«Мости вбиває час, а не ракети». Що чекає на переправи Києва після прильотів і чи врятують столицю пороми — інтерв’ю

3 жовтня, 10:26 NV Преміум

Читайте NV у Google

Автор: Оксана Руженкова

Масовані удари по столиці загрожують логістичним артеріям країни, проте головною вразливістю переправ залишається не арсенал РФ, а їхній критичний знос на тлі довголітнього зволікання з ремонтами

Впродовж останніх днів російські атаки підібралися впритул до мостової інфраструктури столиці. Серія влучань дронів і падіння уламків у районі Південного і Північного мостів й інших переправ, а також вимушені обмеження руху спровокували затори та викликали тривогу у киян. Аби розібратися в ситуації без емоцій, ми звернулися до фахівця. Чому збити опору мосту з повітря майже нереально, де Україна знаходить спецсталь під час війни та чи дійсно столиці доведеться готувати поромні переправи через Дніпро, в інтерв’ю NV Бізнес розповів архітектор та інженерний експерт Олег Гречух.

Реклама

«Таємниця» під іржавою арматурою

— У якому стані перебували мости та шляхопроводи Києва до початку останніх масованих атак?

— Свого часу я готував матеріал про мости і надсилав офіційні запити в профільні структури — Департамент транспорту КМДА, Київавтошляхміст, Київавтодор. Відповіді були показовими. Дехто взагалі відписував, що кількість мостів у Києві та їхній стан — це «велика військова таємниця». Інші ж визнавали, що більшість об’єктів перебувають у критичному стані.

Існує класифікація експлуатації: від першого стану, коли міст новий і повністю придатний, до п`ятого — коли він офіційно непридатний для експлуатації, але його все одно продовжують використовувати. Точної статистики по столиці у відкритому доступі немає, тож доводиться спиратися на загальноукраїнські дані або просто дивитися власними очима.

А очима чудово видно, як під київськими мостами та шляхопроводами сиплеться бетон і світиться іржава арматура. Те, що останніми роками в місті декілька шляхопроводів довелося повністю розібрати й зводити наново, лише підтверджує — обстеження давно зафіксували їхній непридатний стан.

— Чи можуть дрони та ракети завдати критичних ушкоджень київським мостам і за яких умов?

— Ми це чудово бачили на прикладі Антонівського мосту чи Каховської дамби. Там ворог методично й цілеспрямовано бив у ціль упродовж тривалого часу.

З повітря ракетою чи дроном найпростіше влучити в мостове полотно або прогонові балки — умовно кажучи, пробити в мосту наскрізну дірку. На фото це виглядає наочно, і зрозуміло, що важка техніка через таку прогалину вже не проїде. А от повністю завалити опори зверху — завдання надскладне. Вони набагато міцніші за прогони, а їхні фундаменти взагалі заховані глибоко під водою чи під землею. Дістатися туди з повітря неможливо, тому від кількох прильотів міст просто не складеться.

Реклама:

Щоб зробити щось подібне в Києві, потрібна колосальна концентрація сил, величезні ресурси та цілеспрямовані повторні удари. До сьогодні ми такого в столиці не бачили.

Вантові та балочні: ціна та строки ремонту

— Скільки часу потрібно на відновлення мосту після влучання і які пошкодження є критичними?

— Усе залежить від характеру ураження. Якщо над мостом просто збили дрон, це найлегший випадок — там, умовно кажучи, треба тільки прибрати уламки з дороги. Позавчора я сам проїжджав Південним мостом буквально за хвилину після падіння уламків: там були дрібні композитні деталі, які навіть асфальт не пошкодили і колеса не проколи. Якщо пошкоджено саме покриття — на відновлення піде десь доба.

Але те, що міст після цього все ж закрили, свідчить про інше: фахівці проводять більш детальне обстеження, щоб виключити приховані ураження.

Зовсім інша річ, якщо зачеплені критичні точки конструкції. Більшість київських мостів — стійково-балочні, де є опори та покладені між ними балки. За такою ж схемою збудований і міст у Херсоні: його можна дуже довго ламати і так і не доламати повністю, або ж відносно швидко ремонтувати.

