«Українські агенти» на Заході. Хто та як просуває Україну в Європі та США

«Українські агенти» на Заході. Хто та як просуває Україну в Європі та США

Автор: Олександра Гайдай

НВ разом з командою Українського інституту продовжує розповідати про культурні здобутки України за кордоном, якими можна пишатися.

Матеріал написано в межах медіапартнерства з Українським інститутом, якому цьогоріч виповняється три роки з моменту заснування. Ця державна установа ставить за мету зміцнювати суб‘єктність України засобами культурної дипломатії та налагоджувати міжнародні культурні зв’язки між людьми та інституціями.

Олександра Гайдай

Менеджерка напряму Академічні програми Українського інституту

Р озвиток українських студій є необхідною умовою протидії дезінформації, усунення спотвореного та часто неповного знання про України закордоном. Через переклади, освітні програми, дослідження українські наративи проникають у публічний простір та формують сприйняття країни без фейків та міфів. Своєю чергою, збільшення експертизи по Україні дозволяє краще і глибше зрозуміти відносини у регіоні, виваженіше будувати політику. Адже сьогодні Україна ще досі є мало знаною серед населення країн Європи, часто у медіа Україну розглядають через призму російських студій, що ускладнює розуміння України як європейської держави.

Завдяки зусиллям української діаспори та окремих науковців були засновані і продовжують розвиватися українські студії на Заході. Україністика перестала бути чимось незрозумілим та експериментальним. Такі інституції як Український науковий інститут Гарвардського університету, Канадський інститут українських студій, програма з україністики у Колумбійському університеті та в Університеті Кембриджу допомогли утвердитися дослідженням з української тематики, вивести Україну з тіні російської/радянської історії. Зокрема, це сталося завдяки появі таких наукових часописів як Україна Модерна та Критика, які створюють простір для комунікації між українськими та іноземними науковцями та осередками.

Читайте також:

«Українські агенти» на Заході. Хто та як просуває Україну в Європі та США

Україна = мистецтво. Як вітчизняний арт увірвався до світових трендів після Революції Гідності

Українські теми очима західних інтелектуалів

Книги Тімоті Снайдера та Енн Епплбом, які з’явилися значним чином завдяки напрацюванням українських науковців, відкрили для широкого загалу важливі події української історії, спровокували інтерес до України, як до об’єкта досліджень. Однак, незважаючи на те, що експертні та наукові кола краще розуміють Україну, російсько-центричний підхід до історії регіону залишається поширеним в іноземних вузах та публічному просторі. І питання тут не лише в тому, кому належить Анна Київська, Україні досі доводиться відстоювати «право» на спадок Київської Русі, доводити власну тривалу державницьку традицію. Події більш недавньої історії також активно використовуються в «гібридній війні», і ми змушені вкотре розповідати про внесок українців у боротьбі з нацизмом під час Другої світової війни, про руйнівну політику сталінізму щодо українців, передовсім про Голодомор, заслання та депортації.

Суб’єктніть і паритетніть України у світі формується через представлення української тематики в академічних та експертних колах та озвучення української візії ключових подій європейської та світової історії. Досягнути цієї мети можна через збільшення досліджень з українських студій, кількості та якості перекладів та освітніх курсів в іноземних університетах. Недарма у Стратегії публічної дипломатії Міністерства закордонних справ України на 2021−2025 роки експертна та науково-освітня дипломатія визначені одними з ключових.

Підтримка академічних проєктів: «гра в довгу»

У 2020 році завдяки Українському інституту з’явилася Програма з підтримки українських студій імені І. Лисяка-Рудницького. Вперше в новітній історії України центри україністики та інші інституції за кордоном отримали можливість через конкурс здобути державну підтримку для втілення проєктів, які спрямовані на промоцію видань з українських студій, представлення українського голосу експертному просторі. Програма названа на честь видатного американського та канадського історика українського походження Івана Лисяка-Рудницького (1919−1984), який зробив значний внесок у розвиток українських студій.

«Українські агенти» на Заході. Хто та як просуває Україну в Європі та США

Фото: Український інститут

У перший рік існування Програми вдалося втілити вісім проєктів та налагодити партнерські відносини з інституціями у Європі та Північній Америці, зокрема з Центром ліберальної сучасності (Німеччина) та видавництвом ibidem-Press (Німеччина). Німецькі науковці та інтелектуали одержали збірку нарисів Зрозуміти Україну. Слідами терору та насилля про важливі події з історії України. Стали доступними для англомовних читачів книга Олени Стяжкіної про український досвід Другої світової війни та антологія творів українських шістдесятників. Український осередок у Загребському університеті підготував книгу про Лесю Українку з хорватським перекладом її драми Бояриня, а Український інститут Лондона створив серію відеороликів про визначних осіб, історичні та культурні події України ХІХ-ХХІ століття. Ці проєкти стали кроками у процесі входження України до європейського інтелектуального та культурного простору, але таких кроків потрібно набагато більше.

Вийти в онлайн

О нлайн-навчання уже давно не новий тренд, а невід’ємна частина сучасної освіти, і ця тенденція тільки посилилася після пандемії COVID-19. Майже тридцять років не було жодного англомовного онлайн курсу про Україну на жодній великій міжнародній освітній платформі. Минулого року Український інститут спільно з Національним університетом Києво-Могилянська академія та студією онлайн-освіти ЕдЕра запустили курс Ukraine: History, Culture and Identities на платформі Udemy, який розкриває Україну як частину європейської історії. Курс безкоштовний і уже зараз на курс зареєструвалися понад 2 000 слухачів з усього світу.

Скоро для українських студій стане доступним ресурс Ukrainica — сучасна база даних перекладів українських джерел для викладання і досліджень. (Проєкт реалізується Українським науковим інститутом Гарварду).

До останнього часу Україну, як і багато інших країн, досліджували у ширшому контексті регіону (те, що називається «area studies»). Американський дипломат та історик Джордж Кеннан промотував і підтримував такий підхід, у 1960−1970-х створювалися інституції та виділялися значні кошти з американського бюджету для дослідження регіонів. Сьогодні ці центри продовжують діяти, але дослідження стають все більше дисциплінарними. Ще можна зустріти означення «пострадянські держави», «країни колишнього радянського простору», але все менше з’являється досліджень власне регіону Центральної і Східної Європи. Це відкриває нові перспективи, але і створює нові виклики. Досвід України може бути цікавим при вивченні таких тем, як розвиток демократії, медіа, безпека та енергетика. Україна має багато важливих історій, які варто розповісти світу.

Источник

Leave A Reply

Your email address will not be published.