Екопарк чи кам’яні джунглі? Як жителі Осокорків б’ються в судах з київськими забудовниками — репортаж НВ

Екопарк чи кам’яні джунглі? Як жителі Осокорків б’ються в судах з київськими забудовниками — репортаж НВ

Автор: Максим Бутченко

Серед урбанізованого Києва розгорнулася справжня екологічна війна: мешканці району Осокорки намагаються зупинити забудовників від будівництва житлових комплексів біля озер та парків, які, за їхніми словами, утворюють останню природну зону столиці.

Журналіст НВ Максим Бутченко розібрався в історії та обставинах конфлікту.

Ж ителька київського району Осокорки Наталія Коваленко часто їздить на прогулянку по озерах, розташованих недалеко від житлового масиву. На території близько 600 га розташовані луки і кілька великих водойм — озеро Небреж, яке вважається одним з найчистіших, озеро Тягле — одне з найбільших і третє глибоке озеро Мартишев. Коваленко каже, що це залишився рідкісний шматок природи, що зберігся в безпосередній близькості від будинків киян. Однак зараз по території розгорілася справжня правова війна між громадською організацією, що представляє інтереси місцевих жителів, і будівельною компанією.

«Якщо подивитися на плани забудовників, то стає зрозуміло, що луки і все навколо озер хочуть згорнути в асфальт. Вода в озерах не цвіте, адже луки є своєрідними природними фільтрами. Коли тут з’являться 24-поверхові максимуми, загинуть останні залишки природної, майже заповідної території. Київ перетвориться на залізобетонну клітку», — сказала Коваленко.

Ця історія почалася 27 листопада 2009 року — тоді вночі депутати Київської міської ради проголосували за виділення місця для будівництва в районі «Осокорки Центральний». При цьому стандартних процедур звітності та обговорень не спостерігалося, детального плану територій (ДПТ) навіть не було надано. Міські депутати відразу перейшли до голосування, яке зафіксувало прийняття «необхідного» рішення для забудовника, яким на той момент було ТОВ «Контактбудсервіс» Також дуже важливим моментом, на який київські депутати відверто закривали очі, були порушення природоохоронного законодавства. Так майбутній будівельник не надав документ «Про оцінку впливу на навколишнє середовище», про що згодом заявило у відповіді на запит Мінекології та природних ресурсів. До речі, в цьому випадку закон визначає жорсткі заходи — тимчасове і повне припинення будь-якого виробництва і діяльності.

На будівництво було віддано 176 га, планується побудувати 46 будинків багатоповерхових будинків, а всього на цій території йдеться про майже 2 млн м² житла, що збільшить населення Києва майже на 150 тисяч осіб. Це можна порівняти з додаванням до столиці ще одних Броварів, Бучі та Вишгорода.

Читайте також:

Екопарк чи кам’яні джунглі? Як жителі Осокорків б’ються в судах з київськими забудовниками — репортаж НВ

Канави з чорною масою та запах нечистот. Як приватна компанія з Дніпра зберігає під боком міста-мільйонника отруйні відходи

Крім вищевказаного грубого порушення, був ще один недолік — територію де було передбачено будівництво згідно з іншим рішенням тієї ж Київської міської ради — зарезервовано для створення ландшафтного заказника місцевого значення «Осокорківські луки».

Однак будівництво залишалося на початковому етапі протягом декількох років. Після банкрутства банку «Аркада» в серпні 2020 року «Контактбудсервіс» не вистачило фінансів для продовження своєї діяльності. Потім з’явився новий забудовник — компанія Stolitsa Group, яку, до речі, ДПС підозрює в ухиленні від сплати податків на 100 млн грн. За даними YouControl, Stolitsa Group має двох засновників. Перше товариство з обмеженою відповідальністю Elakol developments limited обмежено частиною 89%. А друга з часткою 11% належить компанії з управління активами «Бізнес-Гарант». Остання пов’язана з головою Вищої ради правосуддя Володимиром Говорухою, суддею Шостого апеляційного адміністративного суду Наталією Безіменною та народним депутатом України від партії «Слуга народу» Мариною Бардіною, що можна помітити в їх деклараціях у розділі «цінні папери».

У квітні 2021 року НБУ підписав меморандум про добудову трьох житлових комплексів збанкрутілого банку «Аркада» — «Еврика», «Патріотика» та «Патріотика на озерах» забудовником Stolitsa Group.

