Зерновий тупик. Як атаки українських дронів обвалили агроекспорт РФ та позбавили Кремль ринків Азії
3 жовтня, 08:04
Читайте NV у Google
Удари Збройних Сил України по портах Чорного та Азовського морів обвалили російський агроекспорт до десятирічного мінімуму і змусили Москву шукати альтернативні маршрути в Азію через китайську інфраструктуру.
Уповільнення та локальний параліч портової інфраструктури Азово-Чорноморського басейну призвели до драматичного скорочення відвантажень російського збіжжя на зовнішні ринки, повідомляє Forbes. Систематичні атаки безпілотників зупинили роботу ключових південних терміналів РФ, а потужності балтських портів виявилися неспроможними компенсувати втрачені обсяги перевалки.
Реклама
У результаті лише за другу декаду вересня 2026 року експортні відвантаження російської пшениці впали майже в чотири рази — до 347 тис. тонн проти 1,3 млн тонн за аналогічний період минулого року. Загалом у липні-серпні 2026 року агресор зміг відправити за кордон лише 3,73 млн тонн зернових, а за підсумками осені очікується падіння експорту на 21%.
Читайте також: У світі вже відчули. Як ринок зерна відреагував на блокаду експорту у Чорному морі — розбір NV Бізнес
Сибірський процикліт та жорсткі квоти Пекіна
На тлі блокування південно-західного морського плеча Кремль намагається розвернути на схід агропотоки із Сибіру та Далекого Сходу, де річний потенціал виробництва зернових та олійних сягає 15 млн тонн (зокрема лише врожай сибірської пшениці очікується на рівні 7,4 млн тонн). Проте ключовий імпортер регіону — Китай — зовсім не поспішає відкривати свій ринок для російського збіжжя.
Пекін суворо дотримується політики продовольчої самозабезпеченості, плануючи зібрати у 2026 році не менше 725 млн тонн власних зернових. Сукупна імпортна тарифна квота КНР на пшеницю для всіх зовнішніх постачальників обмежена жорсткою планкою у 9,6 млн тонн на рік. На цьому майданчику РФ змушена конкурувати зі США, Канадою, Австралією та Бразилією.
Частка КНР у загальному експорті російського зерна залишається мізерною — близько 5,6% (у 2025 році експорт пшениці до Китаю взагалі провалився до $13,8 млн). Крім того, Пекін досі не підписав фітосанітарний протокол на поставки озимої пшениці, яка становить основу експортного потенціалу РФ, дозволивши ввезти лише ярові сорти з окремих регіонів.
Читайте також: Битва за соняшник. Країни ЄС та Туреччина готові переробляти українську культуру — що цьому заважає, — розбір NV Бізнес
Схема «Далянь» та інвестиції в Забайкальськ
Розуміючи неможливість наростити прямі продажі до Китаю, російські експортери намагаються перетворити КНР на транзитний хаб для виходу на багаті ринки Південно-Східної Азії. Для цього ГК «Новий сухопутний зерновий коридор» (НСЗК) збудувала Забайкальський зерновий термінал (ЗЗТ) на кордоні з Маньчжурією, інвестувавши в нього близько 9 млрд рублів. Проектна потужність термінала становить до 8 млн тонн на рік, але наразі він перевалює лише 1−3 млн тонн.
Реклама:
Росіяни намагаються погодити транзитну схему: Сибір — Забайкальськ — китайський порт Далянь, звідки зерно балкерами класів Handysize (до 40 тис. тонн) та Panamax (до 80 тис. тонн) має відправлятися в треті країни. Проте реалізація блокується китайською стороною:
- відсутність транзитних дозволів — головне митне управління КНР досі не дозволило пряму перевалку насипного зерна з вагонів-зерновозів на кораблі у Даляні, вимагаючи дорогих перевезень у контейнерах чи біг-бегах.
- відсутність фінансового інтересу КНР — транзит позбавляє китайський бюджет ввізного мита, через що Пекін не надає пільгових залізничних тарифів.
- сертифікаційний бар’єр — країни АТР не мають уніфікованих стандартів, а перевірки на ГМО та карантинні об’єкти регулярно зупиняють поставки.
Читайте також: Ситуація — кризова. Експорт олії скорочується через блокаду одеських портів — як це впливає на ціни
Регіональний попит
Кремль критично потребує східного маршруту, адже попит у Південно-Східній Азії стрімко зростає через розвиток тваринництва та урбанізацію. В’єтнам у сезоні 2024/2025 вже наростив закупівлі російської пшениці майже втричі — до 550 тис. тонн. Гігантським ринком є й Індонезія з щорічною потребою у 10−12 млн тонн пшениці (торік РФ змогла поставити туди лише 1,65 млн тонн, а поставки регулярно зриваються через фітосанітарні скандали).
Проте ринки Японії, Тайваню та Таїланду залишаються щільно закритими для РФ через довгострокові контракти з США та Австралією.
Читайте також: Через обстріли портів. Експорт зернових та олійних може знизитись удвічі — Висоцький
Економічний підсумок
Спроби замінити глибоководні чорноморські порти сухопутним транзитом через Китай впираються у дефіцит пропускної спроможності залізниць та негнучкість китайської бюрократії. Систематичні удари по портовій інфраструктурі півдня РФ позбавляють агресора ключових джерел валютної виручки від агроекспорту, а східні альтернативи вимагатимуть років узгоджень і колосальних інвестицій, яких у росіян немає.
Реклама: Редактор: Оксана Руженкова
Теги: Зерно Економіка РФ Росія-Китай Логістика
Читати далі
Источник