Коли кричить політика, економіка тихо стогне: Українсько-польські відносини між емоціями та цифрами
25 червня, 16:40
Останніми днями відносини між двома країнами дедалі частіше стають заручниками політичних дискусій.
Історичні питання, суперечки навколо міграції та внутрішньополітична боротьба в Польщі формують враження, ніби між двома країнами наростає відчуження.
Але є одна стара істина, яку добре розуміє будь-який підприємець: коли голосно кричить політика, економіка тихо стогне. Бо політичні конфлікти приносять рейтинги політикам, але для бізнесу — це лише економічні втрати. Компанії втрачають гроші та інвестиції, а люди — робочі місця та впевненість у майбутньому.
Реклама
Як бізнесмен, який багато років працює на стику українського та польського ринків праці, я бачу, наскільки сильно за останнє десятиліття переплелися економіки наших країн. Сьогодні Україна та Польща потрібні одна одній значно більше, ніж це може здатися з політичних заголовків.
За останні роки між країнами фактично сформувався спільний простір праці, підприємництва та інвестицій.
Польща стала другою країною ЄС після Німеччини за кількістю українців, які отримали тимчасовий захист. За даними Євростату, наприкінці квітня 2026 року під тимчасовим захистом у Польщі перебували понад 971 тис. громадян України.
При цьому українці давно перестали бути лише робочою силою для польської економіки. Сьогодні вони є частиною економіки країни як працівники, підприємці, споживачі та платники податків. Рівень зайнятості серед українських мігрантів і біженців становить 70−80%, що є одним із найвищих показників у Європі.
Масштаб цього внеску добре демонструють дані звіту ООН: у 2024 році біженці з України генерували 2,7% польського ВВП. Більше того, польські економісти уже відкрито попереджають, що масове повернення українців додому після завершення війни може мати відчутний негативний вплив на польську економіку.
Не менш показовою є й фіскальна статистика. За оцінками польських державних установ, лише за 2024 рік громадяни України сплатили до бюджету Польщі від 15 до майже 22 млрд злотих податків і соціальних внесків. Тобто, на кожен злотий соціальної допомоги, отриманий українцями, польська економіка отримує в рази більше через споживання, податки та створену додану вартість.
Але історія українців у Польщі – це не лише про роботу за наймом.
Реклама:
За даними Польського економічного інституту, від початку повномасштабної війни українці зареєстрували в Польщі понад 123 тис. підприємств, серед яких понад 109 тис. одноосібних підприємців та 14,5 тисячі компаній. Лише у 2025 році громадяни України відкрили 31,4 тис. нових бізнесів, що становило близько 12% усіх нових індивідуальних підприємств у країні.
Україна та Польща вже надто сильно пов’язані культурно та економічно, щоб дозволити собі розкіш політичних образ
Також не слід забувати й про майже 27 тис. компаній з українським капіталом, які працювали у Польщі на кінець 2025 року. Найчастіше вони працюють у будівництві, логістиці, торгівлі, ІТ та сфері послуг — галузях, які залишаються критично важливими для польської економіки.
Для багатьох українських компаній Польща стала не просто місцем релокації після 2022 року. Вона перетворилася на природне вікно до Європейського Союзу — майданчик для масштабування бізнесу, виходу на міжнародні ринки та залучення інвестицій. Особливо це стосується технологічного сектору, виробничих компаній та сфери milltech.
Але і для Польщі Україна є значно важливішою, ніж може здатися на перший погляд.
Попри війну польські компанії продовжують інвестувати в українську економіку. На початок 2026 року в Україні працювали майже 1 200 компаній із польськими бенефіціарами, а їхній сукупний виторг перевищив 123 млрд грн.
Показовим сигналом стала й нещодавня угода, в рамках якої польська страхова група PZU придбала український бізнес міжнародної страхової групи MetLife. Такі рішення ухвалюють не через політичні симпатії. Їх ухвалюють тоді, коли бачать перспективу ринку та готові інвестувати в його майбутнє.
Реклама:
Багато хто в Польщі розуміє, що після завершення війни Україна стане одним із найбільших інвестиційних проєктів Європи. Відбудова інфраструктури, модернізація промисловості, розвиток енергетики, логістики та нових технологій відкриють величезні можливості для міжнародного бізнесу. Тому польські підприємці як ніхто зацікавлені не в конфронтації з українцями, а в поглибленні співпраці.
Також, як людина, яка багато років працює у Польщі, я бачу ще одну важливу річ: якщо відірватися від соціальних мереж і політичних ток-шоу, то на рівні звичайних людей масової ворожнечі немає.
За останні чотири роки наша компанія організувала 30 українсько-польських фестивалів Gremi Борщ Fest на підтримку ЗСУ, у 14 містах Польщі. Їх відвідали десятки тисячі людей. І за весь цей час ми не мали жодного випадку агресії чи ворожих дій щодо українців. Навіть, коли кілька разів поряд з місцем проведення фестивалю збиралися польські футбольні вболівальники чи політичні мітинги з місцевої тематики.
Цей досвід підтверджують і результати останнього дослідження Gremi Personal, викладеного в електронній книзі «Міжкультурна комунікація як конкурентна перевага». Згідно цього дослідження, між поляками та українцями сьогодні фіксується найменша культурна дистанція серед основних груп іноземців на польському ринку праці — лише 13 балів.
Тому, повторюсь, іноді складається враження, що найбільші конфлікти між українцями та поляками відбуваються не на вулицях польських міст, а у Facebook, X та коментарях під статтями від політиків.
Читайте також: «Щоб різанина не повторилася». Сікорський пояснив, чому для Польщі важливий вступ України до ЄС
Враховуючи це, політики повинні працювати з викликами сьогодення, а не постійно шукати відповіді в минулому. Ми ж бачимо, що у нинішній польсько-українській дискусії є чимало здорових і раціональних аргументів. Але є й відверто радикальні голоси, які часто підживлюються російською пропагандою та її традиційною стратегією — посварити союзників між собою. І про це потрібно пам’ятати в першу чергу і не грати на руку ворогу.
Реклама:
Польське суспільство неодноразово демонструвало здатність відрізняти демократію від популізму. Не варто забувати, що саме Польща стала першою країною соціалістичного табору, яка кинула виклик комуністичній системі та фактично запустила розвал радянського блоку в Центральній та Східній Європі.
Тому я переконаний, що здоровий демократичний інстинкт у польського суспільства нікуди не зник. Україна та Польща вже надто сильно пов’язані культурно та економічно, щоб дозволити собі розкіш політичних образ.
Ми можемо витрачати роки на суперечки про минуле. А можемо використати цей час для спільного майбутнього — створення робочих місць, розвитку бізнесу, залучення інвестицій та посилення безпеки та захисту від російської імперії всього регіону.
Теги: Україна-Польща Конфлікт Економіка
Читати далі
Источник