А от мости на кшталт Південного чи Північного в столиці — вантові. У них є центральна висока опора-пілон і натягнуті металеві троси-ванти. Такі системи мають специфічні критичні вузлові точки, які потребують тривалого обстеження, а їхній ремонт — це неймовірно складне інженерне завдання. Звісно, проєктувалися ці споруди з величезним запасом міцності і повинні витримувати серйозні удари.

— У скільки зараз оцінюється капітальний ремонт або зведення нового мосту за нинішніми цінами?

— З 2022 року і в Києві, і по всій Україні збудували чимало нових об’єктів. Якщо брати середньостатистичний київський шляхопровід довжиною до 100 метрів над дорогою, то його повна перебудова обходиться приблизно в 600−700 млн грн із урахуванням усіх додаткових робіт. За часом це займає десь рік-півтора.

Реклама:

Якщо ж говорити про великі переправи через річки, масштаби інші. Наприклад, новий міст через Десну в Чернігові — а це за довжиною приблизно як третина мосту Патона — коштував близько 5−6 млрд грн. Якщо помножити це на масштаби Дніпра, то на зведення нового об’єкта такого класу знадобиться щонайменше 15 млрд грн. Будівництво займе понад два роки. Відтак у нинішніх умовах зведення нового мосту з нуля — нереальний варіант.

Реалістичний шлях — локальні ремонти. Якщо будуть пошкоджені проміжні прольоти чи балки, застосовуватимуть рішення на кшталт тих, які ми зараз бачимо під мостом Метро, де зводять додаткові підпорні аркові конструкції. Адже повністю розібрати ракетами міст довжиною в кілометр — це завдання, на яке ворогу знадобляться роки.

Спецсталь і секційна стійкість

— Чи є в Україні запаси спецсталі для оперативного відновлення мостів?

— Практика показує, що можливості є. Найкращий приклад — Чернігів, де звели величезний цільнозварний металевий міст. Звісно, там використовується зовсім інший метал, аніж у звичайних будівельних конструкціях. Тим не менш, його знайшли, привезли й змонтували у 2023 році — і все це буквально в сотні кілометрів від кордону з ворогом.

Інший приклад — у Києві біля станції метро Чернігівська також звели цільнозварний міст зі спеціальної сталі. Звісно, підрядники не розкривають усіх своїх секретів — де вони беруть цей метал, де він зберігається і чи є стратегічні запаси. Але наочно ми бачимо головне: коли є чіткий план, проєкт, фінансування та задача, матеріали знаходяться.

— Чи можна побудувати міст через Дніпро, який витримував би прямий удар ракети?

— Створити конструкцію, яка б повністю ігнорувала влучання важкої ракети, неможливо. Якої б товщини не була сталь на балках чи захисний бетон — потужний вибух усе одно завдасть руйнувань. Єдине, що відносно легко переживає такі удари — земляна насипна дамба: туди ракета прилітає, робить вирву в ґрунті, її швидко засипають піском — рух відновлюється.

Реклама:

Проте захист великих переходів полягає в іншому — у їхній протяжності та модульності. Кілометрову лінію мосту ракетою просто неможливо знищити повністю. Навіть якщо ворог випустить десяток чи сотню ракет, вони пошкодять лише окремі локальні фрагменти.

Більшість мостів складаються з окремих секцій і прогонів, які не зварені між собою намертво. Коли ви їдете й відчуваєте під колесами характерний стукіт — це деформаційні шви. Вони фактично ділять велику споруду на десяток автономних модулів, розташованих впритул один до одного. Якщо якийсь модуль постраждав, його можна локально відремонтувати або оперативно замінити тимчасовими збірними металевими прогонами.

Захист від атак і понтонний резерв

— Які засоби захисту мостів реально діють? Чи існує оперативний резерв на випадок перекриття руху?

