року частка євро у валовому зовнішньому боргу України становила 45%, а долара США — 39,4%. Ще 8,7% припадало на SDR, а частка гривні становила лише 0,9%.

Реклама:

Отже, для України важлива не просто сила долара. Важлива вся валютна структура зовнішніх зобов’язань.

І саме тут виникає парадокс. Для України сильний долар може створювати додатковий тиск через доларові зобов’язання та імпорт. Але водночас слабший євро частково здешевлює єврову частину боргу в доларовому вимірі. Тому вплив валютних коливань не є однозначним.

Другий удар — енергоносії

Для України зараз не менш важливим за валютний фактор є енергетичний. Війна на Близькому Сході вже створила додаткові ризики для світових поставок нафти та газу. На цьому тлі ціна Brent у середині вересня перевищувала $100 за барель, а 16 вересня, попри корекцію, завершила день приблизно на рівні $105,8 за барель.

Для України це особливо чутливий канал. Ми імпортуємо значну частину пального. Тому дорожча нафта — це не лише дорожчий бензин чи дизель на АЗС. Це дорожча логістика. Дорожче сільське господарство. Вища собівартість виробництва. Вищі транспортні витрати. І зрештою — додатковий інфляційний тиск.

Саме тому сьогоднішня ситуація відрізняється від класичного інфляційного циклу. Центральні банки мають справу не лише з надмірним попитом. Вони одночасно стикаються з геополітичним та енергетичним шоком.

І тут перед ними виникає складний вибір: дозволити високим цінам на енергоносії поступово пройти через економіку чи довше утримувати жорсткі фінансові умови, щоб не допустити розкручування інфляційних очікувань.

ФРС і ЄЦБ зараз обирають другий шлях.

Чому Україна відчує ці зміни сильніше

Для США та єврозони підвищення ставок — це насамперед інструмент внутрішньої економічної політики. Для України глобальне підвищення ставок накладається на війну. Це принципова різниця.

Реклама:

Американська економіка входить у цей період із сильним внутрішнім попитом, високою продуктивністю та значними інвестиціями, зокрема у технологічний сектор та штучний інтелект. Сама ФРС у вересневому рішенні зазначила, що економічна активність у США продовжує зростати стійкими темпами, продуктивність зростає, а капітальні інвестиції залишаються значними.

Європейська економіка слабша, але й вона має доступ до великого внутрішнього ринку, глибокої фінансової системи та значно нижчих, ніж у США, геополітичних і військових ризиків для державних фінансів.

Україна перебуває в іншій реальності. Нам одночасно потрібно: фінансувати оборону, підтримувати економічну активність, забезпечувати соціальні видатки, відновлювати інфраструктуру, підтримувати міжнародні резерви та стримувати інфляцію.

І все це — в умовах війни.

Чи означає це неминучу девальвацію гривні? Ні. І це важливо підкреслити.

Курс гривні визначається не одним рішенням ФРС і навіть не одним фактором. На нього впливають стан валютного ринку, експорт та імпорт, міжнародна фінансова допомога, бюджетні потреби, поведінка населення та бізнесу, інфляційні очікування, резерви та монетарна політика НБУ. Тому говорити про механічну формулу «ФРС підвищила ставку — гривня повинна девальвувати» було б неправильно.

Але глобальне посилення долара збільшує виклики, з якими стикається український валютний ринок. Саме тому роль міжнародних резервів та довіри до монетарної політики стає ще важливішою.

Зараз НБУ опиняється між трьома цілями

Для української монетарної політики все це означає необхідність одночасно балансувати між трьома факторами:

Реклама:

1. Інфляція. Якщо зовнішній енергетичний шок і девальваційні фактори переходять у стійкі інфляційні очікування, повернути інфляцію до цілі стає складніше.

2. Валютна стабільність. У воєнній економіці курс є важливим каналом трансмісії монетарної політики та формування очікувань.

3. Економічне зростання. Надмірно дорогі гроші можуть стримувати кредитування, інвестиції та відновлення бізнесу.

Саме тому монетарна політика не може бути механічною. Потрібно дивитися не лише на сьогоднішню інфляцію, а й на її очікувану траєкторію та інфляційні очікування, стан валютного ринку, міжнародні резерви, бюджетну політику та зовнішні ризики.

17 вересня цього року НБУ підвищив облікову ставку до 16%, що відображає необхідність більш жорстких фінансових умов для контролю за інфляцією, яка прогнозно буде збільшуватися до кінця року, та контролю інфляційних та валютних ризиків.

І це той випадок, коли незалежність монетарної політики має практичне значення для кожного українця.

Є й хороша новина

Глобальне підвищення ставок — це не лише погана новина для України. Якщо ФРС та ЄЦБ зможуть стримати інфляцію без глибокої рецесії, у середньостроковій перспективі світова економіка отримає більш передбачуване фінансове середовище.

Для України це важливо з кількох причин:

По-перше, стабільніша світова інфляція означає менший імпорт інфляції.

По-друге, стабільніша економіка наших ключових партнерів — це краща база для продовження міжнародної фінансової та військової підтримки.

По-третє, після завершення глобального інфляційного циклу центральні банки матимуть більше простору для пом’якшення монетарної політики. Тобто сьогоднішня жорсткість може бути ціною за повернення до більш нормального фінансового середовища завтра.

Реклама:

Головний висновок для України

Рішення ФРС та ЄЦБ — це набагато більше, ніж новини з Вашингтона і Франкфурта. Для України глобальна монетарна політика — це питання вартості грошей, курсу гривні, ціни імпорту, енергоносіїв, державного боргу та фінансової стійкості.

Але я б не драматизував ситуацію. Українська економіка вже кілька років працює в умовах набагато сильніших шоків, ніж звичайне підвищення ставки американського чи європейського центробанку.

Наше завдання — не намагатися ізолюватися від глобального фінансового циклу. Це неможливо. Наше завдання — мати достатній запас міцності, щоб цей цикл пережити.

Це означає достатні міжнародні резерви, зважену бюджетну політику, прогнозовану монетарну політику, розвиток внутрішнього ринку капіталу, підтримку експорту та залучення довгострокових інвестицій.

Світ стає дорожчим. Капітал стає обережнішим. Енергія — дорожчою та більш волатильною. А конкуренція за гроші інвесторів посилюється.

Тому для України питання вже не тільки в тому, яким буде долар завтра. Питання значно ширше: чи зможемо ми побудувати економіку, яка буде достатньо стійкою, щоб сильний долар, дорогий капітал і глобальні шоки не визначали наше майбутнє. Саме від відповіді на це питання залежатиме наша економічна стійкість у найближчі роки.

Теги:   Ставка ФРС Монетарна політика НБУ

Читати далі
Источник