Енергетичні мікси для бізнесу. Чи справді поєднання сонячної генерації та акумуляторів — головний тренд для підприємств?
22 липня, 19:45
Автор: Дмитро Бобрицький
За три роки повномасштабної війни енергетична стратегія українського бізнесу пройшла шлях від елементарного виживання до побудови складних автономних систем. Що актуально саме зараз?
Спочатку компанії масово закуповували генератори, потім почали інвестувати у власну генерацію — переважно сонячні електростанції, а тепер дедалі частіше додають до цієї схеми накопичувачі енергії (BESS).
Реклама
На якому етапі перебуває ринок сьогодні і хто претендує на роль головного драйвера змін — сонце, батареї чи вітер?
Оглавление:
Від генераторів до автономії та обліку
Арсен Остапенко, керівник відділення ПроКредит Банку у місті Дніпро у коментарі NV Бізнес констатує, що українські підприємства пройшли три етапи розвитку власної енергетичної стратегії.
У 2022−2023 роках головним завданням постало забезпечення безперервності роботи: компанії масово встановлювали генератори та будь-які доступні резервні джерела живлення, щоб мінімізувати вплив перебоїв в енергопостачанні.
У 2023−2024 роках розпочався етап активних інвестицій у власну генерацію — насамперед у сонячні електростанції. Бізнес почав розглядати такі проєкти вже не лише як резервне рішення, а як інструмент контролю витрат і підвищення операційної стійкості.
Тепер ми спостерігаємо третій етап — побудову комплексних систем енергетичної автономії, — впевнений Арсен Остапенко з ПроКредит Банку
Власна генерація дедалі частіше поєднується із системами накопичення енергії та рішеннями для енергоменеджменту. Якщо кілька років тому типовий проєкт складався із сонячної станції та резервного генератора, то тепер бізнес обирає інтегровані рішення, що дають змогу не лише виробляти електроенергію, а й ефективно нею керувати.
За словами Остапенка, енергетична автономія стає важливим фактором безперервності бізнесу, стійкості до зовнішніх ризиків і довгострокової конкурентоспроможності.
Дар’я Орлова, аналітикиня консалтингової компанії Expro підтверджує цю динаміку. І додає, що ще одна риса цього етапу — зростання уваги бізнесу до енергоменеджменту вже встановлених потужностей.
Реклама:
«Бізнес точно став більше перейматися енергоменеджментом», — підтверджує Орлова. За її спостереженнями, тут зійшлися одразу попит і пропозиція: з одного боку, з’явилося більше компаній, які можуть професійно управляти такими об’єктами, з іншого — сам бізнес почав уважніше рахувати, скільки коштів він вклав в обладнання, і шукати способи використовувати його максимально ефективно.
Гібридна модель «сонце плюс батарея» — новий стандарт?
Обидва експерти сходяться в тому, що гібридна модель уже фактично стала новим стандартом для бізнесу.
«Якщо сонце стало основою нової енергетики бізнесу, то батареї — її мозком», — образно формулює Остапенко. Сьогодні бізнес дедалі частіше інвестує не в окремі технології, а в комплексні енергетичні рішення: сонячна генерація забезпечує доступну електроенергію, системи накопичення підвищують гнучкість і надійність енергопостачання, а цифрові інструменти керування дають змогу максимально підвищити ефективність усієї системи.
За словами представниці Expro, наразі бізнес активніше дивиться в бік моделі «СЕС плюс батарея». Насамперед батареї стали доступнішими, тому їх дедалі частіше встановлюють і окремі інвестори для роботи на ринку, і підприємства — для власних потреб або в межах моделі активного споживача.
Така модель дає змогу накопичити електроенергію, вироблену вдень, і використати її ввечері, коли сонце вже не світить, що особливо важливо для промисловості: виробничий цикл не завжди можна підлаштувати суто під роботу сонячної електростанції. Батареї, додає аналітикиня, можуть працювати і окремо від СЕС — заряджатися з мережі, коли електроенергія дешева, а віддавати її підприємству в години високих цін.
Реклама: Читайте також: Співвласник вітряка за 125 тисяч. Як роздрібні інвестори заходять в українську енергетику
«Зараз ми перебуваємо на початку етапу активного розвитку таких рішень», — говорить Орлова.
Бізнес ще вивчає технології та рахує економіку, але пропозиція на ринку вже суттєво зросла: з’явилося багато компаній, які можуть не лише встановити обладнання, а й надалі управляти ним, обслуговувати та ремонтувати, тоді як раніше реалізувати такий проєкт було набагато складніше.
На думку Остапенка для малого та середнього бізнесу поки що найпоширенішою інвестицією залишається саме сонячна генерація — завдяки відносно низькому порогу входу та прозорій економічній моделі проєктів, тоді як найшвидші темпи зростання демонструють системи накопичення: значна частина компаній, які встановили сонячні станції у 2024−2025 роках, тепер доповнюють їх батарейними накопичувачами.
Втім, не всі учасники ринку поділяють тезу про гібрид як обов’язковий стандарт. За словами експерта Олександра Візіра, «сонце фактично краде ефективність батарейки» — якщо будувати СЕС і накопичувач одночасно вже зараз, це економічно нераціонально: заряджання від власної станції коштує стільки ж, скільки заряджання з мережі. На його думку, варто спершу ставити батарею, а землю під сонце — лише резервувати на майбутнє, без забудови. За його прогнозом, батарейний бум сам підніме вартість сонячної електроенергії, і за кілька років такий проєкт знову стане економічно виправданим.