— Найкращий захист для Києва — це ППО, роботу якої ми наочно бачимо в небі над містом. Щодо пасивних рішень, то на антидронові сітки я б особливо не покладався: вони ефективні проти повільних квадрокоптерів, але проти важких БПЛА такі сітки — не перешкода.

Проте критичні точки конструкцій дійсно варто додатково укріплювати — за аналогією з тим, як зараз захищають трансформаторні підстанції.

Щодо оперативного резерву — на офіційні запити про це ніхто не відповість, адже це закрита інформація. Але гіпотетично уявити ситуацію, за якої вдалося б одночасно тотально перервати рух абсолютно всіма мостами, дуже складно. Навіть якщо удари відбуватимуться з певним інтервалом, комунікації відновлюватимуть поступово.

— Чи реально побудувати тимчасові понтонні переправи через Дніпро?

— У світі інженерних рішень нездійсненних завдань немає. Для цього існують спеціалізовані понтонні війська з необхідною технікою. Ми вже бачили це на прикладі Десни, де поруч зі знищеним мостом звели тимчасовий настил, по якому їздили автомобілі. Щось подібне у критичній ситуації реально зробити і на Дніпрі.

Реклама:

Дніпро розлився на багатокілометрові водяні перешкоди через дамби, через які звичайний міст перекинути складно. Проте існують острови та природні вузькі місця — саме там у разі потреби можна зводити тимчасові переправи.

Головна проблема Києва полягає в іншому. Магістралі, метро та залізниця жорстко сходяться у визначені вузлові точки міста, які далеко не завжди збігаються з найвужчими ділянками річки. Саме тому доводиться оперувати настільки довгими мостами. Але це цілком розв’язувана інженерна задача.

Переформатування логістики столиці

— Як владі підготувати місто до можливого ускладнення руху?

— Повного транспортного колапсу, за якого перебратися з берега на берег стане абсолютно неможливо, не буде в жодному разі. Для критичної логістики завжди можна задіяти альтернативні рішення — аж до поромних переправ. Це сповільнить доставку некритичних вантажів, але життєво необхідні ресурси курсуватимуть.

Головне випробування для великих міст на Дніпрі — це щоденна маятникова міграція, коли сотні тисяч людей зранку їдуть з лівого берега на правий на роботу, а ввечері повертаються назад.

Саме тут влада та бізнес мають діяти на випередження. Головне завдання — максимально зменшити попит на щоденні поїздки між берегами. Це і переведення працівників на віддалену роботу, і максимальна локальна релокація, і створення автономних логістичних запасів палива, продуктів та ліків на кожному з берегів.

Якщо забрати з мостів зайвий приватний транспорт, це одразу розвантажить переправи та відкриє коридори для оперативних служб, військових і критичних вантажів.

Читайте також:

• Масштабний проєкт. Біля Чернігова завершили будівництво нового мосту через Десну — фото
• Рух паралізовано, люди йдуть пішки: у Києві транспортний колапс через перекриття мостів — відео
• «Стає дедалі важче»: посол ЄС розповіла про життя у Києві під постійними російськими атаками

Ресурси та кадри мостобудування

— Чи спроможна українська мостобудівельна галузь самотужки відновлювати такі об’єкти?

Реклама:

— Іноземна техніка нам потрібна, а от із залученням іноземних спеціалістів усе набагато складніше через нормативні бар’єри. Стандарти ЄС відрізняються від українських будівельних норм, тому швидкої допомоги кадрами чекати не варто.

Щодо власних спроможностей — практика доводить, що вони є. Ще за часів «Великого будівництва» утворилися потужні підрядники, які зараз переключилися на мости і мають фахівців, здатних вирішувати складні практичні задачі.

До того ж в Україні вже давно працюють турецькі підрядники, які повністю адаптовані до наших умов. Успішна відбудова мостів на Київщині та Чернігівщині показує: наша галузь працездатна і здатна справлятися з викликами.

Теги:   Південний міст Інфраструктура КМДА Війна Росії проти України

Читати далі
Источник