Warning: getimagesize(): Filename cannot be empty in /home/ih382049/investua.com.ua/www/wp-content/plugins/wp-open-graph/output.class.php on line 306

До і після хрещення. Вісім маловідомих фактів про життя в Київській Русі

Автор: Стас Соколов

28 липня Україна відзначає День Хрещення Київської Русі. НВ нагадує вісім маловідомих фактів про державу, від якої веде своє історичне коріння сучасна Україна.

28 липня українці відзначають День Хрещення Київської Русі-України, свято, засноване в 2008 році президентом Віктором Ющенком. Указ голови держави наказував відзначати цей день щороку двадцять восьмого липня, «в день пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира — хрестителя Київської Русі».

У 202-виповнюється 1032 роки з дати Хрещення Русі князем Володимиром Великим. Сама ж дата 28 липня, яка одночасно є днем пам’яті княза Володимира й просто днем Володимира, — це день смерті рівноапостольного князя Володимира Київського, онука княгині Ольги, також зарахованою православною церквою до лику святих.

Хрещення жителів Києва і цілої країни залишається одним з найбільш дискусійних моментів в історії. Багато дослідників відзначають, що факти про ту епоху були не раз спотворені через соціальні і політичні перетворення, в тому числі й самою церквою, яка прагнула зміцнити свій вплив і значимість.

НВ вивчив погляди українських, російських і зарубіжних істориків на культуру, побут і політику Київської Русі періоду до і після хрещення, склавши добірку цікавих маловідомих фактів.

Високі технології

Київська Русь була знаменита мистецтвом майстрів зброї. За запевненням істориків, саме на цих землях вперше були створені шестопер, наруч, гак для натягування арбалета, кольчуги з плоскими кільцями, сталева маска для коней, шпори з пластинчастим козирком і шпори з коліщатком, а також пластинчата броня. Відзначилися і ювеліри — рівень роботи міських майстрів не поступався творінням лідерів світового мистецтва тієї епохи в Візантії і на Близькому сході. Фахівці золотих і срібних справ прагнули максимально поліпшити гру світла, для чого відтіняли срібло черню і позолотою. Іноді для цього ювелірні прикраси навіть покривали тисячами мініатюрних кілець, напоюючи на кожне трохи срібла.

Малий бізнес

Заняття ремеслом на Русі було популярним і затребуваним. Умілий гончар або коваль міг обслуговувати три-чотири населені пункти. Київська Русь була однією з найбільш «урбанізованих» країн тодішньої Європи: в ІХ-Х століттях там було не менше 25 міст, а в ХІ столітті їх число підбиралось до сотні. Через це в скандинавських сагах ці землі називають Гардарикою — країною міст. Середньовічний «бізнес» активно розвивався — і на зміну худобі і бурдюкам в ролі грошей прийшли монети з золота та срібла, а також срібні виливки — гривні.

Поп-музика

Ще до хрещення в Київській Русі було безліч «сказників», співаків, які грали на гуслях, виконуючи пісні на героїчну тематику — про походи на Візантію, на Балкани, битви з загарбниками, подвиги народних богатирів. Історики пишуть також про ще більш ранні скорботні пісні, зокрема про трагічну долю слов’янського князя IV ст. Буса, полоненого в битві з готами і болісно убитого ними.

Випивка

У Київській Русі не знали горілки і не гнали спирту. Ключовими хмільними напоями були квас, мед і вино. Перший часто був зовсім безалкогольний або ж зі слабким градусом, його виготовляли з житнього хліба, отримуючи схожий на пиво напій. Про нього згадує ще в п’ятому столітті візантійський мандрівник нарівні з медом. Останній був найбільш поширеним — після хрещення Русі він почав виготовлятися і в монастирях. Мед варили з різних сортів на будь-який смак: сухий, солодкий, з перцем. Варений мед як напій був нижчої якості в порівнянні зі ставленим. Останній витримували по 10−15 років і більше — його отримували завдяки природному бродінню бджолиного меду з соком лісових ягід.

Квас – напій, відомий з часів Київської Русі – України / Фото: Depositphotos

Письмо до кирилиці

Вчені наводять безліч доказів на користь наявності писемності в Київській Русі задовго до Кирила і Мефодія. На їхню думку, місцеві жителі писали «рисками» і «резами» — локальним варіантом рун — за допомогою яких «читали і ворожили». Про писемність давніх слов’ян пишуть також арабські і німецькі джерела. Хронікери повідомляли про пророцтва на каменях, підписи до пам’ятників і про дипломатичну пошту на «руських письменах».

Любов і кохання

До хрещення на землях Київської Русі переважало багатоженство, як правило, жінок у чоловіка було від двох до чотирьох. На думку істориків, жорсткого підпорядкування в сім’ї не було, більш того, «нелюбимі» дружини могли практично відкрито ззраджувати чоловікові або ж йти до іншого, що обіцяв більше уваги. Маврикій Стратег, візантійський історик VI століття, дивувався одній з інтимних практик слов’ян — заняття любов’ю в воді, на озерній чи річковій обмілині. Він також писав про розваги місцевої молоді і вільних поглядах — на святах часто практикувався груповий секс.

Боротьба за мораль

Однією з перших обурюватися вільними поглядами молоді почала княгиня Ольга, перша з можновладців, що прийняли християнство. Проте довго її заборони на гучні гуляння не протримався через обурення народу. Варто відзначити, що за однією з легенд Ольга і її майбутній чоловік Ігор познайомилися за малоромантічних обставин. Князь був на полюванні, переправлявся через річку, тоді як перевізником виявилася Ольга, чомусь в чоловічому одязі. Ігор розгадав її маскування і негайно зробив сміливу пропозицію псковчанці, але та зухвало відмовилася, заявивши, що краще кинеться в річку.

Княгиня Ольга – пам'ятник в Києві / Фото: Depositphotos

Торги політичними посадами

Перед хрещенням Русі відбулася війна з Херсонесом (Корсунем), звідки Володимир привіз священиків і святині, в тому числі шановані мощі святого Климента. Заволодіти містом йому допомогло зрадництво попа Анастаса, який вказав Володимирові на водовід, що забезпечував місто. Князь винагородив зрадника: Анастас став настоятелем київської Десятинної церкви, ікони та начиння в якій були завойовані в Корсуні.

Києво-Печерська лавра – один з найстаріших монастирів України, заснований 1051 року / Фото: Depositphotos

З Хрещенням Русі!

Читайте також:

День Хрещення Русі – відзначення 1025 років з дати хрещення Русі / Фото: Depositphotos
Источник

Leave A Reply

Your email address will not be published.