Еволюція після революції: Що змінить новий закон про закупівлі?
30 липня, 12:00
Зміни до Закону про закупівлі вплинуть на всі сфери життя – від закупівель ліків та будівництва доріг до постачання для армії бронежилетів і продуктів харчування.
Закон 922 «Про публічні закупівлі» 11 років тому зробив революцію у сфері закупівель: Україна за всю історію отримала найбільш прозору та відкриту систему торгів. Вона сформувала велику кількість антикорупційних ініціатив, які вивели закупівельні процеси на безпрецедентний рівень публічності та додали впливу на їх перебіг. Втім, із часом та досвідом стало зрозуміло, що найдешевші послуга чи товар — основний критерій перемоги в тендері у більшості випадків — часто не означають найкращої якості, тобто оцінка ефективності лише через економію працює погано.
Реклама
Якщо є питання, то потрібні відповіді. І шукати їх маємо в новому Законі про закупівлі 4888-ІХ. Одразу скажу: у новому Законі йдеться про зміщення фокусу з економії на підвищення ефективності всіх складових закупівельного циклу. Зміни до Закону про закупівлі вплинуть на всі сфери життя: від закупівель ліків та будівництва доріг до постачання для армії бронежилетів і продуктів харчування. Під вплив нових змін потраплять усі бюджетні сфери та державні компанії, що є замовниками, а також весь бізнес, що постачає товари, роботи чи послуги державі. І навіть громадяни, які є вигодонабувачами всіх державних закупівель, відчуватимуть ці зміни. Економію від тендеру відчути важко, натомість якість доріг, своєчасне забезпечення ліками та якість харчування в школах наші громадяни відчувають і оцінюють щодня. Тож еволюція закупівель має сприяти підвищенню якості, а ефективність слід оцінювати не лише за рівнем економії, а й за всіма складовими закупівельного циклу.
Читайте також: «Нові правила гри офіційно запущено». Зеленський підписав закон про публічні закупівлі
Оскільки важливо враховувати, як мінімум, вартість володіння та витрати майбутніх періодів (як, наприклад, під час будівництва доріг), безперервність та своєчасність постачання (як під час закупівлі ліків), а також обсяг операційних витрат на організацію процесу закупівель. До прикладу, у Prozorro лише у 2025 році оголошено 58,5 тис. тендерів на суму до 10 тис. грн. Жоден з них не може бути ефективним, бо сама вартість організації тендера коштує в середньому стільки само. Поріг у ЄС для відкритих торгів — 140 тис. євро від очікуваної вартості конкретної закупівлі й навіть не від суми закупівель по класифікатору CPV, як у нас.
Отже, відповідь перша і ключова — розширення закупівельних інструментів, внаслідок чого замовники отримують не лише відкриті торги як основну процедуру закупівель. Нарешті вони зможуть будувати категорійний менеджмент та впроваджувати закупівельні стратегії. До прикладу, в ЄС другою стандартною процедурою є торги з обмеженою участю (restricted tender), які, на жаль, досі не імплементовані в Україні. Проте маємо сподівання, що з новим законом перелік закупівельних інструментів розшириться не лише такими торгами, а й динамічною системою закупівель (Dynamic Purchasing System, DPS або відкритою рамкою), конкурсами проєктів, інноваційним партнерством і навіть спільними закупівлями та зарезервованими контрактами.
Реклама:
Але зауважу, що Мінекономіки та ДП «Прозорро» мають добре попрацювати над підзаконними актами та вдосконаленням функціоналу електронної системи.
Відповідь друга і принципова — розширення можливостей застосування нецінових критеріїв оцінки пропозицій. Сьогодні менше 1% тендерів включають нецінові критерії оцінки, а чинний закон дозволяє визначити вагу таких критеріїв лише до 30% загальної оцінки. На практиці замовники використовують це ще менше, а чинні норми факично не працюють на підвищення якості предмета закупівель.
