«Для фінансування війни». Кремль запускає друкарський верстат — розвідка

28 липня, 11:03

Росія дедалі активніше фінансує війну проти України за рахунок прихованої емісії рублів. Через нестачу ринкових коштів Кремль змушує державні банки скуповувати облігації федеральної позики, а необхідну ліквідність для цього надає Центробанк РФ.

Як повідомляє Служба зовнішньої розвідки України, формально йдеться про розміщення облігацій федеральної позики (ОФЗ), однак фактично банківська система використовується як механізм створення нових грошей для фінансування військових витрат.

Реклама

Читайте також: «Кремль прорахувався». Українська розвідка заявила про смертельну загрозу для російської нафти

«Кремль запускає друкарський верстат для фінансування війни. Механізм простий: Мінфін РФ випускає боргові папери, держбанки їх купують, а центробанк підтримує додатковими ресурсами. У результаті державний борг стає інструментом непрямої емісії. Бюджет отримує кошти, але ціною залежності економіки від друкування рублів і зростання інфляційних ризиків», — наголошують у розвідці.

Для залучення додаткових ресурсів Мінфін РФ уже зареєстрував два нові випуски ОФЗ-флоатерів — на 6,4 млрд доларів із погашенням у 2037 році та на 12,8 млрд доларів із погашенням у 2042 році. Станом на 1 липня російські банки вже володіли державними облігаціями на 248,1 млрд доларів, що становить близько 9% активів усього банківського сектору. Від початку року їхній портфель зріс ще на 6,5 млрд доларів.

У СЗР пояснюють, що головною причиною такого кроку стало різке збільшення дефіциту російського бюджету. За перше півріччя 2026 року він досяг майже 77 млрд доларів, а додаткові військові витрати можуть перевищити початковий план ще на 51,3−64,1 млрд доларів. Центробанк РФ прогнозує, що за підсумками року бюджетний дефіцит може зрости до 105,1 млрд доларів.

Водночас ринок уже не готовий кредитувати російський бюджет на умовах влади. Через високі відсоткові ставки та низький попит Мінфін РФ не може розміщувати облігації за прийнятною вартістю. У червні та липні відомство було змушене щонайменше тричі скасувати аукціони з розміщення ОФЗ через вимоги інвесторів підвищити дохідність.

У Службі зовнішньої розвідки наголошують, що примусове залучення ресурсів державних банків не вирішує проблему дефіциту, а лише маскує її. Така модель посилює залежність бюджету від Центробанку, концентрує державний борг у банківській системі та збільшує інфляційний тиск, фактично переводячи фінансування війни на емісійний ресурс замість ринкових механізмів.

Реклама:

Раніше повідомлялося, що бюджет РФ вже на початку 2026 року може зіткнутися зі значним дефіцитом через недоотримання нафтогазових доходів, визнають в уряді країни-агресора.

Українська розвідка заявила, що фінансовий стан середніх і великих підприємств РФ продовжує погіршуватися, що свідчить про наростання дисбалансів у корпоративному секторі.

Понад половина великих компаній у РФ завершила 2025 рік із падінням прибутку, скоротила або повністю заморозила інвестиційні проєкти, а багато з них готуються звільняти співробітників.

24 лютого 2026 року стало відомо, що в Росії готуються до закриття близько 300 компаній.

Вперше в історії одразу 74 російські регіони опинилися у фінансовій ямі.

У Росії почалася хвиля масового закриття підприємств.

Мінфін РФ визнав, що діра в казні агресора збільшується рекордними темпами.

У Росстаті визнали, що одразу понад 17 тисяч російських підприємств заявили про збитки.

3 квітня 2026 року стало відомо, що одразу 22 російські галузі опинилися в глибокому мінусі.

Кожен другий малий бізнес у Росії залишився без прибутку.

У квітні 2026 року вперше за останні роки в Росії офіційно зафіксували обвал ВВП.

У травні 2026 року Кремль офіційно визнав падіння ВВП майже втричі.

9 червня 2026 року стало відомо, що Федеральна податкова служба доручила владі регіонів розглянути можливість підвищення податків, щоб покрити дефіцит місцевих бюджетів, який у 2025 році встановив історичний рекорд у 1,5 трильйона рублів.

Редактор: Олена Коваленко

Теги:   Рубль Еміссія Розвідка Економіка РФ Російська економіка

Читати далі
Источник