Боргова пастка Заходу. Чому світ готується до нової кризи і що це змінює для виплат Україні
20 вересня, 07:03 .article__footer__additional_share { width: 100%; justify-content: flex-start; } .google-source-link{ align-items: center; background-color: #fff; border: 2px solid #f2f2f2; border-radius: 8px; color: #333; display: flex; font-size: 16px; gap: 10px; line-height: 1.2; margin-left: 0; margin-right: 5px; padding: 7px 14px; text-decoration: none; width: fit-content; font-family: var(–font-sans); transition: background-color .2s ease, border-color .2s ease, box-shadow .2s ease, transform .2s ease; } .google-source-link:hover{ background-color: #f2f2f2; border: 2px solid #d2d0d0; /*box-shadow: 0 2px 6px rgba(0, 0, 0, .15);*/ /*transform: translateY(-1px);*/ } @media only screen and (max-width: 479px){ .google-source-link{ font-size: 13px; padding: 7px; gap: 5px; } }
Читайте NV у Google
Будівля Федеральної резервної системи США у Вашингтоні (Фото: Reuters)
Ринок суверенного боргу розвинених країн втрачає статус надійного притулку для інвесторів через стрімке зростання державних дефіцитів і процентних ставок.
Протягом останніх десятиліть інвестори розглядали державні облігації провідних економік світу як абсолютно безпечний інструмент із гарантованим прибутком. Проте сьогодні, на тлі стрімкого накопичення боргів, ця фундаментальна впевненість опинилася під загрозою. З 2000 року чистий державний борг США та Великої Британії втричі зріс у відсотках до ВВП, а у Франції та Японії — подвоївся.
Реклама
За винятком періодів масштабних воєн чи глибоких рецесій, світові уряди ще ніколи не залучали настільки гігантські обсяги позикових коштів, пише The Economist.
Завершення епохи дешевих грошей
У 2010-х роках, за умов наднизьких процентних ставок, обслуговування боргових зобов’язань не створювало суттєвого тиску на національні бюджети. Наразі ситуація докорінно змінилася: дохідність облігацій стрімко зростає, зокрема через побоювання, що військове загострення навколо Ірану призведе до нового витка інфляції. Федеральна резервна система США 16 вересня підвищила базову ставку і стала п’ятим провідним центральним банком багатого світу, який пішов на таке жорстке монетарне рішення 2026 року.
На тлі жорсткої грошово-кредитної політики дохідність десятирічних казначейських облігацій США перетнула позначку в 5%, що востаннє спостерігалося понад два десятиліття тому. Спреди за французькими паперами наближаються до критичних рівнів часів європейської боргової кризи, а дохідність зростає навіть у Японії.
За оцінками аналітиків, якби США довелося негайно рефінансувати весь свій борг за поточними ставками, країні знадобилося б підвищення податків або скорочення видатків на 4,7% ВВП лише для зупинки подальшого роздування боргів. У Франції це фіскальне коригування становить 3,9% ВВП, а у Великій Британії — 2,7% ВВП.
Ситуацію ускладнює те, що уряди дедалі частіше вдаються до випуску короткострокових облігацій. Це дешевше в моменті, проте робить державні фінанси надзвичайно вразливими: вищі процентні ставки миттєво відбиваються на бюджетних показниках.
Читайте також: Паперовий ренесанс і крах інкасації. Як європейський бізнес змінює платіжні звички
Популізм, ризики рецесії та фінансові махінації
Світовий досвід доводить, що приборкати борги можливо. Швейцарія та країни Скандинавії демонструють зразкову фіскальну дисципліну з низьким рівнем боргу та інфляції. Навіть Греція, яка перебувала в епіцентрі боргової катастрофи, радикально знизила співвідношення боргу до ВВП і випустила облігації з нижчою дохідністю, ніж у Франції.
Реклама:
Проте політичний календар наближає нові ризики:
- у Франції перед президентськими виборами 2027 року міцніють позиції популістів, схильних до масштабних бюджетних витрат;
- у США напередодні виборів 2028 року обоє політичних таборів змагаються в обіцянках прямих виплат виборцям;
- у Великій Британії та Німеччині виборчі перегони 2029 року також проходитимуть під тиском фінансового популізму.
Надії політиків на те, що бурхливе зростання продуктивності завдяки штучному інтелекту спише боргові проблеми, економісти вважають надто оптимістичними. Уряди відповідають на турбулентність фінансовими маніпуляціями: зокрема, міністр фінансів США Скотт Бессент вдається до прямого втручання в ринок казначейських облігацій у марній спробі збити їхню дохідність.
Найбільша небезпека полягає в потенційній рецесії. Якщо раніше під час спадів дохідність облігацій падала і вони слугували «тихою гаванню», то за умов високого боргового навантаження ринки суверенного боргу ризикують перетворитися на небезпечні зони.
Читайте також: Небезпечна ілюзія. Чому паперові гроші знецінюються, а золото повертає владу над фінансовим світом — прогноз Джима Гранта
Український контекст
Загальносвітове подорожчання запозичень має прямий і дуже відчутний вплив на Україну, яка під час війни критично залежить від зовнішнього пільгового фінансування та грантової підтримки.
Коли дохідність державних облігацій США, Німеччини чи Франції перевищує 4−5%, інвестори та міжнародні інституції отримують високу прибутковість у безризикових інструментах розвинених країн. Це суттєво здорожчує залучення капіталу на міжнародних ринках і зменшує ресурсну базу для допомоги країнам, що розвиваються.
Крім того, зростання видатків на обслуговування власного боргу змушує західні уряди жорсткіше переглядати свої бюджетні пріоритети, що ускладнює довгострокове затвердження багатомільярдних пакетів фінансової допомоги для України.
Реклама:
У цих умовах Мінфіну України стає дедалі складніше розраховувати лише на пряму бюджетну підтримку Заходу. З огляду на це Україна вимушена активніше розвивати внутрішній ринок запозичень через облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), а також жорсткіше тиснути на міжнародних партнерів щодо повної конфіскації суверенних заморожених російських активів як єдиного надійного джерела покриття бюджетних потреб.
Редактор: Оксана Руженкова
Теги: Світова економіка Держборг Облігації Фінансова допомога The Economist
Читати далі
Источник