Новий закон, до речі, як і Директива ЄС 24/2014, не обмежує вагу додаткових критеріїв — передбачено їхнє використання для оцінки всіх переваг, які предмет закупівлі може створювати для замовника. Додаткові бали для більш якісної пропозиції – це можливість купувати не найдешевше, а найкраще за співвідношенням «ціна — якість».
Відповідь третя і тектонічна — зменшення обсягу непродуктивної роботи з боку уповноважених осіб. Насамперед — кінець епохи звітування про укладені договори, починаючи від 1 копійки, що на практиці утворює в системі Prozorro купу сміття у вигляді нікому не потрібних даних і документів.
У новому законі поріг для обов’язкового звітування — 2 тис євро для товарів та послуг і 5 тис. євро для робіт. І це — тільки уявіть — зменшить кількість звітів на 95%. Це понад 3 млн публікацій або 1,5 млн людино-годин на рік, бо підготовка одного звіту займає приблизно 30 хв.
З 29 тисяч замовників лише 21 тисяча має закупівлі понад 2 тис. євро, тобто приблизно 8 тисяч організацій звільняться від необхідності утримувати людину для таких публікацій або покладати ці обов’язки на бухгалтера чи юриста без додаткової оплати, як у випадку з маленькими замовниками, що найбільше страждали від такого звітування.
Реклама:
Ще приблизно 5 тисяч замовників зможуть скористатися спрощеним механізмом закупівель на суму до 10 тис. євро, а саме закупівлею через Прозорро Маркет або динамічну систему закупівель, тобто із залученням професійної експертизи централізованих закупівельних організацій (ЦЗО). Передбачені також прямі договори без конкурсу в електронній системі, але з подальшим звітуванням про такий договір.
Нагадаю, старим законом хоч і вимагається проведення тендеру через Prozorro лише від 50 тис. грн за кодом CPV на рік, але предмети закупівлі в рамках класифікатора об’єднуються, тому ми маємо десятки тисяч мінітендерів.
Отже, завдяки всім нововведенням в системі закупівель залишиться приблизно 16 тисяч організацій, які мають працювати над розвитком своєї функції закупівель. Але й для них є суттєві новації, покликані підвищити рівень професійності цієї сфери. Йдеться насамперед про аутсорсинг закупівель. Це особливо цікаво для невеликих замовників, наприклад тих, що проводять 1−2 тендери на рік, а для ринку консультантів це нові можливості для розвитку. І якщо раніше зовнішні консультанти, супроводжуючи тендери на платній основі, не несли жодної відповідальності за них, то з новим законом у замовників з’являється можливість перекладати на них організацію процесу, за який вони й відповідатимуть.
А стосовно інструменту спільних закупівель, то з ним замовники зможуть проводити спільні тендери, об’єднуючи експертизу та підвищуючи свою переговорну силу.
Читайте також: ФОПи у чорному списку. Скількох підприємців АМКУ вважає винними у змовах під час тендерів — у яких регіонах і галузях їх найбільше
Завдяки ДСЗ з’являється можливість на рівні будь-якої ЦЗО утворювати власні маркетплейси, робити прекваліфікацію учасників і надавати іншим замовникам можливість здійснювати відбори через такі ДСЗ. Раніше централізація закупівель гальмувалася через брак доступних інструментів, і тому лише три ЦЗО є адміністраторами Прозорро Маркета.
Реклама:
До речі, на думку наших партнерів з ЄС, якісні зміни в сфері публічних закупівель можливі тільки разом з реформою професіоналізації, за своєю суттю складнішою за перехід на електронну систему. Проте сьогодні ми вже маємо сформовану спільноту, якій цікаві кращі практики та близькі етичні стандарти. І якій потрібен ширший перелік закупівельних інструментів, щоб рухатися вперед і підвищувати ефективність закупівель.
Теги: Держзакупівлі Проззоро Зміни Законодавство України
Читати далі
Источник