Проте все це сталося на тлі тривалих судових розглядів, про які потрібно розповісти докладніше. Олексій Петренко, юрист громадської організації «Екопарк Осокорки», розповідає, що у 2016 році понад 11 тисяч місцевих жителів написали петицію про заборону будь-яких будівельних робіт. Згодом було створено громадську організацію, яка відстоювала права киян. Так було розроблено концепцію «Екопарку Осокорки». Вона передбачає створення буферних парків і п’яти об’єктів природно-заповідного фонду — заповідників місцевого значення, які мали бути об’єднані в один заповідник за прикладом Варшави і Амстердама.

«Річ ще у тім, що Stolitsa Group тримає своїх інвесторів — покупців квартир — у заручниках. У ЖК „Еврика“ та ЖК „Патріотика“ налічується приблизно 12,5 тис. інвесторів, а у ЖК „Патріотика на озерах“, де розташований „Екопарк Осокорки“, — орієнтовно 300−420 осіб. У відсотках кількість інвесторів у ЖК „Патріотика на озерах“ проти інших двох ЖК не перевищує 3%. Однак компанія заявляє, що нічого не добудовуватиме, якщо не почнеться будівництво там, де має бути розташований екопарк», — сказав Петренко.

Екопарк чи кам’яні джунглі? Як жителі Осокорків б’ються в судах з київськими забудовниками — репортаж НВ

Фото: SaveDnipro

Великий суд

Перший суд за позовом громадської організації «Екопарк Осокорки» відбувся у жовтні 2018 року. У своєму позові громадська організація зазначила, що згідно з чинним Генеральним планом міста Києва територія між озерами Небреж, Тягле, Мартишев є зоною громадського парку. Однак, попри цей факт, рішенням Київської міської ради від 27 листопада 2009 року № 695/2764 було затверджено план території району Осокорки в Дарницькому районі м. Києва, де не враховано заповідну ландшафтну зону.

Окружний адміністративний суд міста Києва, де розглядалася справа, також не занепокоївся тим, що будівництво нового житла межує із природною територією, площа якої перевищує 170 га. Справа розглядалася у зведеному провадженні — без виклику сторін, і суддя Володимир Келеберда відмовив у задоволенні позову в повному обсязі.

Галина Чижик, експерт Центру протидії корупції, зазначає, що київські судді досить часто прислухаються до думки приватних забудовників, не враховуючи інтереси киян. Водночас прізвища суддів, які фігурують у справі «Екопарку Осокорки», раніше були помічені в публічних скандалах про прийняття незаконних і свавільних рішень.

«Скажімо, суддя ОАСК Володимир Келеберда взагалі підозрюється у скоєнні тяжких злочинів проти правосуддя — справа зараз розслідується НАБУ. Вища рада правосуддя, яка мала покарати суддів за такі порушення, прикриває їх, а тому, відчуваючи безкарність, продовжує ухвалювати свавільні рішення в інтересах забудовників», — сказала Чижик.

Не погоджуючись із рішенням, активісти звернулися до Шостого апеляційного адміністративного суду. Колегія суддів зазначила, що згідно з розпорядженням КМДА від 17 травня 2002 року № 979 «Про внесення змін та доповнень до рішення виконавчого комітету Київської міської ради від 16.07.79 N 920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників та зон охорони історико-культурних пам’яток міста Києва», ця територія у районі Осокорки є охоронною ландшафтною зоною, де будь-яка господарська діяльність, яка може вплинути на стан збереження об’єктів, що охороняються, заборонена законом.

Читайте також:

Екопарк чи кам’яні джунглі? Як жителі Осокорків б’ються в судах з київськими забудовниками — репортаж НВ

Назар Бенч Що робити з хаотичною висотною забудовою Києва

Однак навіть це не завадило колегії суддів на чолі з Тетяною Вівдіченко ухвалити рішення на користь забудови природної зони. Суд, хоч і визнав наявні порушення під час затвердження спірного детального плану територій та його протиріччя із Генпланом, все ж таки не наважився скасувати містобудівний документ.

В апеляційному суді заявили, що скасування затвердженого із численними порушеннями плану може призвести до інших негативних наслідків: «Зміна всього детального плану території району Осокорки в Дарницькому районі Києва порушить права необмеженої кількості фізичних і юридичних осіб і зруйнує інфраструктуру всього району». Однак щодо того, для кого саме і які саме негативні наслідки мають настати через скасування сумнівного плану із забудови, суд не уточнив, обмежившись формулюванням «невизначене коло осіб».

