Замість хламу та меблів. Як прикраси на $750 млрд стали єдиним спадком, який потрібен молоді

27 вересня, 19:08 .article__footer__additional_share { width: 100%; justify-content: flex-start; } .google-source-link{ align-items: center; background-color: #fff; border: 2px solid #f2f2f2; border-radius: 8px; color: #333; display: flex; font-size: 16px; gap: 10px; line-height: 1.2; margin-left: 0; margin-right: 5px; padding: 7px 14px; text-decoration: none; width: fit-content; font-family: var(–font-sans); transition: background-color .2s ease, border-color .2s ease, box-shadow .2s ease, transform .2s ease; } .google-source-link:hover{ background-color: #f2f2f2; border: 2px solid #d2d0d0; /*box-shadow: 0 2px 6px rgba(0, 0, 0, .15);*/ /*transform: translateY(-1px);*/ } @media only screen and (max-width: 479px){ .google-source-link{ font-size: 13px; padding: 7px; gap: 5px; } }

Читайте NV у Google

Вінтажні прикраси та золото стали найліквіднішою частиною спадку (Фото: Reuters)

Глобальна хвиля передачі статків від покоління бебі-бумерів до їхніх нащадків формує рекордний ринок спадку, де ювелірні вироби несподівано стали найліквіднішим активом на тлі масового знецінення антикваріату та меблів.

Процес розбору батьківського майна після їхньої смерті часто перетворюється на виснажливе випробування, пише Bloomberg Businessweek. Коли ньюйорківець Ендрю Стінгер втратив обох батьків, йому довелося вирішувати долю будинку в Південній Кароліні, заповненого накопиченими за десятиліття речами. Спадкоємцям доводиться розпродавати чи викидати цілі кімнати сімейних реліквій, картин і предметів декору, які ніхто не хоче купувати. Проте серед лавини непотрібного майна саме ювелірні вироби стали для родини Стінгера єдиним світлим та цінним винятком.

Реклама

Протягом наступних двох десятиліть від старшого покоління до молодших спадкоємців перейде майно та активи на суму близько $93 трлн. У рамках так званої «Великої передачі речей» нащадки отримують мільйони бейсбольних карток, старий фарфор, антикварні меблі та картини загальною вартістю $1 трлн, а також класичні автомобілі ще на $570 млрд. Більшість із цих предметів викликають у молоді лише розгубленість через складність продажу та відсутність попиту.

Читайте також: Трильйонний тиск. Як спадщина великих колекціонерів руйнує і переписує правила світового арт-ринку

Фінансова подушка у $750 мільярдів

Ювелірні вироби стали винятком завдяки поєднанню високої матеріальної цінності дорогоцінних металів та розвиненій інфраструктурі. Оскільки ціни на золото наближаються до рекордних позначок у $5 500−5 600 за тройську унцію (близько $177−180 за грам), а срібло рухається за аналогічною траєкторією, вартість сімейного дорогоцінного металу стрімко зросла.

Згідно з опитуванням платформи Unvault Inc., середня американська сім’я зберігає вдома неоцінених прикрас приблизно на $5 700, а загалом у шухлядах по всій країні лежить золото на суму $750 млрд — і це без урахування срібла, платини та діамантів.

На відміну від важких меблів чи живопису, інфраструктура для реалізації ювелірних виробів добре налагоджена. Вона охоплює широкий спектр майданчиків: від місцевих ломбардів, онлайн-сервісів The RealReal та myGemma до елітних аукціонних домів Phillips, Sotheby’s і Christie’s. Засновниця Unvault НіДхі Сингхві зазначає, що за допомогою штучного інтелекту спадкоємці сьогодні можуть сформувати цифровий портфель своїх прикрас за знімками та оцінити їх за вагою, пробою і якістю каміння.

Цікаво, що чоловіки, які становлять 35% клієнтів сервісу, приймають рішення про продаж спадкового золота найшвидше. Для них це перш за все ліквідний капітал, який спрямовують на перший внесок за житло, покриття операцій для хатніх улюбленців чи термінові побутові витрати.

Реклама: Читайте також: Крах стратегії подорожчання. Як зміна смаків молоді та тиск Азії руйнують ринок швейцарських годинників

Емоційна цінність та ера дизайну

Керівник ювелірного відділу аукціонного дому Phillips Бенуа Репеллен підкреслює, що прикраси принципово відрізняються від будь-якої іншої категорії спадку. Оскільки їх носять близько до тіла та дарують на важливі події, сентиментальна цінність часто переважає фінансову. Спадкоємець Ендрю Стінгер обійшов чотирьох ювелірів, аби розтягнути крихітне обручку покійної матері під розмір свого мізинця, щоб носити його як щоденне нагадування про її життєлюбство.

Особливе місце на ринку посідають брендові вироби історичної цінності. За словами Тайлера Морадофа з ювелірного салону Yafa Signed Jewels, піком ювелірного мистецтва залишаються 1960−1980-ті роки, коли створювалися видатні тривимірні скульптурні колекції.

Яскравий приклад — серія Pantheré від Cartier. Перша брошка у вигляді пантери була виготовлена у 1948 році для Уоліс Симпсон, а в 60-х роках мотив розквітнув в об’ємних браслетах, де видно кожен мускул та рухомі елементи. На відміну від плоских сучасних копій, рідкісні вінтажні екземпляри тих часів продаються на аукціонах за п’яти- та шестизначні суми.

Читайте також: Преміум проти мас-маркету. Як поява синтетичного каміння змінила структуру глобального ювелірного ринку

Практика редизайну та переосмислення

Коли вироби не мають брендового тавра, сучасні спадкоємці все частіше обирають шлях редизайну. Спадкоємиця Деніз Вільямс, чия мати у 1940 році втікала від нацистів із вишеньками діамантів, зашитими у пальто, розділила отриманий спадок на три частини: найцінніші вироби продав Sotheby’s, частину вона залишила в оригінальному вигляді, а великий діамант у 2 карати переставила у сучасну оправу для щоденного носіння.

Як зазначає куратор Чикагського інституту мистецтв Ендрю Джеймс Гамільтон, нове покоління взагалі не боїться оновлювати родинні речі. Бабусині сережки легко перетворюються на затискачі для краваток, персні — на підвіски, а застаріле золото переплавляється на нові вироби. Висока вартість дорогоцінних металів дозволяє зберегти матеріальну пам’ять про близьких, адаптувавши її під сучасні тренди та ритм життя.

Реклама: Редактор: Оксана Руженкова

Теги:   Інвестиції Золото Спадок Ювелірний магазин Bloomberg

Читати далі
Источник