Антипластиковий бунт. Чому світ масово відмовляється від поліестеру та як екотренд змінює ринок одягу

20 вересня, 18:28 .article__footer__additional_share { width: 100%; justify-content: flex-start; } .google-source-link{ align-items: center; background-color: #fff; border: 2px solid #f2f2f2; border-radius: 8px; color: #333; display: flex; font-size: 16px; gap: 10px; line-height: 1.2; margin-left: 0; margin-right: 5px; padding: 7px 14px; text-decoration: none; width: fit-content; font-family: var(–font-sans); transition: background-color .2s ease, border-color .2s ease, box-shadow .2s ease, transform .2s ease; } .google-source-link:hover{ background-color: #f2f2f2; border: 2px solid #d2d0d0; /*box-shadow: 0 2px 6px rgba(0, 0, 0, .15);*/ /*transform: translateY(-1px);*/ } @media only screen and (max-width: 479px){ .google-source-link{ font-size: 13px; padding: 7px; gap: 5px; } }

Читайте NV у Google

Виробники одягу масово повертаються до натуральних тканин через протест покупців (Фото: Reuters)

Мода на синтетичні тканини зазвичай коливається разом із рівнем довіри суспільства до нових технологій. Зараз глобальний ринок побутових товарів переживає черговий етап гострого неприйняття нафтохімічного текстилю.

Споживачі у всьому світі масово втрачають терпіння через домінування поліестеру та еластану у своєму гардеробі. На тлі екологічних ризиків, загрози мікропластику для здоров’я та низької якості речей швидкої моди слово поліестер навіть перетворилося серед підлітків на образливий сленг для позначення всього фальшивого та неякісного, повідомляє Bloomberg Businessweek.

Реклама

Іронія Happy Stripe і скандал довкола колекції Gap

Ілюстративним маркером нової хвилі шторму став червневий реліз ритейлера Gap Inc. Компанія випустила лімітовану колекцію вартістю від $60, де дизайнер Зак Позен переосмислив культовий смугастий светр Happy Stripe 26-річної давнини. Замість об’ємної вовняної в’язки покупцям запропонували фотореалістичний друк петель на надлегкій сітчастій тканині з поліестеру та еластану. Особлива іронія полягала в тому, що й сам оригінальний виріб із 1990-х років наполовину складався з акрилу, проте сучасна аудиторія сприйняла підміну вкрай болісно.

Реакція покупців виявилася нищівною. Популярна інфлюенсерка в Instagram під ніком @refashionedhippie опублікувала ролик із розбором колекції, назвавши її «всім, що не так із сучасною модою». Відео миттєво стало вірусним і набрало понад пів мільйона переглядів. У коментарях тисячі читачів обурено запитували: «Поліестер? Серйозно?».

Читайте також: Форс-мажор на фабриках. Як війна на Близькому Сході та клімат здорожують світовий гардероб

Страх перед наночастинками і розворот спортивних гігантів

Наразі поліестер становить левову частку світового виробництва текстилю через дешевизну нафтової сировини. Проте споживачі переситилися дешевим синтетичним одягом, який втрачає привабливий вигляд уже після кількох прань. Додатково погіршує репутацію синтетики фактор здоров’я, адже покупці все частіше замислюються про те, як мікропластик та наночастинки потрапляють у їхній організм через шкіру. На цьому тлі темпи зростання китайських гігантів дешевої моди Shein та Temu суттєво сповільнилися, а сама Shein під час підготовки до IPO була змушена поглинути бренд Everlane Inc., який роками просував натуральні тканини.

Реагуючи на запит ринку, традиційні бренди масово додають маркування про наявність бавовни та льону на власні сайти. Навіть у спортивному сегменті, де синтетика завжди вважалася стандартом де-факто, відбувся перелом. Зокрема компанія Vuori, чий комерційний успіх базувався саме на синтетичному одязі для тренувань, тепер вкладає колосальні кошти в просування бавовняних лінійок. Паралельно стартап Quince, що спеціалізується на доступному кашемірі й органічній бавовні, досяг річного виторгу у $2 млрд.

Реклама:

Як зазначила голландська дослідниця моди Аннеке Смелик у журналі Fashion Practice, «відношення до синтетичних тканин завжди відображало значно більші суспільні проблеми свого часу».

Читайте також: Зашити, а не викинути. Як світовий ритейл перетворює ремонт одягу на бізнес-стратегію

Циклічність суспільної ненависті до синтетики

Коли технології сприймаються як благо, споживачі охоче купують синтетику, але коли вони починають здаватися загрозливими, покупці ставлять запитання, чому вони дозволили закутати себе в нафтохімію. У 1950-х роках синтетика стала порятунком для жінок, які масово вийшли на роботу, оскільки нейлон і поліестер легко пралися і не вимагали прасування. Згодом, у 1960-х роках, поліестер перетворився на символ футуризму та сучасності завдяки яскравим кольорам і термоплісируванню.

Проте вже у 1970-х роках, на тлі нафтової кризи та руху хіпі, синтетика перетворилася на символ дешевизни та забруднення довкілля. Культовий нью-йоркський клуб Studio 54 тоді навіть запровадив офіційний фейсконтроль із забороною на поліестеровий одяг на вході. Черговий злет відбувся у 2000-х роках завдяки спортивним речам, що відводять вологу. Сьогодні ж поліестер знову опинився поза законом у свідомості молоді.

Читайте також: Ілюзія розкоші. Чому ринок вінтажу перевертає світову індустрію моди

Перспективи українського легпрому та трансформація внутрішнього попиту

Зміна глобального ставлення до синтетики має безпосередній вплив на український ринок ритейлу та легпрому.

В умовах війни та зниження купівельної спроможності українці все частіше керуються принципом свідомого споживання. Замість купівлі десятка дешевих поліестерових речей на китайських маркетплейсах споживачі віддають перевагу довговічному одягу з натуральних тканин, таких як бавовна, вовна та льон.

Останніми роками в Україні спостерігається виразне відновлення інтересу до вирощування льону та технічних конопель. Яскравим прикладом цього тренду стало створення індустріального парку «Ма’Рижани» на Житомирщині, збудованого на базі колишнього льонозаводу. Наразі підприємство спеціалізується на первинній переробці сировини та виготовляє напівфабрикати й волокно, які відправляються на комбінати до Франції. Проте в галузі є обґрунтовані сподівання, що з часом в Україні з’являться і власні сучасні ткацькі підприємства повного циклу.

Реклама:

Читайте також: Зміна епохи бодіпозитиву. Чому світові бренди одягу згортають плюс-сайз лінійки

Це створює принципово нові можливості для українських виробників. Вітчизняний локальний ритейл та крафтові бренди традиційно роблять ставку на натуральні матеріали та якісний трикотаж. Зростання попиту на екологічні тканини дає українському легпрому шанс не лише міцно закріпитися на внутрішньому ринку, а й суттєво наростити експорт до ЄС, де вимоги до екодизайну та переробки текстилю стають дедалі жорсткішими на законодавчому рівні.

Редактор: Оксана Руженкова

Теги:   Мода Ритейл Текстильник легка промисловість Bloomberg

Читати далі
Источник