«Фінансова допомога не вічна». Гроші надходитимуть, доки триває війна — економіст назвав головний актив України
1 вересня, 16:25
Викладач Единбурзької бізнес-школи Іван Компан (Фото: DR)
Україні необхідно шукати нову економічну модель, оскільки колишні драйвери зростання — металургія, агросектор та IT — більше не здатні забезпечити країні сталий розвиток. Головним активом, який сьогодні Україна може запропонувати світові, є її армія та пов’язана з нею оборонна інфраструктура.
Про це у колонці NV пише викладач Единбурзької бізнес-школи Іван Компан.
За його словами, за 35 років незалежності Україна так і не змогла створити стійку економічну модель. У перші роки після розпаду СРСР економіку підтримувала інерція радянської промисловості, а основою стали металургія, видобувна та хімічна галузі. Проте їхня конкурентоспроможність значною мірою залежала від дешевих російських енергоносіїв.
Реклама
Читайте також: 300 тисяч для піхоти та нові податки. Звідки влада братиме додаткові мільярди на армію та про яку суму йдеться
Наступним потенційним рушієм зростання був агросектор. Україна мала необхідні переваги — родючі землі, сприятливий клімат і вигідне географічне розташування. Згодом на перший план вийшла ІТ-індустрія, що дозволила країні інтегруватися в глобальну технологічну економіку.
Однак повномасштабна війна серйозно змінила ситуацію.
За оцінкою Компана, металургійну галузь фактично знищено, Україна втратила значну частину сільськогосподарських угідь, експортувати продукцію стало складніше, а частина IT-компаній виїхала з країни або скоротила свою присутність. Унаслідок цього українська економіка значною мірою тримається на фінансовій підтримці союзників.
«Але фінансова допомога не вічна: гроші надходитимуть лише доти, доки триває війна. А як жити далі, коли вона закінчиться?» — запитує економіст.
На його думку, Україна має шукати те, що здатна запропонувати світові в епоху штучного інтелекту. Дешева робоча сила, завдяки якій азійські країни стрімко розвивалися наприкінці XX століття, сьогодні вже не є таким цінним ресурсом.
Сучасна технологічна економіка потребує розробників, наукових кадрів, обчислювальної інфраструктури, мікропроцесорів і величезної кількості енергії. Однак Україна, на думку Компана, поки що не має достатніх переваг у цих сферах.
Тому головним активом України, що має міжнародне значення, він вважає сучасну, згуртовану й боєздатну армію, а також оборонно-промислову інфраструктуру.
Компан припускає, що після завершення війни Україна могла б запропонувати європейським країнам професійну армію, яку фінансували б держави ЄС. Для Європи це означало б посилення власної безпеки, а для українських військових — можливість продовжити професійну діяльність після закінчення бойових дій.
Реклама:
Економіст також вважає, що США та європейські країни можуть бути зацікавлені в українському військовому досвіді, набутому під час війни, зокрема у протидії безпілотникам.
Водночас Компан визнає, що така модель майбутнього навряд чи викличе захват у самих українців. За його словами, значно привабливішою виглядала б перспектива створення в Україні власної «Кремнієвої долини» та перетворення Києва й Дніпра на міжнародні фінансові центри. Однак для цього, на його думку, наразі бракує належних умов.
«Цього разу ми маємо шанс запропонувати західному світові ефективну армію. Тож, можливо, варто скористатися цією нагодою, доки військових-людей ще не замінили роботи, — інакше ми знову ризикуємо залишитися ні з чим?!» — підсумовує економіст.
Раніше повідомлялося, що у квітні 2025 року військові витрати вперше в історії країни сягнули абсолютного максимуму.
У березні 2026 року NV писав, що у світовому рейтингу оборонних бюджетів Україна посіла 10-те місце за рівнем витрат у 2025 році й демонструє найвищі темпи зростання. Рейтинг оприлюднили аналітики Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS) у звіті The Military Balance 2026.
Bloomberg із посиланням на інформацію від українських та іноземних посадовців повідомляв, що Україна має кошти на покриття оборонних витрат лише до червня 2026 року.
3 квітня 2026 року в Кабміні визнали, що в резервному фонді держбюджету залишилося лише близько 10% вільних коштів.
10 червня 2026 року Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому зміни до державного бюджету на 2026 рік, спрямовані насамперед на збільшення видатків на сектор безпеки й оборони. Зокрема, видатки на безпеку й оборону було збільшено до 4,4 трлн гривень.
Реклама:
1 вересня 2026 року народний депутат України, голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев повідомив, що Україна має додаткові потреби для армії — 23,5 млрд євро.
1 вересня 2026 року стало відомо, що уряд знайшов 70 мільярдів гривень , які не закріплені за оборонними видатками і які можна буде перенаправити на потреби армії.
Редактор: Олена Коваленко
Теги: Іван Компан Економіка макроекономіка Макрофінансова допомога Українська армія
Читати далі
Источник