Цікаво, що дозвіл на будівництво видавала Державна архітектурно-будівельна інспекція України (ДАБІ), про що йдеться у відповіді КМДА на запит. Але нещодавно ДАБІ було розформовано, а замість неї створено Державну інспекцію архітектури та містобудування України (ДІАМ). На запит про те, чому архітектурна інспекція дозволила розпочати будівництво без оцінки шкоди на навколишнє середовище, у ДІАМ відповіли, що держінспекція «є новоствореним центральним органом виконавчої влади і не є правонаступником Державної інспекції містобудування України та Державної сервісної служби містобудування України». Тобто дозвіл було видано, а провину за порушення ніхто з держорганів не хоче брати на себе.

Справа перейшла до Верховного Суду. Цього разу суд вищої інстанції ухвалив рішення провести розслідування та взяти за основу дотримання процесуальних норм справи. Колегія суддів під головуванням судді Василя Шарапова звернула увагу на недотримання положень чинного Адміністративного процесуального кодексу України під час розгляду справи в суді першої інстанції: «Суперечки щодо оскарження нормативного правового акту (детальний план території) не можуть розглядатися судом за правилами спрощених позовів, а мають розглядатися лише за правилами загального позовного провадження».

Екопарк чи кам’яні джунглі? Як жителі Осокорків б’ються в судах з київськими забудовниками — репортаж НВ

На території "Екопарку Осокорки" / Фото: ecopark-osokorky.com.ua

Суддя Нана Векуа погодилася із доводами апеляційного суду про те, що дійсно було порушено права та законні інтереси неурядової організації, оскільки “…ГО «Екопарк Осокорки» є безпосереднім учасником реалізації Клопотання № 713, а реалізація цього Клопотання є основною метою створення та реєстрації ГО «Екопарк Осокорки». Проте решту доводів активістів щодо фактичної суті справи, а також щодо обставин, які було вже встановлено Апеляційним судом, Векуа повністю проігнорувала.

Зокрема, мотивуючи своє рішення у справі, суд першої інстанції зазначив, що території, заплановані під нову забудову, як з’ясувалося, зовсім не є цінними. Але «цінність», на думку судді, була в тому, що були відсутні… стовпчики із позначкою, що природну територію виділено. Апеляційний суд визначив, що порушення процедури не свідчить про незаконність утримання. У досить хитромудрому формулюванні суддя виніс вердикт: «Справді, у рішенні від 27 листопада 2009 року № 695/2764 „Про затвердження детального плану території району Осокорки в Дарницькому адміністративному районі Києва“ не зазначається дійсність такого рішення, але це порушення не уточнюється і не вказує на незаконність його утримання». Тобто порушення є, але це порушення не зазначається змістом.

Надалі Верховний Суд наводив рішення судів, якими продовжили оренду землі компанії «Контактбудсервіс», та направив справу на новий розгляд. Крім цього, було повернуто до нижчих інстанцій справу про надання дозволу на будівництво — зараз вона розглядається в Окружному суді.

Зазначимо, що з чотирьох судових розглядів у різних ієрархіях судових інстанцій справу розглядали фактично лише один раз. Апеляційний суд, який досліджував конкретні обставини справи, дійшов висновку, що вимоги чинного законодавства порушують вимоги спірного плану забудови, але, очевидно, він просто не наважився його скасувати. Верховний Суд передав відповідальність за ухвалення рішення судам нижчої інстанції.

Читайте також:

Екопарк чи кам’яні джунглі? Як жителі Осокорків б’ються в судах з київськими забудовниками — репортаж НВ

Можна дізнатися вік 14 тисяч будинків. У Києві запустили інтерактивну мапу забудови

Юрист Андрій Помазанов, експерт із реформування правоохоронних органів, органів юстиції та судової гілки влади, зазначає, що у цій справі дійсно присутнє порушення законів, на які посилається громадська організація у судах. Але судові інстанції не звертають уваги на гарантованість прав людини, а беруть до уваги доводи Київської міської ради та фірми «Контактбудсервіс». Помазанов пояснює, що суди посилаються на те, що справу було відкрито у 2009 році, те, що сталося, загубилося за давністю років, тому рішення ухвалюють таким чином, нібито норми не було порушено.

«Усі три судові інстанції ухвалили ідентичні рішення. Звісно, важко розгледіти, що було в голові цих суддів, але я вважаю, що тут не обійшлося без корупційної складової. Оскільки по діагоналі дуже схожі рішення, начебто їх було ухвалено або під стимулюванням, або під примусом», — робить висновок Помазанов.

