«Гроші платили лише професіоналам». Ексчемпіон світу пригадав, що отримували українські боксери за перемоги в аматорах
«Гроші платили лише професіоналам». Ексчемпіон світу пригадав, що отримували українські боксери за перемоги в аматорах 2 вересня, 04:30
Юрій Нужненко (Фото: boxnews.com.ua)
Колишній український боксер Юрій Нужненко пригадав свої виступи на аматорському рівні.
Читайте також: Усик та Ломаченко на вершині. Названо найкращих боксерів в історії України — рейтинг Нужненка
До переходу на профі-ринг Нужненко провів 140 поєдинків в аматорах, у яких здобув 110 перемог. Юрій Іванович пам’ятає й перший поєдинок, коли у 13-річному віці впевнено переміг однолітка.
Реклама
Цікаво, що заробляти у боксі ексчемпіон світу почав лише після початку професійної кар’єри.
У розмові з журналістом NV Нужненко розповів про тодішній рівень аматорського боксу в Україні та призи, які отримував за перемоги.
https://www.youtube.com/embed/vsRlm4USmL8?si=P0OwbwKGCxnddCz2
— У вас було дуже багато боїв в аматорській кар’єрі. Пам’ятаєте перший?
Так, пам’ятаю. Відкритий ринг, впевнена перемога. Такий самий юнак, як я. Це мені було десь 13 років, Билися наймолодші юнаки.
Ну і завдяки своєму характеру, як то кажуть, якщо ви подивитеся мої поєдинки в минулому, то в мене агресивний стиль ведення бою. Не хитрувати, а активно працювати, агресія, пресинг, таймінг.
— Звідки взявся агресивний стиль?
Тренер же розказує, показує: як атакувати, як йти на зустріч, як відповідати, як відпрацьовувати. А вже кожен підбирає більше під себе — кому що підходить, у кого як виходить. Якщо ти десь високий, довгорукий, то, звичайно, більше працюєш на дистанції. А в мене такий середній зріст, плюс-мінус середній, тому атакувальний стиль у мене.
— Який тоді рівень був аматорського боксу в Україні?
Я скажу, в Україні постійно дуже хороша конкуренція.
Я в 1991-му році перейшов до училища, де було по два тренування на день. Якщо я до цього тренувався три рази на тиждень, то там уже було два тренування — вранці та ввечері.
І в кінці 1992-го я вже поїхав на першість України, і став третім серед юнаків. Я майже всі роки постійно був у призах на внутрішніх чемпіонатах.
У 1997-му, 1998-му, 1999-му — призер, а в 2000-му році став фіналістом. Поступився Сергію Доценку, який став срібним призером Олімпійських ігор. А в 2000-му році я вже перейшов до професіоналів.
Чи є якісь смішні чи цікаві історії з аматорів, які досі згадуєте?
Реклама:
Ну як, смішні — це випадки спілкування з друзями по збірній України. Хтось тренує, хтось у спортивній сфері досі працює.
А так, зв’язки з деякими підтримуємо, але левова частка всіх спортсменів або закінчила, або багато хто зараз воює. Якось так.
— Ви хотіли поїхати на Олімпіаду в Сідней, але не вийшло. Як це на вас вплинуло тоді?
Це мене підштовхнуло перейти в професіонали.
— А не хотіли готуватися до наступної Олімпіади?
Мені більше хотілося виступати серед професіоналів, тому я недовго вагався.
— Коли почали заробляти в аматорах?
В аматорах інші нагороди давали — або магнітофон, або ще якась техніка. У професіоналах можна було заробити грошей. І то перші виплати були дуже мізерні.
За свою кар’єру Нужненко був інтерконтинентальним та тимчасовим чемпіоном WBA, а згодом володів регулярним поясом. На профірингу Юрій провів 35 боїв, здобув 31 перемогу, зазнав трьох поразок, а один його бій завершився внічию.
Зараз Юрій Нужненко викладає в університеті та тренує боксерів у Броварах.
Раніше ми писали, що зірка українського боксу зізнався, про що шкодує у своїй кар’єрі.
Редактор: Андрій Павлечко
Теги: Бокс Юрій Нужненко
Реклама:
Загрузка… Реклама: Показати ще новини
Джерело