Підрахували витрати, але забули про прибуток. Дипломат змінив уявлення про допомогу Польщі Україні
7 серпня, 09:43

Колишній посол Польщі в Україні Марек Зюлковський розкритикував польську політику щодо України, заявивши, що Варшава маніпулювала статистикою допомоги, недооцінювала економічну вигоду від українських біженців і надто часто перетворювала підтримку Києва на вимогу вдячності.
Як ідеться в матеріалі Sestry.eu, у польському суспільстві вкоренилося уявлення, що саме Польща заплатила найвищу ціну за допомогу Україні. Однак колишній посол Польщі в Україні Марек Зюлковський стверджує, що ця картина далека від повної.
Реклама
У доповіді «Польська допомога Україні. Голі факти й гіркий діагноз», підготовленій для Фонду Стефана Баторія, дипломат доходить висновку, що Польща справді надала Україні безпрецедентну підтримку після початку повномасштабної війни, але водночас сама отримала значні економічні, торговельні та політичні вигоди. Ба більше, на його думку, польська влада роками подавала статистику так, щоб перебільшити масштаби власної допомоги й зміцнити імідж Польщі як головного світового донора України.
Читайте також: Це рекорд. У Польщі зростають зарплати — кому платять найбільше
Зюлковський не ставить під сумнів масштаб польської підтримки. Він нагадує, що у 2022 році Польща стала головним логістичним центром постачання західного озброєння, першою почала масово передавати важку техніку, а мільйони поляків безкоштовно приймали українських біженців, забезпечуючи їх житлом, їжею та гуманітарною допомогою.
Однак дипломат вважає, що згодом польська влада почала використовувати допомогу Україні як інструмент внутрішньої політики.
За його словами, офіційні заяви про те, що Польща надала Україні допомогу на суму майже 4,9% ВВП, ґрунтувалися на нетиповій методиці підрахунку. Замість порівняння витрат з обсягом економіки в роки надання допомоги влада зіставляла сукупні витрати за кілька років із ВВП Польщі за 2021 рік. Це автоматично збільшувало підсумковий показник.
Якщо ж застосувати загальноприйняті міжнародні стандарти, то сукупна допомога з боку Польщі у 2022–2023 роках становила близько 1,7% ВВП — майже вдвічі менше за офіційно озвучені оцінки. Водночас автор наголошує: навіть такий обсяг допомоги був надзвичайно значним і не створював критичного навантаження на державні фінанси.
Реклама:
Одним із найсуворіших висновків дослідження стала критика польської політичної риторики останніх років.
На думку дипломата, допомога Україні поступово перестала сприйматися як підтримка держави, що захищається від агресії, і перетворилася на інструмент політичного тиску.
«Вимога вдячності та спроби пов’язати допомогу з історичними чи політичними поступками стали нормою польської публічної дискусії», — зазначає автор.
За його словами, такий підхід дав протилежний ефект: Київ дедалі частіше орієнтується на інших партнерів, які надають допомогу без таких умов.
Найнесподіваніша частина доповіді присвячена вигодам, які отримала сама Польща.
Посилаючись на дослідження Deloitte для Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, автор наводить дані, згідно з якими внесок українських біженців у ВВП Польщі становив 1,5% у 2022 році, 2,3% у 2023 році та 2,7% у 2024 році.
Зюлковський звертає увагу на символічний збіг: загальний економічний ефект від роботи українців виявився співмірним із обсягом коштів, які Польща витратила на допомогу Україні.
Крім того, після початку повномасштабної війни українці зареєстрували в Польщі близько 30 тисяч компаній, створивши нові робочі місця та забезпечивши додаткові податкові надходження.
Водночас Польща зберегла стійке позитивне сальдо торгівлі з Україною. У 2024 році двосторонній товарообіг сягнув 77 млрд злотих, причому польський експорт стабільно перевищував імпорт українських товарів.
Польський ВПК також опинився у виграші. Ще одним великим бенефіціаром, на думку автора, стала оборонна промисловість Польщі.
Реклама:
Хоча вартість безоплатної військової допомоги Україні оцінюється приблизно в 16,45 млрд злотих, паралельно польські виробники отримали рекордні комерційні контракти. Лише у 2024 році експорт польського озброєння сягнув 3,14 млрд євро, причому майже 79% поставок припало саме на Україну.
Загалом протягом 2022–2024 років експорт озброєнь перевищив 6 млрд євро, з яких близько 4,8 млрд євро забезпечив український ринок. За словами Зюлковського, таких результатів польська оборонна промисловість не досягала за всю свою сучасну історію.
За оцінкою автора, після 2024 року центр ваги міжнародної допомоги Україні змістився в бік решти європейських держав.
Посилаючись на дані Кільського інституту, дипломат зазначає, що лише в період із січня 2024 року до жовтня 2025 року європейські країни надали Україні допомогу на суму близько 100 млрд євро, тоді як внесок Польщі став значно меншим. Унаслідок цього Варшава поступово втрачає статус одного з ключових партнерів Києва.
Головний висновок дослідження сформульовано у вигляді запитання: «Хто кому сьогодні має бути вдячним?».
Якщо взяти до уваги внесок українських біженців у польську економіку, рекордний експорт озброєнь, зростання обсягів торгівлі, створення тисяч українських компаній та майбутні контракти на відбудову України, то картина польсько-українських відносин виглядає значно складнішою, ніж проста схема «Польща допомогла — Україна має бути вдячною».
На думку Зюлковського, сама постановка питання про «борг вдячності» є помилковою. Він вважає, що допомогу Україні слід розглядати як інвестицію в безпеку та економічне майбутнє самої Польщі, а не як інструмент політичного тиску.
Реклама:
Раніше NV писав про те, скільки індивідуальних підприємців та акціонерних товариств відкрили українці в Польщі.
У січні–лютому 2026 року в Польщі помітно посилилася тенденція до скорочення персоналу.
У лютому 2026 року стало відомо, що в Польщі склали перелік дефіцитних спеціальностей , за якими іноземцям буде простіше отримати дозвіл на роботу та візу. До списку увійшли 329 професій, розподілених за 37 базовими групами.
У червні 2026 року Польща згорнула проєкт спрощеного працевлаштування іноземців.
Редактор: Олена Коваленко
Теги: Польща Дипломат Допомога допомога Україні
Читати далі
Источник