Столична влада в особі мера Віталія Кличка відреагувала на те, що сталося, твердженнями, які більш схиляються в бік забудовника. Кличко вважає, що потрібно враховувати думку жителів і забудовників, а «компанія Stolitsa Group взяла на себе зобов’язання, що зможе побудувати житло, яке не впливатиме на зелену територію, що розташована там».

«Відповідна висотність, відстань від озер. Щодо інфраструктури, то також все відповідає вимогам. Сьогодні триває пошук компромісу між пропозиціями щодо того, наскільки більшим зробити „Екопарк Осокорки“, наскільки зменшити територію, яку треба віддати під житло ошуканим інвесторам. Я зазначав, що у мене, як у мера, складна ситуація», — відповів Кличко.

Зі свого боку у Stolitsa Group отримали запит і не відповіли на запитання, як вони збираються вести будівництво із явними порушеннями дозвільної процедури. За даними ДІАМ, зараз триває перереєстрація документів, що стосуються згаданої ділянки для будівництва, імовірно на користь Stolitsa Group.

Врятувати природу

Операційний директор у SaveDnipro Роман Колесник розповів, що спілкування з міськорганами у цій справі було непростим. Так, SaveDnipro, яке займається кейсом «Екопарку Осокорки», спільно з Офісом довкілля надсилали запит до КМДА щодо наданих дозволів на будівництво. Відповіді іноді дивували. Бувало, що київські чиновники надсилали дивні дані. Скажімо, на початку відповіді йдеться про один об’єкт — «Патріотика на озерах», а наприкінці – про інший, «Патріотика». Водночас це два різні об’єкти, не пов’язані темою надісланого запиту. Щось схоже робили і в ДІАМ, коли надсилали у відповідь дані про зовсім інший об’єкт.

«Дії державних органів двоякі: начебто вони погоджуються, що порушення є, але ухвалюють рішення зворотні. Подібним чином і судові вердикти говорять про двоїстість — навіть такі відверті правопорушення доводиться громадській організації „Екопарк Осокорки“ відстоювати з юридичними боями», — каже Колесник.

Зі свого боку провідний спеціаліст навчально-наукового центру «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка орнітолог Віталій Казанник заявляє, що у Києві ці озера є єдиним місцем для мешкання птахів, транзиту для перельотів. На цій території налічується 160 видів (з урахуванням сезонних міграцій), серед яких є представники Червоної книги України.

https://www.youtube.com/embed/o08sG7QnyMc

«Під час забудови цієї території понад половину видів птахів ми втратимо. З огляду на те, що будівництво житлових будинків на територію озер рухається і з боку області, можна сказати, що у Києві це останнє місце, яке зберегло свою природну цінність», — запевняє Казанник.

Ольга Балицька, колишня депутатка Київради 8 скликання, зазначає, що жахливе та абсолютно несправедливе становище інвесторів (приватних осіб, які купили непобудовані квартири) двох майже добудованих ЖК «Еврика» та «Патріотка», пов’язане з тим, що Stolitsa Group, яка взялася добудувати об’єкти «Аркади», також намагається знищити екопарк. Адже замість того, щоб справді врятувати ситуацію, органи влади всіх рівнів просто передали цей бізнес із усіма його проблемами в інші руки.

«Чи мають мешканці загазованого, перенаселеного та екологічно небезпечного району моральне право боротися за зелену зону? Звісно, мають, і я певна, що кияни їм за це вдячні. Чи мають інвестори „Евріки“ та першої „Патріотики“ моральне право вимагати добудови оплачених ними квартир? Звісно, мають, а їхня ситуація викликає глибоке співчуття. А от чи має влада (як державна, так і міська) моральне право плисти за течією, сподіваючись, що Stolitsa Group якось зможе впоратися зі справедливим спротивом киян та, прикриваючись нещасними інвесторами, все ж таки знищити ту зелену зону? Напевно, що ні», — завершує Балицька.

Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду Відродження в рамках спільної ініціативи EU4USociety. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного Фонду Відродження та Європейського Союзу.

Екопарк чи кам’яні джунглі? Як жителі Осокорків б’ються в судах з київськими забудовниками — репортаж НВ

Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Київ Щоп’ятниці, дайджест столичних новин за неділю та афіша кращих подій Києва підписатися Щоп'ятниці
Источник

Leave A Reply

Your email address will not be published.