Чи все так погано? Аналітики рознесли в пух і прах претензії поляків до українського агроекспорту

19 березня, 10:20 Поділитися:

Твердження про те, що імпорт української агропродукції до Польщі є вирішальним фактором, який впливає на становище польських фермерів, не відповідає дійсності.

Про це йдеться в аналітичному дослідженні «Зерно незгоди: Аналіз аграрних протестів», проведеному експертами незалежного Інституту публічних фінансів (IPF) у Польщі.

Відео дня

Читайте також:

Приїхали. Проблеми з в'їздом вже не тільки до Польщі та Німеччини — Словаччина обмежує рух на кордоні з Україною

Експерти проаналізували правдивість тверджень, що найчастіше озвучуються під час «зернової кризи» та протестів у Польщі. Отримані ними дані засвідчують, що ввезення зернових з України суттєво не впливає на зменшення цін на зерно у Польщі і тим більше — на ситуацію з цінами в ЄС. Хибним також є твердження, що частина зерна імпортується з України у Польщу через інші країни, зокрема Литву.

В IPF наголошують, що імпорт з України не є основною причиною економічних труднощів польських аграріїв. Як підкреслюється, торговельний баланс з Україною щодо сільськогосподарських продуктів є від’ємним, але це не стосується всіх продуктів. Зокрема, є сектори, де Польща має позитивне торговельне сальдо з Україною, наприклад м’ясо-молочна промисловість.

Аналітики спростували й поширену у Польщі думку, що ембарго на імпорт з України може суттєво вплинути на стабільність цін на сільськогосподарському ринку. Експерти IPF наголошують, що ембарго не має значного впливу на ціни у масштабі країни, особливо в умовах єдиного аграрного ринку ЄС, оскільки ціни залежать від багатьох факторів, у тому числі від ситуації у світі.

Як йдеться в дослідженні, повне ембарго на продукти з України не змінить внутрішньої ситуації на ринку, оскільки домінуючу роль відіграють ціни на світових ринках.

Експерти IPF наголошують, що у польських протестувальників найпопулярнішими були дві тези: заборонити імпорт агропродукції з України і відмовитися від Європейського зеленого курсу. Водночас мало хто озвучував тезу про низьку прибутковість вирощування агрокультур.

В IPF звертають увагу, що торговельне сальдо Польщі у відносинах з Україною загалом є додатним і в 2023 році становило 31,4 млрд злотих (понад 8 млрд євро). У контексті імпорту частка України становить лише 1,2%. Щодо агропродукції – негативне сальдо для Польщі спостерігається у ввезенні зерна, насіння і певних видів фруктів. Натомість позитивне сальдо Польща має щодо експорту в Україну м’яса, риби, молокопродуктів, кави, чаю, приправ тощо.

Читайте також:

Напруга зростає. Поляки заблокували пункт пропуску з Німеччиною — рух у бік Берліна зупинено

Експерти звертають увагу на те, що в 2023 році у Польщу імпортовано лише 1 млн т зерна з України, що з огляду на польське виробництво зерна на рівні 35,2 млн т «не може бути чинником, який значно впливає на падіння ціни». Наголошується, що не підтверджуються і побоювання фермерів, що частина українського зерна потрапляє до Польщі через Литву, оскільки його імпорт з цієї країни за останні роки систематично падає: з 90 т в 2017 році до 24,9 т в 2023 році.

У дослідженні зазначається, що ціни на світових агроринках (зокрема на біржі MATIF) регулюються попитом і пропонуванням. Повне ембарго на поставки зерна з України не змінить ринкової ситуації в Польщі, адже домінуючий вплив на ціни на агропродукцію в країні, як і в усьому ЄС, має глобальна ситуація (зокрема виробництво в Китаї, Австралії чи Росії).

Водночас автори дослідження звертають увагу на те, чи не призведе повне ембарго на продукти з України до відповідної реакції з боку української влади і, як наслідок, до втрати ринків збуту тваринницької продукції, в тому числі молочної, м’ясної, напівфабрикатів. У такому випадку також треба брати до уваги наслідки порушення Польщею міжнародних договорів, торговельної політики ЄС з третіми країнами та правил СОТ.

Раніше повідомлялося, що 1 грудня 2023 року словацькі перевізники вперше заблокували пункт пропуску на кордоні з Україною. 5 грудня протест було припинено.

11 грудня, автоперевізники Словаччини заявили про те, що відновлять блокування кордону з Україною на переході Вишнє Нємецьке — Ужгород.

20 лютого польські протестувальники почали більш жорстке обмеження руху транспорту на кордоні з Україною. Вантажівки блокували на КПП Медика — Шегині, Долгобичув — Угринів, Зосін — Устилуг, Корчова — Краковець, Гребенне — Рава-Руська та Дорогуськ — Ягодин.

Фермери висунули безліч вимог, серед яких дві основні: відмова від безмитної торгівлі з Україною і повне закриття українсько-польського кордону для вантажівок.

Читайте також:

• «Акція закінчилася». Польські фермери розблокували КПП на кордоні з Литвою
• Приїхали. Поляки повністю закривають один із пунктів пропуску на виїзд з України
• Глуши мотор. Поляки повністю закрили ще два пункти пропуску на виїзд з України

У ніч на 25 лютого протестувальники висипали зерно з восьми вагонів з українською агропродукцією. Польща заявила, що не може зібрати все українське зерно, висипане з вагонів.

7 березня 2024 року Комітет Європарламенту підтримав продовження безмитної торгівлі для України.

Того самого дня, 7 березня 2024 року, Україна заявила про те, що готова піти на обмеження торгівлі з ЄС, але на своїх умовах.

18 березня стало відомо про те, що окрім протестів із польського боку, страйк оголосили також і місцеві українські перевізники. Затримки швидкопсувних товарів на кордоні збільшилися до 7 діб.

Редактор: Олена Коваленко

Теги:   Польща Українсько-польський кордон Пункт пропуску Агропродукція

Читати далі
Источник