Лише СЕС зараз встановлюють дедалі рідше — зазвичай одразу розглядають її разом із системою накопичення, — каже представниця Expro Дар’я Орлова
Однак, ніхто з експертів не заперечує, що батарея з допоміжного елемента остаточно перетворилася на самостійний напрям інвестицій. На думку Остапенка, системи накопичення енергії (BESS) стали окремим класом інфраструктури, який дає змогу накопичувати електроенергію з різних джерел і використовувати її тоді, коли вона найбільш потрібна підприємству.
Реклама:
Для компаній це дає три ключові переваги — захист від перебоїв в електропостачанні, зниження витрат завдяки оптимізації споживання та ефективніше використання власної генерації, — тому наразі, за його словами, системи накопичення є одним із найдинамічніших сегментів ринку енергетичних інвестицій.
Щодо вітроенергетики Остапенко зазначає, що Україна має значний потенціал, особливо в південних регіонах, однак цей сегмент залишається сферою великих корпорацій та інфраструктурних гравців через високі капітальні витрати і тривалий строк реалізації. Разом з тим інтерес до вітрової генерації поступово зростає — як до інструменту диверсифікації енергетичного портфеля та зміцнення довгострокової стійкості бізнесу. «Загалом український бізнес дедалі рідше вибирає між сонцем, батареями чи вітром», — підсумовує банкір: ринок рухається до гібридних моделей, де головною цінністю стає не сама генерація, а здатність підприємства ефективно керувати власними енергоресурсами.
Що визначає вибір і як бізнес фінансує проєкти
За словами Остапенка, сьогодні вибір джерела генерації визначають три ключові фактори. На першому місці — енергетична безпека: бізнес прагне гарантувати стабільну роботу виробництва незалежно від стану мережі чи можливих пошкоджень енергетичної інфраструктури.
Другий фактор — економіка проєкту: через зростання вартості електроенергії власна генерація дедалі частіше розглядається як інструмент зниження операційних витрат і захисту від цінових коливань.
Третій чинник — інтеграція до європейських ринків: для експортерів дедалі більшого значення набувають вимоги щодо скорочення вуглецевого сліду продукції та відповідності європейським стандартам сталого розвитку. Відновлювана енергетика, наголошує банкір, уже не лише питання економіки, а й чинник конкурентоспроможності на ринках ЄС, а «зелені» інвестиції додатково позитивно впливають на репутацію компаній і створюють додану вартість для їхньої продукції.
Реклама:
Втім, не завжди інвестиція в сонце однаково вигідна — все залежить від моделі підключення. За розрахунками Візіра, окрема польова СЕС, розрахована на продаж усього обсягу електроенергії в мережу, окупається довго: за минулорічною вартістю сонячного графіка станція потужністю 1 МВт із річною генерацією близько 1,35 млн кВт·год приносить приблизно 90 тисяч доларів на рік, тоді як сама станція коштує близько 450 тисяч доларів. Це дає номінальну окупність у межах 5−6 років, а з урахуванням дисконтування, операційних витрат і небалансів — 7 і більше років, що робить такі вкладення менш привабливими порівняно з іншими напрямами інвестицій. Інша картина — коли станцію приєднують безпосередньо до власного споживання підприємства і вона заміщує купівлю електроенергії з мережі.
У такому разі порівнювати варто не тариф продажу, а повну вартість купованої електроенергії — з урахуванням розподілу та передачі. За цією логікою та сама станція окупається значно швидше — приблизно за 3−3,5 роки з урахуванням операційних витрат.
Тобто, за словами Візіра, будівництво СЕС у полі «на продаж» сьогодні економічно малодоцільне, а от станція, приєднана до мереж власного споживача, залишається ефективною і прибутковою інвестицією.
Ринкові інструменти фінансування таких проєктів, за словами Остапенка, тепер значно розвиненіші, ніж кілька років тому, а спектр доступних інструментів постійно розширюється. Для українського бізнесу доступні: державна програма «5−7−9%» — для проєктів як власного споживання, так і комерційного призначення; спеціалізовані кредитні програми банків для сонячних електростанцій, систем накопичення енергії та інших рішень з енергонезалежності; програми міжнародних фінансових організацій, зокрема ЄБРР, ЄІБ, IFC, KfW та інших партнерів України; грантові програми для малого та середнього бізнесу й муніципалітетів, включно з механізмами часткової компенсації інвестицій; а також комбіновані моделі фінансування, які поєднують кредитні та грантові інструменти.
Реклама:
Завдяки підтримці міжнародних партнерів бізнес може реалізовувати такі проєкти на дуже вигідних умовах, зазначає Остапенко. З позиції банківського сектору енергонезалежність тепер визначається як один з ключових напрямів фінансування: для бізнесу подібні проєкти дедалі частіше постають не як додаткові витрати, а як стратегічні інвестиції в безперервність операційної діяльності, стабільність виробництва та захист від майбутніх енергетичних і цінових ризиків.
Теги: Енергетика СЕС Зелена енергія
Читати далі
Источник